Постанова

від 28.07.2015 по справі 819/729/15-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/729/15-a

28 липня 2015 р.м.Тернопіль ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Ліщинській М.М.

за участю:

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування наказу та поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 митниці ДФС (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - ОСОБА_1 ОДПІ) про скасування наказу від 26.02.2015 року №65-о "Про звільнення ОСОБА_2", поновлення на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що звільнення з роботи ОСОБА_2 проведено з порушенням норм Кодексу законів про працю України. Зокрема позивач вказує на те, що висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" від 13.01.2015 року № 832/19-18-17-04, який покладено в основу оскаржуваного наказу не відповідає дійсним обставинам справи, а відтак, звільнений незаконно.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві. Пояснили, що обставини, які передували звільненню позивача, перевірені в суді під час розгляду іншої справи, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" від 13.01.2015 року № 832/19-18-17-04 скасовано, а тому наказ про звільнення також підлягає до скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала та заперечила проти його задоволення, з мотивів відсутності у діях митного органу порушень приписів законодавства, а відтак вимога про скасування оскарженого наказу є необґрунтованою.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило. В письмових запереченнях просив суд у задоволенні позову відмовити, в яких відзначає, що дії суб'єкта владних повноважень відносно позивача правомірні та відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 11.11.2014 року №28-о призначено на посаду начальника відділу інфраструктури ОСОБА_1 митниці ДФС 11.11.2014 року в порядку переведення з ОСОБА_1 митниці Міндоходів із збереженням невикористаних днів відпустки (а.с. 13-14).

Матеріалами справи підтверджується, що 14.11.2014 року позивачеві вручено повідомлення про початок проходження перевірки від 14.11.2014 року № 289/19-70-04 відповідно до Закону України "Про очищення влади" (а.с. 15).

Відповідно до п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №563 та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року №1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 року за №1385/26162, ОСОБА_1 ОДПІ проведено перевірку відомостей щодо ОСОБА_2.

З урахуванням письмових пояснень ОСОБА_2 та підтвердних документів перевіркою встановлено, що згідно даних Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців Державної реєстраційної служби України від зазначений одним із засновників TOB РІЦ "Сільський господар" з жовтня 2001 р., ідентифікаційний код 31273786, місце знаходження Тернопільська область, Підволочиський район, смт. Підволочиськ, з розміром внеску в статутний фонд - 1888,00 грн. Дана інформація в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання майнового характеру за 2013 рік не зазначена в розділі 5.

За результатами перевірки ОСОБА_1 ОДПІ винесено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" від 13.01.2015 року № 832/19-18-17-04 (а.с. 19)

В свою чергу, на підставі п.7-2 ст.36, ч.3 ст.40 КЗпП України, п.14 ст.5 Закону України "Про очищення влади", висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" від 13.01.2015 року №832/19-18-17-04, листа ОСОБА_1 ОДПІ від 19.02.2015 року №5511/7/19-18-17-04, довідки про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених Законом України "Про очищення влади" від 26.02.2015 року, в.о. начальника ОСОБА_1 митниці ДФС винесено наказ від 26 лютого 2015 року №65-о "Про звільнення ОСОБА_2" (а.с. 95).

Поряд з цим, не погоджуючись з результатами перевірки, зробленими податковим органом, позивачем оскаржено висновок від 13.01.2015 року № 832/19-18-17-04 в судовому порядку. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року по справі №819/1008/15-а адміністративний позов задоволено - скасовано висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" від 13.01.2015 року № 832/19-18-17-04 щодо результатів проведеної перевірки декларації ОСОБА_2 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (2013 рік) в частині зазначення недостовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2 (а.с. 124-127).

Вказана постанова суду від 08.06.2015 року у встановленому порядку набрала законної сили.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України "Про очищення влади" від 16.09.2014 року за №1682-VII (далі - Закон №1682-VII) визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.2 Закону №1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст4 вказаного Закону особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).

Судом встановлено, що позивачем 09.01.2015 року подано заяву, передбачену Законом №1682-VII (а.с. 16).

Приписами ч.5 ст.5 Закону №1682-VII встановлено, що перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Як передбачено ч.11 ст.5 Закону №1682-VII орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

В силу приписів ч.14 ст.5 Закону №1682-VII керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Вмотивований висновок, у якому встановлена недостовірність або невідповідність хоча б по одному із критеріїв, є підставою для звільнення особи із займаної посади.

При прийняті рішення суд враховує той факт, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року по справі №819/1008/15-а скасовано висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" від 13.01.2015 року № 832/19-18-17-04 щодо результатів проведеної перевірки декларації ОСОБА_2 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (2013 рік) в частині зазначення недостовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2.

Як передбачено ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вищевикладеним судовим рішенням вказано на протиправність та безпідставність висновку ОСОБА_1 ОДПІ про вказання позивачем недостовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2.

У силу положень ч.2 ст.71 КАС України саме на ОСОБА_1 митницю ДФС покладено обов'язок доказувати законність своїх рішень. При цьому під доказами в адміністративному судочинстві розуміють будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 КАС України).

Враховуючи рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року по справі №819/1008/15-а та подані сторонами докази у сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано був звільнений з посади начальника відділу інфраструктури ОСОБА_1 митниці ДФС на підставі висновку ОСОБА_1 ОДПІ від 13.01.2015 року.

Зважаючи на те, що наказ в.о. начальника ОСОБА_1 митниці ДФС від 26 лютого 2015 року №65-о "Про звільнення ОСОБА_2" прийнято на підставі скасованого в судовому порядку висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" від 13.01.2015 року № 832/19-18-17-04, оскаржений наказ про звільнення ОСОБА_2 порушує його права та свободи є протиправним та підлягає до скасування.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, ґрунтуються на законні, а відповідно підлягають до задоволення.

Останнім днем роботи позивача на посаді головного начальника відділу інфраструктури ОСОБА_1 митниці ДФС є день винесення спірного наказу про звільнення - 26.02.2015 року, а відтак позивач підлягає поновленню на роботі з 27.02.2015 року.

Згідно довідки ОСОБА_1 митниці ДФС №1461/11/19-70-05 від 07.04.2015 року (а.с.56) середньоденна заробітна плата позивача становить 497,81 грн.

Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року №9 при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).

Таким чином стягненню підлягає сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.02.2015 року по 28.07.2015 року тривалістю 101 день у розмірі 50278,81 грн. (497,81 х 101 = 50278,81) за виключенням сум виплачених як допомога по безробіттю та за мінусом обов'язкових податкових платежів та внесків.

Оскільки позивачеві допомога по безробіттю за липень 2015 року ще не нарахована, про що свідчить довідка Тернопільського МРЦЗ від 27.07.2015 року, то визначити розмір виплаченої такої допомоги станом на час прийняття судом рішення є неможливим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не підлягає вирішенню судом, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Керуючись, ст.ст. 2, 11, 71, 86, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника ОСОБА_1 митниці ДФС від 26 лютого 2015 року №65-о В«Про звільнення ОСОБА_2В» .

3. Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу інфраструктури ОСОБА_1 митниці ДФС.

4. Стягнути з ОСОБА_1 митниці ДФС на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 50278,81 грн. (п'ятдесят тисяч двісті сімдесят вісім гривень вісімдесят одну копійку) за виключеням сум виплачених як допомога по безробіттю та за мінусом обов'язкових податкових платежів та внесків.

5. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу інфраструктури ОСОБА_1 митниці ДФС та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 31 липня 2015 року/

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.