УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "20" жовтня 2011 р. Справа № 5/5007/57/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Ляхевич А.А.
при секретарі Нагорній М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №46/19 від 04.01.2011 р.,
від відповідача: не з"явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)
до Приватного підприємства "СІТ" (м.Олевськ)
про стягнення 1241,76 грн.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "СІТ" про стягнення 1241,76 грн., з яких: 1062,66 грн. заборгованості (1422,26 грн. за природний газ та 140,40 грн. за транспортування), 93,11 грн. пені, 19,18грн. 3% річних та 66,81грн. інфляційних (а.с.2-5).
ПП "СІТ" у відзиві на позовну заяву (вих.№11/10 від 11.10.2011 р.) зазначило, що суму заборгованості за договорами на постачання природного газу та транспортування природного газу 1062,66 грн. було сплачено 06.10.2011 р., тому відповідач просить припинити провадження у справі.
В засіданні суду представник позивача підтвердив погашення відповідачем суми основного боргу 06.10.2011 р., водночас, підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені та нарахувань згідно ст.625 ЦК України.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки в суд не повідомив.
Враховуючи, що явка представників сторін в засідання суду не визнавалась обов"язковою, а також, що нез"явлення в засідання суду представника відповідача згідно ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
13.12.2010 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газозбутова організація, виконавець) та Приватним підприємством "СІТ" (споживач, замовник) укладено договори №15-2011-ПП-23 на постачання природного газу (а.с.11-12, додаткові угоди - а.с.13-18) та №15-2011-Т-22 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с.34-35).
Згідно п.7.1. договору на постачання природного газу, оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів згідно п.1.2. цього договору - за 5 банківьских днів до початку місяця постачання. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним. В пункті 6.1. договору на постачання природного газу зазначено ціну на газ, що затверджена Національною комісією регулювання електроенергетики України та/або іншими уповноваженими державними органами; згідно п.6.2. договору, ціна на газ може змінюватись за рішенням уповноважених державних органів.
У відповідності до п.7.1. договору на транспортування природного газу, оплата по транспортуванню газу здійснюється замовником на умовах попередньої оплати на підставі замовлених обсягів газу згідно даного договору (п.1.1.), виключно грошовими коштами в наступному порядку: 50% до 25 числа попереднього місяця і 50% до 10 числа місяця транспортування газу. або іншими безгрошовими формами, які не суперечать діючому законодавству України. Остаточний розрахунок за транспортування газу здійснюється до 5-го числа наступного за звітним місяця.
За спожитий природний газ та його транспортування в 2011 році ПП "СІТ" повинно було сплатити 1562,66 грн., проте, сплатило лише 26.05.2011 р. - 500,00 грн., внаслядок чого виникла заборгованість у розмірі 1062,66 грн., наявність якої визнана відповідачем в підписаному обома сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 08.08.2011р. (а.с.20).
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду господарським судом справи, відповідачем було здійснено повне погашення суми основної заборгованості в розмірі 1062,66 грн., що підтверджується платіжною квитанцією №895.78.1 від 06.10.2011 р. на суму 1062,66 грн. (а.с.29).
Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1062,66 грн. підлягає припиненню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 93,11 грн. пені, 19,18 грн. 3% річних та 66,81 грн. інфляційних, нарахованих за період з 21.03.2011 р. по 20.09.2011 р.
Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних та пені, господарський суд враховує таке.
Відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок (а.с.4-5), господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 19,18 грн. 3% річних та 66,81 грн. інфляційних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Відповідно до п.9.3. договорів, сторонами встановлено, що за порушення строку оплати відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, згідно п.9.5. договору на постачання природного газу, пеня нараховується газозбутовою організацією протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом до суду.
Відповідно до п.9.5. договору на транспортування природного газу, штраф та пеня нараховується виконавцем протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом.
Позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню на заборгованість за договорами в сумі 93,11 грн. за період з 21.03.2011 р. по 25.05.2011 р.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок (а.с.4), з урахуванням наведених положень чинного законодавства та умов договору, господарський суд встановив правомірність здійснених позивачем нарахувань та обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення 93,11 пені.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 93,11грн. пені, 19,18 грн. 3% річних та 66,81 грн. інфляційних. Провадження у справі в частині стягнення 1062,66 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82 - 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "СІТ" (11001, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, Бульвар Воїнів Афганців, буд.17, ідентифікаційний код 32417672) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, Житомирська область, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського, буд.35, ідентифікаційний код 03344071):
- 93,11 грн. пені,
- 19,18 грн. 3% річних,
- 66,81 грн. інфляційних,
- 102,00 грн. витрат з державного мита,
- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 1062,66 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ляхевич А.А.
Повний текст рішення підписано 21.10.2011 р.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (прост.)
3 - відповідачу (реком.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2011 |
Оприлюднено | 02.10.2015 |
Номер документу | 51407664 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Ляхевич А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні