Рішення

від 25.09.2015 по справі 903/893/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 вересня 2015 р. Справа № 903/893/15

за позовом Любомльського міжрайонного прокурора інтересах Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2006р.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділу Держземагенства у Любомльському районі Волинської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від Рівненської сільської ради: Крижук В.В. - голова сільської ради, посв. №1

від відділу Держгеокадастру у Любомльському району Волинської області: Гусар О.В., довіреність № 0-311-0.1-2224/2-15 від 21.09.2015р.

від ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_1

В судовому засіданні взяла участь старший прокурор прокуратури Волинської області Романішина Т.Л., посв. № 026898

Суть спору: 07.08.2015р. до господарського суду Волинської області звернувся Любомльський міжрайонний прокурор з позовом в інтересах Рівненської сільської ради до підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до пунктів 2.3 та 4.1 договору оренди земельної ділянки від 25.05.2006р., укладеного між Любомльською районною державною адміністрацією Волинської області та ФОП ОСОБА_1, в якому просить п.2.3 викласти в наступній редакції:

"Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 218 813,93 грн. ",

а пункт 4.1 просить викласти в слідуючій редакції :

"Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 21 881,39 грн. на рік ".

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не надав згоди на приведення зазначених пунктів договору відповідно до вимог чинного законодавства, яке регулює орендні правовідносини щодо земельних ділянок, в результаті чого додаткова угода до даного часу сторонами не підписана.

Звернення з позовом в інтересах Рівненської сільської ради прокурор обґрунтовує тим, що в результаті змін меж населених пунктів згідно рішення Волинської ОДА від 08.09.2006р. №5/30 орендована ФОП ОСОБА_1 земельна ділянка увійшла до меж села Старовойтове Рівненської сільської ради, відповідно право розпоряджатися орендованою земельною ділянкою перейшло до позивача на підставі Закону України "Про оренду землі", ст. 173 Земельного кодексу України та ст. 770 Цивільного кодексу України.

Присутні в судовому засіданні прокурор, голова Рівненської сільської ради Крижук В.В. та представник Держгеокадастру у Любомльському району Волинської області позовні вимоги підтримали повністю, заявивши, що передбачена договором орендна плата - 360 грн. в рік є значно нижчою граничної межі річної суми орендної плати, яка згідно п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Присутній в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив суд про те, що дійсно з 2013р. велися переговори з головою Рівненської сільської ради про необхідність внесення змін до договору оренди, які так і не були юридично оформлені.

З огляду на присутність в судовому засіданні ОСОБА_1 та його фактичну поінформованість стосовно предмету позову, заявлене ним до початку розгляду справи по суті клопотання про відкладення розгляду справи судом відхилено.

Також відхилено судом клопотання ПАТ"Концерн Галнафтогаз" про відкладення розгляду справи із-за неможливості забезпечення явку уповноваженого представника в судове засідання , яке надійшло до суду 21.09.2015р. по електронній пошті.

Відхиляючи клопотання ПАТ"Концерн Галнафтогаз" про відкладення розгляду справи суд виходив з того, що вказане товариство не є стороною договору оренди земельної ділянки від 25.05.2006р.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наведеного суд не вбачає неможливості вирішення даного спору з-за відсутності представника суборендаря земельної ділянки - ПАТ"Концерн Галнафтогаз".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне:

25.05.2006р. між Любомльською райдержадміністрацією та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3959 га, строком на 49 років для комерційного використання, а саме будівництва та обслуговування автозаправної станції, який зареєстровано у Любомльському реєстраційному офісі Волинської регіональної філії ДП"Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.05.2006 за №040608800004.

Згідно п.4.1 вказаного договору орендна плата за користування об'єктом оренди становить 360 грн. без ПДВ в рік та сплачується Орендарем щомісячно рівними частинами у розмірі 30 грн.

Як вбачається із тексту договору оренди на момент його укладення не була проведена нормативно грошова оцінка орендованої земельної ділянки.

Проте пунктом 2.3 договору оренди сторони узгодили: "До моменту введення об'єкту в експлуатацію провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки та затвердити в установленому законом порядку. Орендна плата після розрахунку встановлюється в розмірі 10% нормативної грошової оцінки " .

Рішенням Волинської обласної ради №5/30 від 08.09.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів" затверджено проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж сіл Рівне та Старовойтове Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області (а.с.34).

Враховуючи зміни меж населених пунктів, земельна ділянка площею 0,395 га, орендована ОСОБА_1, увійшла до меж населеного пункту с. Старовойтове Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області іРрраввіфа 9й' 0хшцйк -3' 3=

Рішенням Рівненської сільської ради №18/14 від 28.04 .2009р. затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель села Старовойтове.

Відповідно до довідки, виданої відділом Держземагенства у Любомльському районі Волинської області від 06.07.2015р. №311-0.2-1440/2-15, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, наданої у користування ОСОБА_1 площею 0,3959 га, станом 06.07.2015р. становить 218 813,93 грн.

Задовольняючи позовні вимоги Любомльського міжрайонного прокурора у даній справі суд виходить з нижчевикладеного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року за № 309-VI внесено зміни до ч.ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність (ч.2 прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону N 161-XIV.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (Постанова Верховного Суду України від 02.12.2014р. у справі №21-274а14).

Як зазначено вище, пунктом 2.3 договору оренди сторони узгодили, що орендна плата після проведення та розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки.

Отже, річна орендна плата по даному договору повинна становити 21 881,39 грн. на рік.

Згідно п.п.14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України нормативно грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а тому зазначення в договорі оренди землі такої істотної умови як нормативна грошова оцінка землі з 01.01.2011р. є обов'язковою.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2006р. укладеного між Любомльською районною державною адміністрацією Волинської області та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, який зареєстрований в Державному реєстрі земель 26.05.2006р. за №040608800004, а саме:

п.2.3 викласти в наступній редакції:

"Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 218 813,93 грн. ".

п.4.1 договору викласти в наступній редакції:

"Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 21 881,39 грн. на рік.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір по справі в сумі 1218 грн.

Повний текст рішення складено

25.09.2015

Суддя В. Л. Слупко