Постанова

від 20.03.2012 по справі 2а/1570/7859/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/7859/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року

13год.58хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

При секретарі - Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю №1С/1111/2011 від 08.11.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю від 07.03.2012р. №1069/Б/10-117

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Конекрейнс Україна»до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Приватного акціонерного товариства «Конекрейнс Україна», в якій позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000382350/0 від 24.03.2011р. та №0001592350 від 05.07.2011р., прийняті ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на наступне. Відповідачем була порушена процедура проведення невиїзної документальної перевірки, а саме: позивачу не було вручено копію наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки до початку такої перевірки; не було вручено примірник акта документальної невиїзної перевірки до прийняття податкового повідомлення-рішення; податкове повідомлення-рішення було підписано 24.03.2011р. - наступного дня після наказу про проведення перевірки без ознайомлення позивача з актом перевірки. Під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не взяті до уваги всі істотні обставини. В акті не виявлені порушення позивачем податкового законодавства та не надані належні докази в підтвердження порушень податкового законодавства з боку контрагентів позивача. Підтвердженість формування податкового кредиту на підставі податкових накладних в акті перевірки не заперечується. Позивачу не надана можливість підтвердження первинними документами правомірності формування бюджетного відшкодування з ПДВ за спірний період. також позивач вказує на те, що право на податковий кредит виникає незалежно від сплати його контрагентами податку на додану вартість до бюджету.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з встановленням в акті перевірки відсутність довідок перевірок по ланцюгу постачання до виробника та підтвердження надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання, у зв'язку з чим неможливо підтвердити взаємовідносини в частині відповідності номенклатури придбаного товару (послуги) та проданого товару (послуги) та сплати податку по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера, тобто підтвердити надмірну сплату податку. Оскільки неможливо підтвердити фактичну сплату сум ПДВ постачальниками ЗАТ «Конекрейнс Україна»по ланцюгу до виробника, ДПІ у Приморському районі м.Одеси зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за періоди: липень 2009р. - 40143,33грн., вересень 2009р. - 89753,18грн., листопад 2009р. - 182463грн.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 23.03.2011р. посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси згідно вимог п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України, відповідно до наказу ДПІ в Приморському районі м.Одеси від 23.03.2011р. за №786 на виконання розпорядження ДПА України від 09.03.2011р. №67-р „Про проведення інвентаризації залишків невідшкодованих сум ПДВ" та п.1 протоколу №5 розширеної селекторної наради з головами регіональних ДПА та на виконання протоколу №6 ДПА України від 15.03.2011р., проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Конекрейнс Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 312359,51грн. за період липень, вересень, листопад 2009 року на розрахунковий рахунок.

За результатами вказаної перевірки позивача ДПІ у Приморському районі м.Одеси складений акт №1303/23-512 від 24.03.2011р. «Про результати позапланової виїзної перевірки Закритого акціонерного Товариства "Конекрейнс Україна", код за ЄДРПОУ 20013200, щодо взаємовідносин з основними постачальниками, які включено до податкового кредиту та являються складовими від'ємного значення, заявленого до відшкодування в періоди: липень 2009р. у сумі - 40143,33грн.; вересень 2009р. у сумі - 89753,18грн; листопад 2009р. у сумі - 182463,00».

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", ЗАТ «Конекрейнс Україна»у липні, вересні, листопаді 2009 року завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 312359,51грн., в т.ч. по періодам: липень 2009р. у сумі - 40143,33грн.; вересень 2009р. у сумі - 89753,18грн; листопад 2009р. у сумі - 182463грн.

На підставі акту перевірки №1303/23-512 від 24.03.2011р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняте податкове повідомлення-рішення №0000382350/0 від 24.03.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 312359,51грн., в т.ч. по періодам: липень 2009р. у сумі - 40143,33грн.; вересень 2009р. у сумі - 89753,18грн; листопад 2009р. у сумі - 182463грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА в Одеській області, яка своїм рішенням від 30.06.2011р. № 22691/10/250007 залишила скаргу позивача без задоволення та оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. У зв'язку з вказаним відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001592350 від 05.07.2011р. Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 15.09.2011р. №256/6/10-2115 залишила скаргу без задоволення.

Позивач вимагає скасування податкових повідомлень-рішень, вказуючи на їх протиправність та необґрунтованість.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Із змісту акту перевірки вбачається, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси була проведена позапланова невиїзна перевірка, зазначена також як документальна. При цьому в назві акту перевірки, вказується на проведення виїзної перевірки, що спростовується змістом акту перевірки та встановленими судом обставинами.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В акті перевірки зазначено, що повідомлення про початок перевірки та копію наказу направлено засобами Укрпошти на адресу ЗАТ «Конакрейнс Україна».

Судом встановлено, що в порушення вимог п.79.2 ст.79 ПК України позивачу не було своєчасно та до початку проведення перевірки направлено наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Так відповідачем в підтвердження надіслання вказаних документів позивачу надано поштову квитанцію про відправку невизначеного документу датовану 25.03.2011р. 10:45год., в той час як перевірка позивача проводилась з 23.03.2011р., та акт перевірки складено 24.03.2011р. Вказане підтверджено представником відповідача у судовому засіданні. Надана відповідачем на вимогу суду розписка №265/10/235 до повідомлення №265/10/235 ДПІ про початок проведення позапланової невиїзної перевірки з 24.03.2011р. не містить підпису посадових осіб позивача про одержання повідомлення про позапланову перевірку. Зазначеним порушено вимоги ПК України та порушене право ПрАТ «Конекрейнс Україна»на участь у проведенні перевірки та надання необхідних документів.

Згідно з п.86.4 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Однак відповідачем не дотримано викладених у п.п.86.4, 86.7, 86.8 ст.86 ПК України приписів. Акт перевірки не було своєчасно направлено (вручено) позивачу. Податкове повідомлення-рішення №0000382350/0 було прийняте відповідачем у день підписання акту, чим позивача було позбавлено права на подання заперечень до акту перевірки протягом п'яти днів з дня отримання акту, на участь у розгляді таких заперечень, та врахування результатів їх розгляду.

Як вбачається з акту перевірки, підставами для висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість вказується наступне. При проведенні аналізу отриманих відповідей встановлено відсутність довідок перевірок по ланцюгу постачання до виробника та підтвердження надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання. Станом на момент проведення невиїзної документальної перевірки не отримано відповіді взагалі чи основне підтвердження по І ланцюгу постачання складають відповіді, в яких не зазначено ні номенклатури товарів (послуг), не зазначено, чи проведено сплату податку. Зважаючи на вищевикладене, неможливо підтвердити взаємовідносини в частині відповідності номенклатури придбаного товару (послуги) та проданого товару (послуги) та сплати податку по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера, тобто підтвердити надмірну сплату податку. Згідно інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за період діяльності підприємства існують розбіжності в податковому кредиті 2 категорії перевищення податкового кредиту ЗАТ «Конекрейнс Україна»над податковими зобов'язаннями контрагентів - Постачальників, що загальною сумою перевищують заявлену до відшкодування суму ПДВ в 2,5 рази.

Однак вказані висновки відповідача є безпідставними та не підтвердженими матеріалами справи, відсутнє зазначення взагалі, відносини з якими контрагентами аналізуються в ході перевірки, які саме господарські операції по контрагентам потребують підтвердження та якими саме документами первинного бухгалтерського обліку.

При встановленні розбіжностей у податкових зобов'язаннях та податковому кредиті позивача не зазначено, які саме конкретні результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, по яким контрагентам свідчать про наявність розбіжностей.

Відповідно до п.2.21 Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит".

Однак до акту перевірки позивач не були додані результати перевірок контрагентів позивача, та у самому акті перевірки йдеться лише про неотримання відповідачем у відповідь на здійснені запити відповідних актів перевірки контрагентів позивача.

Сама інформація щодо найменувань контрагентів позивача, порушення податкового законодавства якими призвело, на думку відповідача, до завищення позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість також не викладена в акті перевірки від 24.03.2011р.

Як вказується у п.2.1.2 Методичних рекомендації (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами (лист ДПА України від 03.02.2009р. №2012/7/10-1017), не може бути доказом посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів: переміщення товарів, наявності транспортних засобів тощо.

В той час, як в акті перевірки в якості доказів порушення позивачем податкового законодавства також наводяться посилання на неотримання матеріалів перевірки контрагентів позивача.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7, 1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» (чинного на момент заявлення до відшкодування ПДВ) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Доказів відсутності або неналежного оформлення податкових накладних, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит у спірні періоди відповідачем суду не надано.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимогами п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, В«приховування об'єкта оподаткуванняВ» , В«розкраданняВ» , В«привласненняВ» , В«опискаВ» тощо).

Відповідно до п.6 Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, висновки акту перевірки позивача не підтверджені будь-якими первинними документами, як і відсутня інформація щодо дослідження первинних документів позивача за господарськими взаємовідносинами, а спираються лише на припущення та невмотивовані твердження перевіряючих.

Крім того, питання щодо достовірності формування позивачем сум бюджетного відшкодування за вересень 2009р. досліджувалося СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі під час проведення перевірки з цього питання у період з 20.01.2010р. по 08.02.2010р. за результатами вказаної перевірки складено Довідку від 13.02.2010р. № 56 /16-3/ 20013200/7 «Про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Конекрейнс Україна" код за ЄДРПОУ 20013200 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні 2009р.», якою встановлено, що перевіркою підтверджено відображене ЗАТ "Конекрейнс Україна" у декларації за вересень 2009р. бюджетне відшкодування у сумі 323911грн. При цьому в ході перевірки поряд з первинними документами та даними бухгалтерського обліку позивача також вивчались та використовувались дані автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, проте розбіжностей не було встановлено.

З огляду викладеного, висновки відповідача про порушення позивачем приписів п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є безпідставними та необґрунтованими.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач не надав доказів та обґрунтованих пояснень на користь правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень та висновків акту перевірки, натомість у відзиві на позов посилається на положення цивільного законодавства, які регулюють питання недійсності (нікчемності) правочинів та правові наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, що не має безпосереднього відношення до оскаржених висновків акту перевірки та в останньому не вказується.

Враховуючи встановлену судом необґрунтованість висновку про порушення ПрАТ «Конекрейнс Україна»вимог чинного податкового законодавства, завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відсутність доказів на підтвердження наголошених ДПІ обставин, порушення порядку проведення позапланової перевірки, суд дійшов висновку про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування та задоволення позову ПрАТ «Конекрейнс Україна» у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Конекрейнс Україна» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси №0000382350/0 від 24.03.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси №0001592350 від 05.07.2011р

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 20.03.2012р.

Суддя М.М. Аракелян

20 березня 2012 року.