Постанова

від 22.09.2015 по справі 824/1838/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1838/15-а

13 год. 01 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Якимець Х.В.,

представника позивача Печерової А.О.,

представників відповідача Бучек Д.Д., Дронь А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області до Фермерського господарства "Жива Нива" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд стягнути з Фермерського господарства "Жива Нива" заборгованість по виплаті витрат і доставці пільгових пенсій у сумі 880,73 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість за липень 2015 р. в сумі 880,73 грн. по платежах до Пенсійного фонду, а саме по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій призначених на підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позивач в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. В письмових запереченнях зазначає, що Фермерське господарство "Жива Нива" не повинно відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії колишній працівниці ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки зазначена громадянка досягла загального пенсійного віку, пільгова пенсія їй призначена на підставі п. "ж", а тому виплата пенсії їй повинна здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом встановлені наступні обставини по справі.

Відповідач згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою ідентифікаційний код 31537218, місцезнаходження: 60014, Чернівецька обл., Хотинський район, с. Перебиківці, та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернівцях як платник єдиного внеску. (а.с. 12, 14).

Судом встановлено, що відповідачу направлявся розрахунок з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2015 року. (а.с. 10-11). В розрахунку було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівнику ОСОБА_4, яка працювала на даному підприємстві та має право на пільгову пенсію, що підтверджується матеріалами справи. (а.с. 16-19).

Судом встановлено, що згідно з протоколом призначення пенсії №1345 від 22.02.2008 р., громадянці ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пільгову пенсію з 28.11.2007 року. (а.с. 16) В розрахунку, який направлявся відповідачу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по зазначеній громадянці визначено досягнення нею пенсійного віку 05.08.2018 року. (а.с. 10).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі Закон № 1058-IV) страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Пунктами 6.1 та 6.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.8 Інструкцією № 21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що на момент призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_4 (28.11.2007 р.), чинне законодавство України (Закони №№400,1058, Інструкція №21-1) зобов'язувало її колишнього роботодавця, яким є відповідач, до досягнення нею пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону №1058, відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 (у редакції станом на 2007 рік) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі №1788 відповідно до ст. 12 якого право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Отже, аналізуючи зазначені норми суд приходить до висновку, що станом на 28.11.2007року (день призначення пільгової пенсії ОСОБА_4.) Відповідач мав відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в в Хотинському районі Чернівецької області фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_4 до досягнення нею пенсійного віку (55 років), а саме до 05.02.2015 року.

Таким чином, пільгові пенсії, призначені на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж. Кінцевою датою такого відшкодування є момент досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV. Згідно з положеннями цієї статті в редакції, чинній на момент виходу ОСОБА_4 на пенсію, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Відповідно до вимог цієї ж статті (в редакції після 1 жовтня 2011 року), право на пенсію за віком мають жінки, які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, після досягнення ними віку 57 років 6 місяців.

Збільшення розміру пенсійного віку відбулося на підставі Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". З системного аналізу статті 12 та пункту "ж" частини першої 13 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що до внесення цих змін пенсійний вік особам, які працювали на роботах, віднесених до Списку № 2, зменшувався, за загальним правилом, на 5 років. Протягом цих 5 років у роботодавців існував обов'язок відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії відповідних працівників. В той же час, після внесення змін до статті 26 Закону № 1058-IV, у зв'язку з неузгодженістю її змісту зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, період пільгового зниження пенсійного віку для відповідної категорії осіб міг складати більш як 5 років. Така неузгодженість усунута законодавцем лише шляхом прийняття Закону України від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ, яким зміст статті 13 Закону № 1788-ХІІ приведено у відповідність до положень статті 26 Закону № 1058-IV. При цьому питання щодо відшкодування пенсій роботодавцями у період існування неузгодженості між положеннями Законів № 1788-ХІІ та № 1058-IV законодавцем не вирішено. За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин положення законодавства, чинного на момент виходу ОСОБА_4 на пенсію. За змістом Законів № 1788-ХІІ, 1058-IV та № 400/97-ВР, в редакціях, чинних на момент виходу ОСОБА_4 на пенсію, роботодавець зобов'язаний відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії до досягнення ОСОБА_4 55 років, тобто до 05.02.2015 року.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась 05.02.1960 р., з 28.11.2007 року їй призначено пенсію на пільгових умовах, а тому за правилами статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на дату призначення пенсії на пільгових умовах) право на пенсію за віком в неї виникає з 05.02.2015 року, відповідно обов'язок товариства відшкодування спірних витрат припиняється 04.02.2015 року.

Позивачем на адресу Відповідача було надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. З вказаного розрахунку вбачається, що датою досягнення ОСОБА_4 пенсійного віку є 05.08.2018 року. Аналізуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки остання вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а тому на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та включення ОСОБА_4 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2015 року.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України К/800/54753/14 від 18 лютого 2015р. та К/800/5101/15 від 31.03.2015року.

Таким чином, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за липень 2015 р. по громадянці ОСОБА_4 в сумі 880,73 гривень.

Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довів правомірність включення в розрахунок з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень 2015р. по громадянці ОСОБА_4, яка досягла пенсійного віку 05.02.2015 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 25 вересня 2015 р.