Рішення

від 19.09.2013 по справі 906/1023/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" вересня 2013 р. Справа № 906/1023/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (посвідчення адвоката №130 від 13.01.11р.);

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

до Комунального підприємства Чуднівське СОТ "Корчагінець" (с. Троща, Чуднівський район, Житомирська область)

про стягнення 11672,30 грн.

В судовому засіданні 17.09.13р. оголошувалась перерва до 19.09.13р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 11672,30 грн. заборгованості, з яких: 11283,20 грн. - основний борг, 45,00 грн. - інфляційні, 344,10 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить розписка представників сторін про явку в судове засідання від 17.09.13р. (а.с.35).

В судовому засіданні 10.09.13р. представник відповідача проти позову не заперечував, додатково пояснив, що на даний час погасити борг в повному обсязі погасити неможливо.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.12р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (постачальник/позивач) та Комунальним підприємством Чуднівське СОТ "Корчагінець" (покупець/відповідач) було укладено договір на постачання продуктів харчування (а.с. 7), відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати продукти харчування (молочна продукція, ковбасні вироби, риба, крупи, соки, кондитерські вироби. мінеральна вода, овочева продукція), у відповідності з поданим покупцем замовленнями, а покупець зобов'язується отримати та своєчасно розрахуватись за отриману продукцію (п.п. 1.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.1. договору продукція постачається покупцю в кількості, асортименті та якості згідно з поданим замовленням.

Бази поставки продукції: склад покупця чи торгівельна точка (п.п. 2.5. договору).

Згідно п.п. 3.2. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в банківському або готівковому розрахунку протягом 20 банківських днів з моменту поставки продукції або в день поставки продукції.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що останній вступає в силу з дати підписання та діє до 01.10.12р.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 11283,20 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 40-46).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої йому продукції не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 11283,20 грн., що підтверджується актом звірки, підписаним між сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 11283,20 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 45,00 грн. - інфляційних та 344,10 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, наведені в тексті позовної заяви (а.с. 3), та вважає данні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Обґрунтовуючи дану вимогу, представник позивача долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 26.06.13р., укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, квитанцію КК №26 від 26.06.13р., копію посвідчення адвоката №103 від 13.01.11р., письмове обґрунтування суми адвокатської винагороди (а.с. 37), звіт про виконання договору про надання правової допомоги від 18.09.13р. (а.с. 38).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, входить зокрема оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом N 6/VI від 12.10.99 р., які на підставі статей 15, 16 Закону "Про адвокатуру" є нормативно-правовим актом і обов'язкові для виконання.

У п. 2 ст. 33 Правил встановлено принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Крім того, судом враховано, що розмір відшкодування названих витрат є співрозмірним заявленим позовним вимогам та обсягу виконаних робіт.

За таких обставин, суд вважає такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Чуднівське СОТ "Корчагінець" (Житомирська область, Чуднівський район, с. Троща, вул. Загребельна, 4А, ід. код 24707325)

- на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир, пров. 2-й Госпітальний, 13, ід. номер НОМЕР_1) 11672,30 грн. - заборгованості, з яких: 11283,20 грн. - основний борг, 45,00 грн. - інфляційні, 344,10 грн. - 3% річних, а також 3000,00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката та 1720,50 грн. - сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.09.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)