Ухвала

від 23.09.2015 по справі 904/7661/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.09.15р. Справа № 904/7661/15

За позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лісова", с. Сілець, Сокальського району Львівської області

до Приватного підприємства "Сістемауніверсал", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3496 грн 82 коп. штрафних санкцій (пені) за договором поставки товару № 81 від 23.10.2014

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник ОСОБА_1, доручення №1701 від 22.09.15

СУТЬ СПОРУ:

27.08.2015 до господарського суду Дніпропетровської області звернулося Державне підприємство "Львіввугілля" (далі - ДП "Львіввугілля", позивач) в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лісова" (далі - ВП "Шахта "Лісова") з позовною заявою від 20.08.2015 до Приватного підприємства "Сістемауніверсал" (далі - ПП "Сістемауніверсал", відповідач), з вимогами про стягнення штрафних санкцій (пені) у сумі 3496,82 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № 81 поставки товару, укладеного між сторонами 23.10.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.09.2015.

Позивач участь свого представника у судове засідання не забезпечив, 14.09.2015 до суду надіслав витребувані ухвалою документи.

Відповідач пояснювальною запискою б/н від 22.09.2015 повідомив, що в повному обсязі виконав позовні вимоги, сплативши позивачу 3496,82 грн заявлені штрафних санкцій (пені), на підтвердження цього факту надав до справи квитанцію № 0.0.437959921.1 від 21.09.2015.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2014 між Приватним підприємством "Сістемауніверсал" (далі - постачальник) та Державним підприємством "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лісова" (далі - покупець) було укладено договір № 81 поставки товару, згідно умов п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю продукцію - костюм шахтарський у кількості 264 к-тів по ціні 378,00 грн за 1 комплект з ПДВ.

Загальна вартість товару за договором складає 99792,00 грн (п.1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони домовились, що поставка здійснюється на умовах, які погоджуються шляхом переговорів або листування окремо на кожну партію товару. Погоджена партія товару повинна бути поставлена покупцю не пізніше 10 днів після отримання попередньої оплати або замовлення покупця.

На виконання умов договору позивач 04.11.2014 перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за товар у сумі 99792,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1590 від 04.11.2014.

В порушення строків передбачених п.3.1 договору відповідач поставив товар за товарно-транспортною накладною № Р43.01 від 12.02.2015.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Матеріалами справи підтверджений факт поставки відповідачем товару позивачу з порушенням строків, передбачених договором.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2, 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 8.2 договору сторони передбачили, що якщо постачальник не здійснив поставку товару у встановлений у п. 3.1 термін, він сплачує покупцю пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного Банку України від суми коштів за непоставлений товар за кожен день прострочення.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені у сумі 3496,82 грн є обґрунтованою.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пояснювальною запискою б/н від 22.09.2015 відповідач повідомив, що в повному обсязі виконав позовні вимоги, сплативши позивачу заявлені штрафні санкції (пеню) та надав оригінал квитанції № 0.0.437959921.1 від 21.09.2015, з якго вбачається що ПП "Сістемауніверсал" 21.09.2015, тобто після звернення позивача з даним позовом до суду (21.08.2015) було сплачено 3496,82 грн.

Згідно п.1. 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі слід припинити на підставі п.1. 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1. 1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лісова" до Приватного підприємства "Сістемауніверсал" про стягнення 3496 грн 82 коп. штрафних санкцій (пені) за договором поставки товару № 81 від 23.10.2014, припинити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сістемауніверсал", АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33717113 на користь Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лісова", присілок Параньки, 210а, с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, ідентифікаційний код 32323256 - судовий збір у сумі 1827 грн 00 коп., про що видати наказ позивачу.

Суддя ОСОБА_2