Постанова

від 05.08.2015 по справі 804/9023/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 р. Справа № 804/9023/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Бриліон» про накладення арешту на кошти відповдіача,-

ВСТАНОВИВ :

20.07.2015р. Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Бриліон» та просить накласти арешт на кошти, що знаходяться в банках, обслуговуючих Приватне Підприємство «Бриліон» у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 3889,14 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача з 21.01.2000 року та станом на 23.06.2015р. має заборгованість з орендної плати за землю на загальну суму 3889,14 грн., в тому числі податкові зобов'язання - 3830,24грн., 58,90грн. - пеня. Зазначений податковий борг виник 30.08.2014р. у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання по податкових деклараціях №9008468119 від 19.02.2014р. та № 9022203432 від 24.02.2015р. Позивачем на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу №2599-25 від 23.10.14р., яка отримана представником відповідача 30.10.2014р., а також з метою виявлення активів платника податків позивачем були направлені запити до установ та організацій та згідно отриманих відповідей рухоме та нерухоме майно за платником податків не зареєстровано, у зв'язку з чим позивач просить накласти арешт на кошти, що знаходяться в банках, обслуговуючих Приватне Підприємство «Бриліон» у відповідності до вимог п.п.20.1.33 п.20.1 ст. 20, ст.87 Податкового кодексу України.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак в адміністративному позові просить здійснювати розгляд справи без участі повноважного представника позивача в письмовому провадженні (а.с. 4).

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 21.07.2015р. у відповідності до положень ст.35,38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом електронного відправлення та поштовим конвертом (а.с. 35,39).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.11 ст.35, ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів встановлені наступні обставини у справі.

Приватне підприємство «Бриліон» зареєстроване як юридична особа 04.01.2000р. за адресою: 50071, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Мелешкіна, буд. 20, приміщення 20, з 21.01.2000р. перебуває на обліку у Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.06.2015р., довідкою позивача від 23.06.2015р. (а.с. 5-7).

Згідно наявних в матеріалах справи довідок позивача та розрахунку суми податкового боргу, відповідач станом на 23.06.2015р. має податковий борг по орендній платі за землю по податкових деклараціях №9008468119 від 19.02.2014р. та № 9022203432 від 24.02.2015р. на загальну суму 3889,14 грн., зокрема, сума податкового боргу за податковими зобов'язаннями - 3830,24грн., пеня - 58,90грн. (а.с. 9-11).

23.10.2014р. податковим органом у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога №2599-25 на суму 556,01грн., яка була отримана відповідачем 30.10.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копією корінця відповідної податкової вимоги та копією поштового повідомлення (а.с.24-25).

Зазначена податкова вимога залишилася не сплаченою у встановлені строки, визначені п.57.1, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За приписами ст. 36 ПК України податковим обов'язком визначається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

В той же час, підпунктом 20.1.33 п.20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є, а саме: наявність податкового боргу у платника податків; відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Так, наявність у відповідача непогашеного узгодженого податкового боргу у загальній сумі 3889,14грн. підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою позивача та розрахунком суми податкового боргу станом на 23.06.2015р. (а.с. 9-11).

Як вбачається із матеріалів справи, після виникнення у відповідача податкового боргу, податковою інспекцією були направлені відповідні запити до державних органів з метою виявлення майна у власності відповідача для погашення податкового боргу.

Відповідно до листів Криворізького гірничопромислового територіального управління № 12-13/928 від 16.05.2015р., Управління Держаземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області №2634/7 від 20.05.2015р., Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2015р. вбачається, що за відповідачем будь-якого майна, що перебуває у його власності, не зареєстровано (а.с.27-29).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявність у відповідача податкового боргу, відсутність у відповідача майна достатнього для погашення податкового боргу є підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку у відповідності до вимог п.п.20.1.33 п.20.1 ст. 20 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

А згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не було надано суду доказів погашення узгодженого податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб за травень-грудень 2014 року та за січень-квітень 2015р. на загальну суму 3889,14 грн., у т.ч. пеня у сумі 58,90грн. у строк, встановлений нормами податкового законодавства. Не надано і доказів, які б спростовували вищенаведені доводи позивача та доказів того, що вищевказана сума податкового боргу є неузгодженою.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, при цьому, задовольняючи позовні вимоги позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд виходить із того, що слід накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться у банках лише у межах суми податкового боргу у розмірі 3889,14 грн., тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів відповідача згідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71,86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Бриліон» про накладення арешту на кошти відповідача - задовольнити.

Накласти арешт на кошти, що знаходяться в банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Бриліон» (50071, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Мелешкіна, буд. 20, приміщення 20, код ЄДРПОУ 30643987) у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 3889 грн. 14 коп. (три тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 14 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва