Рішення

від 26.11.2013 по справі 906/1595/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" листопада 2013 р. Справа № 906/1595/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (посвідчення №437);

ОСОБА_2 - директор;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Захист-А" Приватного підприємства "Захист" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранітний кар'єр" (смт.Лугини)

про стягнення 122363,94 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 122363,94 грн. заборгованості за надані послуги з охорони об'єкту.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копію реєстру на відправку рекомендованої з повідомлення кореспонденції за 15.11.13р. (а.с.85).

Представником позивача в судовому засіданні подано суду копію відзиву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.09р. між ДП "Захист-А" Приватного підприємства "Захист" (охорона/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" (замовник/відповідач) укладено договір (а.с.8-9), відповідно до якого замовник доручає, а охорона зобов'язується за плату забезпечити схоронність транспортних засобів та майна замовника, що здаються під охорону за адресою: Житомирська область, Лугинський район, с. Малий Дивлин (територія щебеневого кар'єру) (п.п. 1.1. договору).

Плата за послуги охорони за цим договором складає 12,00 грн. за годину роботи кожного охоронника (з ПДВ) незалежно від кількості одиниць майна (п.п. 1.6. договору).

Відповідно до п.п. 1.7. договору оплата за цим договором здійснюється замовником на підставі актів виконаних робіт - щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок охорони в строк трьох банківських днів з моменту отримання замовником рахунку та актів виконаних робіт.

Згідно п.п. 6.1. договору даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Договір укладено терміном на один рік і починає діяти з 1 листопада 2009 року. Якщо за два місяці до закінчення строку договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовжений на таких же умовах і на той же строк (п.п. 6.2. договору).

30.04.10р. між тими ж сторонами було підписано додаткову угоду (а.с. 10) про внесення змін до договору про охорону ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" від 01.11.09р. Відповідно до даної угоди внесено зміни до п.п. 1.6. договору, який викладено в наступній редакції: "Плата за послуги охорони за цим договором з 01.05.10р. складає 12,50 грн. за годину роботи кожного охоронника (з ПДВ) незалежно від кількості одиниць майна."

У зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати 31.01.11р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду (а.с. 11) про внесення змін до договору про охорону ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" від 01.11.09р., відповідно до якої п.п. 1.6. договору викладено в наступній редакції: "Плата за послуги охорони за цим договором з 01.01.11р. складає 13,50 грн. за годину роботи кожного охоронника (з ПДВ) незалежно від кількості одиниць майна."

На виконання умов договору позивач надавав відповідачу послуги з охорони транспортних засобів та майна замовника, що підтверджується відповідними актами, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 15,18,20,22,25,28,31,34,37,40,43, 46,49,52,55,58,61,64,67).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг охорони виконав частково.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 122363,94 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним між сторонами (а.с.71).

Позивачем направлялися відповідачу претензії з проханням сплатити заборгованість (а.с. 68, 69), які залишені без належного реагування.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладена між сторонами у справі договір охорони від 01.11.09р. є договором про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 122363,940 грн. боргу за надані послуги з охорони об'єктів та збереження майна підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранітний кар'єр" (юр. адреса: 11301, Житомирська область, смт. Лугини, вул. К. Маркса, 18; пошт. адреса: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, ід. код 32686493)

- на користь Дочірнього підприємства "Захист-А" Приватного підприємства "Захист" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 72, ід. код 32176769) 122363,94 грн. заборгованості, а також 2447,28 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене: 02.12.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)