Рішення

від 10.09.2013 по справі 906/967/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" вересня 2013 р. Справа № 906/967/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 15.05.13р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (м. Київ)

до Приватного підприємства "АМТ" (м. Житомир)

про стягнення 152140,49 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 152140,49 грн. заборгованості, з яких: 116349,48 грн. - основний борг, 23269,90 грн. - штраф, 8797,93 грн. - пеня, 3723,18 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 23.07.13р. прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 88626,77 грн. - заборгованості, з яких: 68399,70 грн. - основний борг, 13679,94 грн. - штраф, 5179,14грн. - пеня, 1367,99 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, зазначав, що на поверненні судового збору не наполягає.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 01.08.13р. (а.с.73).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (орендодавець/позивач) та Приватним підприємством "АМТ" (орендар/відповідач) було укладено договір оренди підйомної техніки №2-160711, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування підйомну техніку, яка є об'єктом власності орендодавця. Орендар використовує отриману за цим договором підйомну техніку у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору (п.1 договору).

Нарахування та оплата орендної плати за користування кожною одиницею підйомної техніки, переданої в оренду за цим договором, здійснюється помісячно, виходячи із фактичної кількості календарних днів у місяці, протягом яких підйомна техніка знаходилась у користуванні орендаря за виключенням неділь. Якщо орендар використовує підйомну техніку також у неділі - орендна плата нараховується за всі календарні дні (п.п. 3.1. договору).

Відповідно до п.п. 3.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10-го (десятого) числа місяця, що слідує за місяцем в якому було надано послуги з оренди підйомної техніки.

Також згідно п.п 3.4. договору нарахування орендної плати припиняється в день повернення орендарем підйомної техніки орендодавцю за актом повернення підйомної техніки.

Орендар проводить оплату орендної плати в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом сплати грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, зазначений в цьому договорі (п.п. 3.5. договору).

Крім цього п.п. 5.3. договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки, зазначені у п. З даного договору, орендодавець вправі вимагати дострокового розірвання цього договору, а орендар зобов'язується сплатити користь орендодавця, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу, а також штраф у розмірі 20% від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого платежу.

Даний договір укладений строком на один рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань, взятих на себе цим договором (п.п. 7.1. договору).

Позивачем в період дії договору з липня 2011 року по травень 2012 року було надано відповідачу послуги на загальну суму 104199,70 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг (а.с. 17-28) та рахунками на оплату (а.с. 76-88).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті орендних платежів виконав частково в сумі 35800,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 14).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів, яка станом на день розгляду справи становить 68399,70 грн.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, не провів розрахунки з позивачем в установлені договором терміни, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 68399,70 грн. заборгованості по сплаті орендної плати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 13679,94 грн. - 20% штрафу та 5179,14 грн. - пені.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Також згідно приписів ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 20% штрафу в сумі 13679,94 грн. за несвоєчасну оплату орендних платежів підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунки пені, наведені в заяві про зменшення позовних вимог (а.с.57-58), суд приходить до висновку, що сума пені складає 5129,97 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату наданих послуг підлягають частковому задоволенню в сумі 5129,97 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 42,12 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті заяви про зменшення позовних вимог, розмір 3% річних складає 1367,99 грн. (а.с. 58).

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд приходить до висновку, що сума останніх складає 2183,80 грн. Та оскільки позивач підтримує вимоги лише в сумі 1367,99 грн., суд враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню в сумі 1367,99 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 88577,60 грн. заборгованості, з яких: 68399,70 грн. - основний борг, 13679,94 грн. - штраф, 5129,97грн. - пеня, 1367,99 грн. - 3% річних, обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АМТ" (10001, м. Житомир, вул. Леселідзе, 33-а, ід. код 32008283)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (04209, м.Київ, вул. Богатирська, 11, ід. код 35411500) 88577,60 грн. - заборгованості, з яких: 68399,70 грн. - основний борг, 13679,94 грн. - штраф, 5129,97грн. - пеня, 1367,99 грн. - 3% річних, а також 1771,55 грн. - сплаченого судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.09.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)