Постанова

від 03.05.2012 по справі 2-а/1970/1441/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1441/12

03 травня 2012 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі судового засідання Колісник Н.В.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача (Тернопільської митниці) - ОСОБА_3,

представника відповідача (Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції) - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт»

до Тернопільської митниці, Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання незаконними дій та скасування першої податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт» (надалі по тексту - ТОВ «Захід агропродукт», позивач) звернулось у суд з позовом до Тернопільської митниці (надалі по тексту - Тернопільська митниця, відповідач - 1) і Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (надалі по тексту - Бучацька МДПІ, відповідач - 2) про визнання незаконними дій Тернопільської митниці щодо надіслання подання Бучацькій МДПІ від 06 травня 2008 року №3 про здійснення заходів з погашення податкового боргу, та скасування першої податкової вимоги від 13травня 2008 року №1/81 Бучацької МДПІ.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Захід агропродукт» у позовній заяві вказало про те, що актом перевірки від 14.04.2008р. комісією відповідача - 1 було встановлено необхідність донарахування сум ввізного мита, ПДВ та інших платежів позивачеві, у зв'язку з продажем корпоративних прав на частку в статутному капіталі ТОВ АПК «ОСОБА_5 Україна» (нова назва юридичної особи - ТОВ «Захід агропродукт»), яка була внеском іноземного інвестора - Товариство «ОСОБА_5 а.т. Кошіце».

Відповідно, вказує надалі позивач, Тернопільською митницею було надіслано Бучацькій МДПІ подання від 06 травня 2008 року №3 про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків узгоджених сум податкового зобов'язання у встановлені терміни з ввізного мита на суму 35 530,06грн., та відповідачем - 2, у свою чергу, на підставі вказаного подання направила позивачеві першу податкову вимогу від 13 травня 2008 року №1/81 на суму 35 530,06 грн.

ТОВ «Захід агропродукт» вважає дії Тернопільської митниці щодо надіслання подання відповідачеві - 2 про стягнення узгодженої суми зобов'язання по платежу митний збір на суму 35 530,06грн. незаконними, оскільки, на думку позивача, відчуження іноземним інвестором - Товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. частки в статутному капіталі ТОВ «Захід агропродукт» (АПК «ОСОБА_5 Україна») не може вважатися продажем майна, та ТОВ «Захід агропродукт» (АПК «ОСОБА_5 Україна») не відчужувало майно, яке було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора - Товариства «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» до статутного фонду позивача, так як на даний час зазначене майно обліковується на балансі підприємства і є в наявності.

Як наслідок, ТОВ «Захід агропродукт» вважає незаконною і першу податкову вимогу від 13 травня 2008 року №1/81.

Наділі у позовній заяві ТОВ «Захід агропродукт» вказує, що позивач, як це передбачено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» самостійно не узгоджував (не подавав декларації про нарахування) та не узгоджував в адміністративному чи судовому порядку суму боргу 35 300 грн.

Позивач наголосив, що Тернопільська митниця не надсилала податкового повідомлення про донарахування податкового боргу, як це передбачено п.6.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не узгодила суми податкового зобов'язання, а тому, на думку ТОВ «Захід агропродукт», були відсутні підстави для надіслання в Бучацьку МДПІ подання на примусове стягнення, та для надіслання позивачеві першої податкової вимоги, оскільки, податкові вимоги можуть направлятись лише на узгоджені суми боргу.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з мотивів викладених у позовній заяві. Вказали, що станом на час розгляду справи судом оплата за відчужену частку у статутному фонді згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. у повному розмірі не проведено.

Проте, представниками позивача у судовому засіданні визнано, що згідно умов вказаного договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. (п.4.1.), право власності на частку у статутному фонді до покупця переходить з дня державної реєстрації змін до Статуту товариства, що пов'язані із відчуження частки у статутному фонді товариства за цим договором.

Представниками позивача також визнано, що майно, яке було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора - Товариства «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» до статутного фонду позивача, було зараховано на баланс підприємства з іноземними інвестиціями - ТОВ «Захід агропродукт» (АПК «ОСОБА_5 України») у грудні 2004 року та державна реєстрація змін до Статуту товариства, яка пов'язана із відчуження іноземним інвестором - Товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» частки у статутному фонді ТОВ «Захід агропродукт» (АПК «ОСОБА_5 Україна») резиденту України згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. проведена 08.12.2005 року, і саме з цієї дати позивач втратив статус підприємства з іноземними інвестиціями.

Представник позивача також зазначив, що у абзаці 7 пункту 1.5 Статуту АПК «ОСОБА_5 Україна» (в редакції яка затверджена Протоколом №22 загальних зборів учасників від 05.12. 2005р. і зареєстрованого Бучацькою районною державною адміністрацією 08.12.2005р. за №1641105000200007) включено (віднесено) і майно, яке було ввезене позивачем на територію України за ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. як іноземна інвестиція товариства «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» Словаччина.

Також представники позивача відмітили, що ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №К- 47545/09 від 30 листопада 2011 року було залишено буз змін постанову Господарського суду Тернопільської області від 24 липня 2008 року, якою скасовано винесене Тернопільською митницею податкове повідомлення №8 від 20.05.2008р. про стягнення з ТОВ «Захід агропродукт» штрафу у сумі 71 060,12 та податкове повідомлення №11 від червня 2008 року про стягнення 176 269,00грн. податкового зобов'язання по податку на додану вартість у зв'язку з відчуженням майнових інвестицій, та у вказаному рішенні вказано про те, що акт перевірки б/н від 11.04.2008р. не є актом документальної перевірки і у ньому не міститься будь-якої інформації щодо порушення норм чинного законодавства та розміру ввізного мита від суми якого застосовано штрафні санкції в подвійному розмірі.

Представники відповідачів щодо позову заперечували, та просили у задоволенні вимог позивача відмовити з тих мотивів, що відповідачами вчинено дії та прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача - 1 також відмітив, що Державна податкова адміністрація в Тернопільській області в порядку обміну інформацією листами від 09.01.2008р. №55/10/22-120/10 та від 25.01.08 №946/10/22-120/26 повідомила митницю про виявлення під час проведення планової документальної перевірки факту продажу корпоративних прав на частку у статутному фонді ТОВ «Захід агропродукт», яка була внеском іноземного інвестора. Враховуючи позицію з даного питання ДПА Тернопільської області, Тернопільська митниця звернулась з відповідним роз'ясненням до Держмитслужби України.

Відповідно, вказав надалі представник відповідача -1, з урахуванням отриманої інформації від податкового органу та відомостей, які містились у базі обліку митного органу щодо суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - позивача, а також з урахуванням отриманого від Держмитслужби України роз'яснення, відповідачем -1 сформовано Подання від 06 травня 2008 року №3 про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у встановлені терміни, а саме: по платежу мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, всього за основним платежем 35 530,06 грн. Вказане подання направлене на адресу Бучацької МДПІ, яке у свою чергу, у порядку визначеному діючим на той час податковим законодавством, сформувало та виставило позивачеві першу податкову вимогу від 13 травня 2008р. №1/81.

Таким чином, як стверджує відповідач - 1, акт б/н від 11.04.2008р. не є документ на підставі якого митним органом було оформлення Подання від 06 травня 2008 року №3, а тому, на думку представника митного органу, рішення суду на яке посилаються представники позивача (ухвала Вищого адміністративного суду України у справі №К- 47545/09 від 30 листопада 2011 року) не стосується спірних правовідносин.

Також представник відповідача - 1 відмітив, що податкове зобов'язання по платежу мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, всього за основним платежем 35 530,06 грн., з приводу якого митним органом було сформовано подання та відповідачем -2 сформовано податкове-повідомлення рішення є узгоджене, оскільки сума такого зобов'язання самостійно була визначена позивачем при поданні вантажних митних декларацій у графі 47 і В виходячи з митної вартості цього майна. Відповідно, митним органом вказано у подання суму ввізного мита у розмірі який визначено платником ТОВ «Захід агропродукт» самостійно, та перераховано у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України станом на 09.12.05р.

Представник відповідача -1 наголосив, що на думку митного органу, відчуження корпоративних прав є відчуженням права власності на статутний фонд (капітал) або його частку (пай), тобто є відчуженням майна, що ввезено іноземним інвестором у вигляді внеску в статутний фонд.

Таким чином, на думку відповідача -1, якщо таке відчуження відбулось протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), то підприємство повинно сплатити ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження.

Представником відповідачем -1 у судовому засіданні також подано суду розрахунок суми ввізного мита за офіційним курсом валюти станом на дату державної реєстрації змін до Статуту товариства, яка пов'язана із відчуження іноземним інвестором - Товариства «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» частки у статутному фонді ТОВ «Захід агропродукт» (АПК «ОСОБА_5 Україна») резиденту України згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. , а саме станом на 08.12.2005р., всього на суму 35 429,09грн.

Представник відповідача -2 у судовому засіданні вказав, що податковим органом сформовано та направлено на адресу позивача першу податкову вимогу від 13 травня 2008р. №1/81 на підставі ст. 6,8,10,11,16 та 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», в редакції які діяла на момент виникнення спірних правовідносин та у відповідності до Подання Тернопільської митниці від 06 травня 2008 року №3, а отже, на думку відповідача - 2 винесено оскаржуване рішення у повній відповідності до податкового законодавства та у межах повноважень наданих Бучацькій МДПІ.

Представники відповідачів у судовому засіданні визнали, що майно, яке було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора - Товариства «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» до статутного фонду позивача, було зараховане на баланс підприємства з іноземними інвестиціями - ТОВ «Захід агропродукт» (АПК «ОСОБА_5 Україна») у грудні 2004 року та державна реєстрація змін до Статуту товариства, яка пов'язана із відчуження іноземним інвестором - Товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» частки у статутному фонді ТОВ «Захід агропродукт» (АПК «ОСОБА_5 Україна») резиденту України згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. проведена 08.12.2005 року, і саме з цієї дати позивач втратив статус підприємства з іноземними інвестиціями.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «ОСОБА_5 Україна» (надалі - АПК «ОСОБА_5 Україна») створене згідно рішення засновників від 20 січня 2004р., та зареєстроване як юридична особа Бучацькою районною адміністрацією 29 січня 2004 року. Свідоцтво про державну реєстрацію №1-0166/334 від 29.01.2004р. (а.с. 37, т.1). Ідентифікаційний код 31877853.

На дату реєстрації АПК «ОСОБА_5 Україна» засновниками товариства згідно статуту були:

- товариство «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» Словаччина, зареєстроване в Торговому реєстрі районного суду Кошіце відд.: Са, частина №923/В, частка становить 50% статутного фонду АПК «ОСОБА_5 Україна»;

- товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Захід агросервіс» зареєстроване Бучацькою районною державною адміністрацією від 10 квітня 1996р. під №4, частка становить 50% статутного фонду АПК «ОСОБА_5 Україна».

Як слідує з матеріалів справи, товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» Словаччина внесено в статутний фонд АПК «ОСОБА_5 Україна»: грошові кошти та майно ввезене позивачем на територію України як іноземна інвестиція за ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р.

Згідно ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р. валюта - 978 (ЕUR); митна вартість ввезеного майна 275 755,38 грн.; сума ввізного мита (визначена декларантом за ставкою 5% від митної вартості) 13 787,77 грн.; відстрочка платежу по ввізному миту на суму 13 787,77 грн.; во ввізному миту взято на облік вексель №049 Д від 18.08.2004р. на суму 13 787,77 грн. (рядки 22, 45, 47, 48 «В» та «С» ВМД, а. с.97, т.1);

ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. валюта - 978 (ЕUR); митна вартість ввезеного майна 209 651,70 грн.; сума ввізного мита (визначена декларантом за ставкою 5% від митної вартості) 10 482,50 грн.; відстрочка платежу по ввізному миту на суму 10 482,50 грн.; по ввізному миту взято на облік вексель №050 Д від 18.08.2004р. на суму 10 482,50 грн. (рядки 22, 45, 47, 48 «В» та «С» ВМД, а. с. 98, т.1);

ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р. валюта - 840 (USD); митна вартість ввезеного майна: товар № 1 - 63 640,09 грн., товар № 2 - 10 231,95 грн., товар №3 - 7 919,80 грн., товар №4 - 7 866,64 грн., товар №5 - 5 022,96 грн., товар №6 - 4 730,62 грн., товар №7 - 4 119,36 грн., товар №8 - 2 657,65 грн., товар №9 - 1 754,05 грн., товар №10 - 478,38 грн., товар №11 - 292,34 грн., товар №12 - 186,04 грн., товар №13 - 148,83 грн., товар №14 - 53,14 грн.; сума ввізного мита (визначена від митної вартості декларантом за ставками 0,2%,5%,10%,15%,20% та 25 % відповідно) на загальну суму 14 245,80 грн.; відстрочка платежу по ввізному миту на загальну суму 14 245,80 грн.; по ввізному миту взято на облік вексель №047 Д від 18.08.2004р. на суму 14 245,80 грн. (рядки 22, 45, 47, 48 «В» та «С» ВМД, а. с. 99-104, т.1);

Інформаційні повідомлення про внесення іноземної інвестиції за реєстраційним №1361401000-1-1-27 від 27.08.2004р., №1361401000-1-1-33 від 09.09.2004р., №1361401000-1-1-32 від 09.09.2004р.

18 жовтня 2005 року загальними зборами учасників АПК «ОСОБА_5 Україна», згідно Протоколу №20 від 18 жовтня 2005 року, прийнято рішення про погодження продажу торгового паю учасника - продавця «ОСОБА_5 а.т. Кошіце», який складає 50% у Статутному фонді АПК «ОСОБА_5 Україна» учаснику покупцю - ТОВ «Західагросервіс» при умовах взяття на себе обов'язку продавця, що полягає в несплаченому вкладі, поруки в повному обсязі і фінансового розрахунку - суми сплаченого вкладу, що складає 305 582 долари США, домовлених у договорі купівлі продажу. Також, цими ж зборами учасників затверджено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, згідно якого «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» продає свою частку ТОВ АПК «Західагросервіс» (а.с. 65-66, т.2).

Відповідно до п.1.1. Договору купівлі - продажу частки в статутному фонді АПК «ОСОБА_5 Україна» від 18.10.2005 року, який укладено між ТОВ АПК «Західагросервіс» (м. Бучач, Тернопільська обл., Україна, ідентифікаційний код 21147724) - засновник АПК «ОСОБА_5 Україна» (надалі по договору - Покупець) та товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» - засновник АПК «ОСОБА_5 Україна» (надалі по договору - Покупець), Продавець продає свою частку, а Покупець купує і приймає у власність частку в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю АПК «ОСОБА_5 Україна» вартістю 1 802 000 доларів США, що становить 50% в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю АПК «ОСОБА_5 Україна», за якою Покупець заплатить Продавцю домовлену між сторонами суму, вказану у цьому договорі.

Покупець купує частку як 50% - ий учасник товариства, в якому частка продається з використанням права на першочергове відкуплення частки в статутному фонді учасником товариства. (а.с. 10, т.1).

Відповідно до п.2.1 Договору Продавець (товариство «ОСОБА_5 а.т. Кошіце») на день укладення договору має сплачену частку в статутному фонді товариства в розмірі 16,96%, що становить 305 582 долари США.

Відповідно до п.2.4. Договору фінансовий розрахунок між Покупцем та продавцем буде торкатись розміру сплаченої частки вкладу Продавця, що означає, що Покупець заплатить Продавцю суму 305 582 долари США шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Пунктом 4.1 Договору купівлі - продажу частки в статутному фонді АПК «ОСОБА_5 Україна» від 18.10.2005 року також визначено, що право власності на частку до Покупця переходить з дня державної реєстрації змін до Статуту товариства, що пов'язані із відчуженням частки у статутному фонді товариства за цим договором (а.с.12, т.1).

Також, у пункті 4.2. цього Договору вказано, що до Покупця переходить право власності на частку у статутному фонді товариства, а також усі права та обов'язки Продавця, як учасника товариства.

Відповідно до п.8.1. Договору купівлі - продажу части в статутному фонді Договору купівлі - продажу части в статутному фонді АПК «ОСОБА_5 Україна» від 18.10.2005 року від 18.10.2005 року Сторонами по договору також погоджено, що заяву про внесення змін до Державного реєстру буде подано після сплати першої частини платежу в сумі 100 000 доларів США в термін до 10.11.2005р.

Сторонами у справі визнано, що державна реєстрація змін до Статуту позивача, яка пов'язана із відчуження іноземним інвестором - Товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» частки у статутному фонді ТОВ «Захід агропродукт» (АПК «ОСОБА_5 Україна») резиденту України згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. проведена 08.12.2005 року, що підтверджується і належними та допустимими доказами у справі.

Так, згідно п.1.4. статуту АПК «ОСОБА_5 Україна» затвердженого Протоколом №22 загальних зборів учасників від 05.12.2005р. і зареєстрованого Бучацькою районною державною адміністрацією 08.12.2005р. за №1641105000200007 (надалі по тексту - Статут від 08.12.05р.), єдиним засновником та власником АПК «ОСОБА_5 Україна» виступає ТОВ АПК «Західагросервіс» (м. Бучач, Тернопільська обл., Україна, ідентифікаційний код 21147724). (а.с. 123 - 124, т.1)

У абзаці 7 пункту 1.5 Статуту від 08.12.05р. вказано, що ТОВ АПК «Західагросервіс» вносить до статутного капіталу в рахунок вкладу «і інше майно» (а.с. 125 , т.1).

Згідно пояснень представників позивача наданих у судовому засіданні, у абзац 7 пункту 1.5 Статуту від 08.12.05р. включено (віднесено) ТОВ АПК «Західагросервіс» в тому числі майно, яке було ввезене позивачем на територію України за ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. як іноземна інвестиція товариства «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» Словаччина.

Також сторонами у справі визнано, що відповідно з 08.12.2005 року відбувся перехід права власності на частку у статутному фонді, а також прав та обов'язків від Товариства «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» (іноземного інвестора) до ТОВ АПК «Західагросервіс» (резидента України), як учасника товариства і з 08.12.2005 року позивач втратив статус підприємства з іноземними інвестиціями.

Відповідно до п.1.1. Статуту ТОВ «Захід агропродукт» (в новій редакції), який затверджено Протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт» від 20.02.2007р. №36 та зареєстрованого Бучацькою районною державною адміністрацією 20.02.2007р. за №16411050004000077, товариство з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт» є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю АПК «ОСОБА_5 Україна». (а.с.16, т.1)

09.01.2008р. Державна податкова адміністрація в Тернопільській області своїм листом за вих. №55/10/22-120/10 «Про надання інформації» повідомила Тернопільську митницю про виявлення у ході проведення з 25.12.2007р. комплексної виїзної документальної перевірки ТОВ «Захід агропродукт» факт відчуження Товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» частки у статутному фонді ТОВ «Захід агропродукт» резиденту України - ТОВ АПК «Західагросервіс» згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. (а.с.57, т.2)

24.01.2008р. Державною податковою адміністрацією в Тернопільській області у доповнення до листа за вих. №55/10/22-120/10 проінформовано Тернопільську митницю про зміну назви ТОВ АПК «ОСОБА_5 Україна» на ТОВ «Захід агропродукт» згідно протоколу загальних зборів засновників від 03.11.2006р. №31. Також, повторно повідомлено з приводу укладення договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. між Товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» та ТОВ АПК «Західагросервіс» (а.с.56, т.2).

12.02.2008р. Бучацькою МДПІ за результатами комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Захід агропродукт» складено ОСОБА_2 №83/23-31877853 у якому зафіксовано факт відчуження Товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» частки у статутному фонді ТОВ «Захід агропродукт» резиденту України згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. (а.с.170, т.1).

19.03.2008р. листом за вих. № 11/2-15/3097-ЕП Держмитслужбою України на запит Тернопільської митниці від 21.02.2008р. №23/1-1198-ЕП надано консультацію з питань сплати ввізного мита підприємствами, у разі якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується. Також, у вказаному листі Держмитслужбою України висловлено свою позицію з приводу укладеного між Товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» та ТОВ АПК «Західагросервіс» договору купівлі - продажу від 18.10.2005р. виходячи з аналізу положень Закону України «Про режим іноземного інвестування». (а.с. 71-72, т.2).

11.04.2008р. комісією у складі посадових осіб Тернопільської митниці (до складу якої ввійшли: начальник ВМП, начальник ВОКР, начальник юридичного сектору Тернопільської митниці та начальник МП «Чортків) оформлено та підписано акт, адресатом якого є начальник Тернопільської митниці - ОСОБА_6 (а.с.5-6, т.1)

Як слідує зі змісту вказаного акту, за наслідками опрацювання листа Держмитслужби України від 19.03.2008р. за вих. № 11/2-15/3097-ЕП та інформації наданої податковим органом з приводу відчуження іноземним інвестором частки у статутному фонді ТОВ «Захід агропродукт» резидентові України, комісією було доведено до відома начальника Тернопільської митниці про необхідність надання ним, як керівником митного органу, відповідної вказівки відділу митних платежів щодо підготовки та надіслання ТОВ «Захід агропродукт» подання на суму несплаченого ввізного мита та податкових повідомлень рішень на суму податку на додану вартість та штрафних санкцій. Акт від 11.04.2008р. погоджено начальником Тернопільської митниці 14.04.2008р., що підтверджується резолюцією на вказаному акті.

З матеріалів справи вбачається, що зміст акту комісії Тернопільської митниці від 11.04.2008р. також був доведений до відома позивача, однак не був прийнятий позивачем до уваги та повернений з супровідним листом ТОВ «Захід агропродукт» від 22.04.2008р. за вих. №142 відповідачеві-1.

З листа позивача від 22.04.2008р. за вих. №142 слідує, що позивач не погоджується з позицією митного органу з приводу виникнення у нього обов'язку щодо сплати сум ввізного мита з майна, яке було ввезене як іноземні інвестиції, так як вважає, що відчуження іноземним інвестором частки у статутному капіталі на користь резидента України не тягне за собою відчуження майна, яке було внесене у статутний фонд як іноземна інвестиція та обов'язку щодо сплати сум ввізного мита. Також, позивач зазначив у листі, що з аналізу сум проведених оплат за викуплені корпоративні права можна зробити висновок, що сплата за частку, яка була внесена майном, проведена після трьох років. (а.с.9, т.1)

Надалі, відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними та цільовими фондами» Тернопільською митницею сформовано та надіслано Бучацькій МДПІ Подання №3 від 06.05.2008р. про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків узгоджених сум податкового зобов'язання у встановлений термін за платежем мито на товари,що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем на суму 35 530,06 грн. (а.с.7. т.1)

Як слідує з розрахунку наданого суду відповідачем -1, у Поданні №3 від 06.05.2008р. зазначена сума ввізного мита, яка була обчислена позивачем самостійно виходячи з митної вартості ввезеного як іноземна інвестиція майна і вказана позивачем у ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. у рядку 48 і «В» та перерахована у валюту України Тернопільською митницею, за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України станом на 09.12.05р. (а.с. 54-55., т.2).

13.05.2008р. Бучацькою МДПІ на підставі Поданні №3 від 06.05.2008р. та керуючись ст. 6,8,10,11,16 та 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (в редакції які діяла на момент виникнення спірних правовідносин) винесено першу податкову вимогу №1/81 від 13.05.2008р. ТОВ «Захід агропродукт» за узгодженим податковим зобов'язанням на суму 35 530,06грн. за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності. (а.с.8.т.1)

Не погоджуючись з діями Тернопільської митниці щодо надіслання до Бучацької МДПІ Поданні №3 від 06.05.2008р. та відповідно з винесеною Бучацькою МДПІ першою податковою вимогою №1/81 від 13.05.2008р. ТОВ «Захід агропродукт» звернулось з позовом у суд.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить наступного.

Особливості режиму іноземного інвестування на території України визначає ОСОБА_5 України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 N 93/96-ВР. (надалі по тексту - Закону)

Відповідно до статті 1 Закону іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Згідно зі статтею 2 Закону здійснення іноземних інвестицій можливе у вигляді будь-якого рухомого майна. Формою здійснення іноземних інвестицій згідно зі статтею 3 Закону може бути часткова участь іноземного інвестора в підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами.

Відповідно до статті 18 цього Закону майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

Згідно частини 5 статті 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» - якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

У статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР дано визначення терміну "пряма інвестиція", згідно з яким це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Цим самим Законом визначено, що корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Частиною 1 статті 167 Господарського Кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно, з аналізу вказаних норм матеріального права вбачається, що іноземне інвестування передбачає собою передачу свого майна до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права, емітовані такою особою, без наступної прямої компенсації вартості такого майна протягом трьох років. Отже внесене майно стає власністю такого підприємства, а іноземний інвестор володіє своїм внесеним майном через надані йому корпоративні права і має право на управління та отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи. Іншого способу внесення іноземної інвестиції майном до підприємства без отримання права власності таким підприємством на це майно в обмін на корпоративні права іноземному інвестору, чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин не передбачалося.

При цьому діловою метою вкладення іноземної інвестиції є отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що законодавчо прямо передбачається постійний зв'язок іноземного інвестора із внесеним ним майном до підприємства через корпоративні права протягом трьох років з часу зарахування такої іноземної інвестиції на баланс підприємства без прямої компенсації вартості внесеного майна та тільки з метою отримання відповідної частки прибутку або досягнення соціального ефекту.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ АПК «Західагросервіс» - засновник АПК «ОСОБА_5 Україна» та товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» - засновник АПК «ОСОБА_5 Україна» укладено Договору купівлі - продажу части в статутному фонді АПК «ОСОБА_5 Україна» від 18.10.2005 року за умовами якого, іноземний інвестор - товариство «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» продало свою частку в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю АПК «ОСОБА_5 Україна» вартістю 1 802 000 доларів США, що становить 50% в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю АПК «ОСОБА_5 Україна», та за умовами Договору, позивач зобов'язався заплатити товариству «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» кошти на суму 305 582 долари США, а саме суму коштів, яка згідно п.2.1. Договору відповідає внесеній товариством «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» частці в статутному фонді АПК «ОСОБА_5 Україна».

Відповідно, згідно умов вказаного договору частка іноземного інвестора у статутному капіталі АПК «ОСОБА_5 Україна» перейшла у власність позивача, а інвестор, у свою чергу, отримав компенсацію вартості майна, яке внесено у вигляді іноземної інвестиції, - у грошовому еквіваленті.

Таким чином, позивач та його контрагент (іноземний інвестор), ввізши на територію України майно в якості внеску до статутного фонду, не мали на меті здійснити іноземну інвестицію в підприємство позивача для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту, а мали намір продати відповідний товар, оформивши його як внесок іноземного інвестора до статутного фонду та безпідставно уникнути сплати ввізного мита та податку на додану вартість до державного бюджету, тобто між сторонами фактично відбулася купівля продаж майна, ввезеного в якості іноземної інвестиції, до закінчення трирічного строку з часу зарахування іноземної інвестиції.

У статті 2 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" визначено, що підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

Конституційним Судом України у Рішенні від 29 січня 2002 року N 1-рп/2002 та Ухвалі від 14 березня 2002 року N 3-уп/2002 (справа про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями) роз'яснено, що положення частини першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації.

З огляду на викладене вбачається, що на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва, нерезидентів, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій. Зазначене є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих їм пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Так, частиною першою статті 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що здійснення митного контролю не обмежено строками.

Разом із тим підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи віднесені до контролюючих органів стосовно справляння окремих видів податків, зборів (обов'язкових платежів). До них належать: - акцизний збір та податок на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок щодо їх стягнення або контролю покладається на податкові органи); - ввізне та вивізне мито; - інші податки і збори (обов'язкові платежі), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Пунктом 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 5.1. статт1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

За визначенням, наведеним у підпункті 1.11 статті 1 цього Закону, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Водночас документом, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, є вантажна митна декларація.

З огляду на викладене митні органи є органами, що здійснюють контроль за порядком справляння податків і зборів, віднесених до їх компетенції, а вантажна митна декларація - документом, на підставі якого визначаються зобов'язання зі сплати платежів, тобто податковою декларацією в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Враховуючи положення вказаних законів та встановлені обставини, суд вважає, що позивачем самостійно визначено суму зобов'язань за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності з ввезеного на митну територію України майна у поданих до митного оформлення ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. та ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р.

Як визнано сторонами у справі і підтверджується матеріалами справи, за Договором купівлі - продажу частки в статутному фонді АПК «ОСОБА_5 Україна» від 18.10.2005 року перехід права власності на частку у статутному фонді від Товариства «ОСОБА_5 а.т. Кошіце» (іноземного інвестора) до ТОВ АПК «Західагросервіс» (резидента України) відбувся 08.12.2005р.

Відповідно, іноземну інвестицію відчужено до закінчення трирічного терміну, а тому ввізне мито повинно бути сплачено на загальних підставах.

Однак, як слідує з матеріалів справи, позивачем всупереч частини 5 статті 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» сума ввізного мита визначена у ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. та ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р. та перерахована у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження 08.12.2005р. не сплачена.

У зв'язку з цим Тернопільська митниця як суб'єкт владних повноважень діяла в межах своєї компетенції і відповідно до вимог Закону, а тому її дії, пов'язані з надісланням подання від 06 травня 2008р. №3, є правомірними.

Однак слід відмітити, що згідно частини 5 статті 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» сума ввізного мита, що підлягає до сплати відповідно до даної норми Закону, обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

Як слідує з матеріалів справи та розрахунку наданого відповідачем-1, у поданні від 06 травня 2008р. №3 зазначена сума ввізного мита, яка була обчислена позивачем самостійно виходячи з митної вартості ввезеного як іноземна інвестиція майна і вказана позивачем у ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. та перерахована у валюту України Тернопільською митницею, за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України станом на 09.12.05р. (всього ввізне мито на суму - 35 530,06 грн.) (а.с. 54-55., т.2).

Разом з тим, сторонами у справі визнано, що за Договором купівлі - продажу частки в статутному фонді АПК «ОСОБА_5 Україна» від 18.10.2005 року відчуження відбулось 08.12.2005р.

Відповідно, сума ввізного мита за ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. належала до перерахування у валюту України, за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України станом на 08.12.05р.

Згідно розрахунку суми ввізного мита станом на 08.12.2005р. (а.с. 59-59, т.2) сума ввізного мита за ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. перерахована у валюту України, за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України станом на 08.12.05р. становить 35 429,09грн.

Різниця між суми ввізного мита визначеними за ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. та перерахованими у валюту України, за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України станом на 09.12.05р. (35 530,06грн.) та станом на 08.12.05р.(35 429,09грн.) становить 100 грн. 97 коп.

Відповідно, дії Тернопільської митниці в частині зазначення у поданні від 06.05.2008 року №3 податкового боргу на суму 100 грн. 97 коп. є незаконними, та як наслідок перша податкова вимога Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції від 13 травня 2008 року №1/81 в частині податкового боргу на суму 100 гривень 97 коп. підлягає до скасування.

Таким чином, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт» підлягають до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 11, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії Тернопільської митниці щодо зазначення у поданні від 06 травня 2008 року №3 податкового боргу на суму 100 (сто) гривень 97 коп.

3. Першу податкову вимогу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції від 13 травня 2008 року №1/81 в частині суми податкового боргу 100 (сто) гривень 97 коп. скасувати.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 травня 2012 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.