Ухвала

від 05.02.2010 по справі 4/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Про повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду

від "05" лютого 2010 р.                                                                       Справа № 4/38

Суддя Лозинська І.В., розглянувши матеріали за заявою

Приватного підприємства "Рубес - Р.В." (с. Туровець Житомирського району)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

"01" лютого 2010 р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява від Приватного підприємства "Рубес - Р.В." (с. Туровець Житомирського району) про порушення справи про банкрутство.

У ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон ) зазначено, що суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано відомості, передбачені ст. 7 Закону.

В свою чергу, у п.3 ч.1 статті 63 ГПК України також зазначено, що суддя повертає заяву та додані до неї документи, якщо у заяві не вказано докази, що підтверджують викладені в заяві обставини

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно із ст. 38 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Особливістю судових доказів є наявність процесуальних норм, які виступають в якості гарантії достовірності отриманої інформації. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. З ст. 6 Закону ознаками неплатоспроможності боржника є:

а) грошові вимоги, які повинні становити 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

б) вимоги мають бути безспірними;

в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Згідно зі статтею 1 Закону безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтвердженні виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

В заяві боржник вказує на ту обставину, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань підприємства в повному обсязі перед іншими кредиторами. Але вказані в заяві обставини не позбавляють обов'язку підтвердження неплатоспроможності боржника, оскільки не підпадають під ознаки обставин спрощеної процедури згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а, отже, є загальними та потребують документального обгрунтування у відповідності до ст.7 вказаного Закону України.

Враховуючи, що списання коштів з рахунку боржника на підставі рішення суду в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою .

Таким чином, відповідно і встановлений Законом про банкрутство 3-місячний термін починає свій відлік після пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби документів та відкриття виконавчого провадження (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.04.2004р по справі №5/260Б)

Боржник при зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, не послався в заяві та не надав суду доказів неспроможності підприємства виконати грошові зобов'язання у тому числі, у примусовому порядку протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Крім того, актом від 01.02.2010 р., складеного фахівцями діловодної служби господарського суду Житомирської області, підтверджено, що до заяви не надано доказів про сплату державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне повернути заяву про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Рубес - Р.В." (с. Туровець Житомирського району) без розгляду.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 4, 10 ст. 63 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства "Рубес - Р.В." (с. Туровець Житомирського району) про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду.

Додаток: на 38 аркушах, в тому числі акт від 01.02.2010 р.

Суддя Лозинська І.В.