Постанова

від 22.09.2015 по справі 805/3616/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 р.                                                   Справа № 805/3616/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Козаченка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “UNICAR” про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “UNICAR” про стягнення коштів.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п. п. “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підприємства зобов'язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. п. “б” - “з” цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку.

Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.05.2015 року по 01.08.2015 року складає 4606, 22 грн., у зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Представники сторін до судового засідання не з*явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, через канцелярію суду заяв щодо відкладення розгляду справи не надали.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ UNICAR ” зареєстровано в якості юридичної особи 08.06.2000 року за № 1258120 0000 000158, включено до ЄДРПОУ за № 23030943 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області.

Сума заборгованості відповідача по сплаченим пенсіям, призначеним згідно до п. “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1931-ХІІ від 06.12.1991 року за період з 01.05.2015 року по 01.08.2015 року складає 4606, 22 грн., що підтверджується наявним у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період тощо.

З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що зазначеним особам було призначено та виплачується пільгова пенсія за списком № 2.

На час розгляду справи заборгованість підприємством в розмірі 4606, 22 грн. за період з 01.05.2015 року по 01.08.2015 року не сплачена.

Відповідно до ч. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об'єкту оподаткування відносяться фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Зокрема, у відповідності до вимог вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до п. 6.4 “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктами 6.8 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п. 6.9 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив. На час розгляду справи є заборгованість в розмірі 4606, 22 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, так як він дійсно має право на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, а у відповідача є заборгованість з таких витрат.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “UNICAR” про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “UNICAR” (85294, Донецька область, м. Дзержинськ, с. Новгородське, пров. Пролетарський, код ЄДРПОУ 23030943) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (85200, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 26, р/р 256043012016, МФО 335106, у філії - ДОУ АТ "Ощадбанк", ЄДРПОУ 21970814) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.05.2015 року по 01.08.2015 року в сумі 4606 (чотири тисячі шістсот шість) грн., 22 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                             Козаченко А.В.