Рішення

від 22.09.2015 по справі 903/851/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 вересня 2015 р. Справа № 903/851/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» , м.Київ

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ВолиньпродуктВ» , смт.Локачі

про стягнення 134 900,56грн.

Суддя Дем'як В.М .

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність №1069/13 від 24.05.2013р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство В«ОСОБА_1 АвальВ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ВолиньпродуктВ» про стягнення 134 900,56грн. заборгованості в т.ч.: 133 142,95грн. - заборгованості за тілом овердрафту, 257,61грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом та 1 500,00грн. - штрафу за порушення п.6.1 договору про надання овердрафту №015/303569/189429 від 10.01.2014р.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір про надання овердрафту №015/303569/189429 від 10.01.2014р., розрахунок заборгованості за кредитним договором від 16.07.2015р., вимогу від 22.01.2015р. №140-5-2-00-7/466, статут Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» , довіреність №1047/13-Н від 24.05.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву за вх. №01-65/270/15 від 22.09.2015р. про зменшення позовних вимог в якій зазначив, що ТОВ «Волиньпродукт» сплатило основний борг за тілом овердрафту в сумі 133 142,95грн., просив припинити провадження в частині стягнення заборгованості за тілом овердрафту в сумі 133 142,85грн. та стягнути з відповідача 1 757,61грн., в т.ч.: 257,61грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом та 1 500,00грн. штрафу за порушення п.6.1 договору, а всього 1 757,61грн.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 01.09.2015р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (45500, Волинська обл., смт.Локачі, вул. Відродження,7) не повернута.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ «Волиньпродукт»: 45500, Волинська обл., смт.Локачі, вул. Відродження,7, отже суд направив ухвалу від 01.09.2015р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

встановив:

10 січня 2014 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Волиньпродукт» (Позичальник) та ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" (Кредитор), було укладено договір про надання овердрафту № 015/303569/189429, згідно якого, кредитор на умовах договору надає позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту з поточного рахунку в межах дії поточного ліміту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо (а.с.9-18).

Відповідно до п. 1.3. договору, максимальний ліміт за договором складає 300 000,00 грн., у межах якого встановлюється поточний ліміт, зі сплатою 23% річних (п. 4.1) та датою закінчення строку овердрафту - 17 січня 2017 року.

Згідно п. 4.1 договору, у разі скасування максимального та поточного лімітів згідно підстав, зазначених в підпунктах 8.2.1-8.2.7 пункту 8.2 Договору, в порядку, передбаченому пунктом 8.3. договору, з дати скасування лімітів - процентна ставка становить 40% річних.

Відповідно до п. 8.1 договору у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, обставин, передбачених п. 8.2 договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, максимальний ліміт та поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку овердрафту є такою, що настала.

Згідно п. 1.10 договору позичальник зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, у розмірі не менше 50% від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках позичальника та підтримувати зазначений показник в розрахунку за останні три місяці до повного виконання позичальником зобов'язань за договором.

У відповідності до вимог п. 6.1 договору позичальник - юридична особа зобов'язаний самостійно надавати кредитору щоквартально, не пізніше 30-го числа місяця після закінчення відповідного звітного кварталу, а за звітний фінансовий рік - не пізніше двох місяців після закінчення відповідного календарного року документи, які підтверджують його фінансовий стан - свій бухгалтерський баланс та звіт про фінансові результати.

Відповідно до п. 11.2.1 та п. 11.2.2 договору позичальник, на вимогу кредитора, сплачує останньому:

- за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення;

- за невиконання або неналежне виконання позичальником обов'язків, передбачених п. 1.10 ст. 1, ст. З, 6, 7 договору - штраф в розмірі 0,5% від максимального ліміту, вказаного в п.1.3 Договору, але не менше 500,00 грн. Штраф сплачується за кожен факт порушення одноразово.

Таким чином, прийняті на себе зобов'язання по договору банк виконав у повному обсязі та у встановлений термін.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про надання овердрафту №015/303569/189429 від 10.01.2014р.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте, відповідач взяті на себе, згідно договору, зобов'язання в частині проведення розрахунків (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи становила 133 142,95 грн.

п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 визначено, що якщо предмет спору існував на момент порушення провадження по справі та припинив існування в процесі розгляду справи провадження слід припинити.

Враховуючи викладене, провадження по справі про стягнення 133 142,95грн. підлягає припиненню на підставі пю1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки дана заборгованість сплачена відповідачем в процесі судового розгляду.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Окрім того, виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та на підставі п. 11.2.1договору, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, та інфляційних втрат за період прострочення зобов'язання.

У зв'язку із несвоєчасним погашенням кредитних коштів, як визначено умовами договору, позивач просив стягнути з відповідача пеню відповідно до п.11.2.1 договору в якому передбачено, що за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення в сумі 257,61 грн., яка підставна та підлягає до задоволення.

Крім того, позивач просив стягнути 1 500,00грн. штрафу, нарахованого відповідно до п.11.2.2 договору в якому передбачено, що за невиконання або неналежне виконання позичальником обов'язків, передбачених п. 1.10 ст. 1, ст. 3, 6, 7 договору - штраф в розмірі 0,5% від максимального ліміту, вказаного в п.1.3 Договору, але не менше 500,00 грн., який також підлягає до задоволення в сумі 1 500,00грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором овердрафту №015/303569/189429 від 10.01.2014р. підлягають задоволенню в сумі 1 757,61грн., в т.ч.: 257,61грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків та 1 500,00грн. - штрафу за порушення п.6.1.договору, провадження по справі про стягнення 133 142,95грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки дана заборгованість сплачена відповідачем в процесі судового розгляду.

Спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати в частині задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 610-612, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2 . Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Волиньпродукт» (45500, Волинська обл., смт. Локачі, вул. Відродження, 7, код ЄДРПОУ 37382330) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (01011, м.Київ, вул. Лєскова,9, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за договором про надання овердрафту № 015/303569/189429 від 10.01.2014 року в сумі 1 757,61грн. в т.ч.: 257,61грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків, 1 500,00грн. - штрафу за порушення п.6.1.договору та 1 827,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження в частині стягнення 133 142,95 грн. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено24.09.2015р.

Суддя В. М. Дем`як