Рішення

від 25.05.2010 по справі 27/75-20/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 р. Справа № 27/75-20/46

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом ОСОБА_1 "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Промліфт"

пр.Героїв Сталінграду,12-Г, офіс 193, м.Київ, 04210;

до відповідача ОСОБА_1 "Соцінвестбуд" вул.Г.Мазепи, 89/51, м.Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення заборгованості.

Представники:

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник,(довіреність б/н від 21.12.09р.);

Від позивача: не з'явились.

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 "Соцінвестбуд" основного боргу -

38187,60грн., 1270,07грн. - інфляційних збитків, 429,87грн. - 3% річних.

Представник позивача в судові засідання 15.04.10р., 29.04.10р. та 25.05.10р. не з"являвся, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить витяги з реєстрів господарського суду Івано-Франківської області на відправлення рекомендованої кореспонденції №. 329 від 01.04.2010р., № 384 від 16.04.2010р., № 445 від 05.05.2010р.

Ухвалами від 31.03.10р., 15.04.10р. та 29.04.10р., суд зобов"язав представника позивача з"явитися в судове засідання та надати суду обгрунтований розрахунок суми основного боргу з документальним підтвердженням а також, провести з відповідачем звірку взаємних розрахунків, докази чого подати суду.

В порушення ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України позивачем не виконано вимоги ухвал суду - не подано витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Поважності причин ненадання витребуваних судом доказів, необхідних для об"єктивного вирішення спору, представник позивача не навів.

Свою правову позицію стосовно даного спору позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами контракту № 21-02/2006 від 27.02.2006р., згідно з умовами якого відповідач доручив підряднику - позивачу виконати комплекс робіт з поставки двох ліфтів в/п 1000кг на 23 зупинки та одного ліфта в/п на 23 зупинки включаючи комплекти кріплень, а також здійснювати контроль строків виготовлення обладнання та виконати монтаж і наладку поставленого обладнання за адресою м.Київ житловий будинок № 3 в 2в-а м-ні, з подальшою реєстрацією і передачею на обслуговування;

- підписання ним акту КБ-2в та довідка КБ-3 на суму 38187,60грн. про виконання пусконалагоджувальних робіт на 2-х ліфтах - в односторонньому порядку, які в силу ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України (вище вказані акт КБ-2в та довідка КБ-3 ) - є доказом здачі-приймання виконаних робіт;

- неналежне виконання відповідачем умов спірного Контракту, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за серпень в сумі 38187,60грн.

Посилається на ст.ст. 16, 257, 258, 526, 530, 625, 853, 882 Цивільного кодексу України. ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, вказуючи при цьому на те, що ст.882 Цивільного кодексу України не може застосовуватись, оскільки вона регламентує правовідносини будівельного підряду, в той час, як в даному спірному випадку на його думку, має місце договір підряду. Крім того, вказує на те, що Контрактом чітко визначено порядок розрахунків між сторонами, згідно з яким остаточні розрахунки за монтажно-налагоджувальні роботи можуть бути проведені, тільки на протязі десяти днів з моменту підписання двома сторонами акту виконаних робіт ( ф. КБ-2в). Звертає увагу суду на те, що він не підписував акти виконаних робіт на вказану суму.

Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті,

спір належить вирішити у відсутності представника позивача, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до умов, укладеного між сторонами Контракту 21-02/2006р. від 27.02.2006р. замовник - ТОВ "Соцінвестбуд" (відповідач) доручив підряднику ОСОБА_1 "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Промліфт" (позивач) виконати комплекс робіт з поставки двох ліфтів в/п 1000кг на 23 зупинки та одного ліфта в/п на 23 зупинки включаючи комплекти кріплень, а також здійснювати контроль строків виготовлення обладнання та виконати монтаж і наладку поставленого обладнання за адресою м.Київ житловий будинок № 3 в 2в-а м-ні, з подальшою реєстрацією і передачею на обслуговування.

Ціна контракту визначена на день його укладення і за домовленістю сторін складає:

- вартість ліфтового обладнання ЗАТ "ОТІС" 903780,00грн.;

- вартість монтажно-налагоджуваних робіт 377662,00грн.

Всього по контракту до сплати 1281442,00грн.

Порядок розрахунків визначено п.п.2.1 -2.3 Контракту 21-02/2006р. від 27.02.2006р.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 38187,60грн. за монтажно-налагоджувальні роботи на підставі форм КБ-3, КБ-2в за серпень 2009 року..

Проте , із наявних в матеріалах справи Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф.КБ-3) за серпень 2009р. на суму 38187,60грн. та Акту приймання виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) за серпень 2009р. на суму 38187,60грн. (а.с 57-60) вбачається , що вони не містять підпису замовника ТОВ "Соцінвестбуд" (відповідач).

Відповідно до п.2.3 Контракту остаточні розрахунки за монтажно-налагоджувальні роботи, проводяться щомісячно на підставі довідки ф.КБ-3 і ф.КБ-2в - напротязі 10 (десяти) банківських днів після їх підписання.

Таким чином, сторони в Контракті врегулювали свої відносини на власний розсуд, визначивши порядок розрахунків, згідно з яким (п.2.3) сплата коштів замовником (відповідачем по справі) можлива тільки після підписання довідки ф. КБ-3 і акту ф.КБ-2в - обома сторонами.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами

З огляду на ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 38187,60грн., 1270,07грн.- інфляційних збитків, 429,87грн.-3%річних, без підсаних двома сторонами довідки ф.КБ-3 і акту ф. КБ-2в, є передчасною.

Крім того , як вбачається з матеріалів справи ( позовної заяви) сам позивач стверджує, що акти виконання робіт не оформлялись із-за відсутності у відповідача коштів для їх оплати та через невідремонтовану деталь ліфта ( частотний регулятор).

Що стосується посилання позивача на ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, згідно з якою передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а в разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною - визнається судом помилковим, так як вказана стаття регулює правовідносини, які виникають із договору будівельного підряду.

В даному спірному випадку виходячи із правової природи договору, сторони уклали договір підряду, який і є підставою для виникнення у його сторін прав та обов"язків визначених самим договором.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору , який знайшов своє відображення у статтях 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов .

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов"язаний прийняти роботу , виконану підрядником відповідно до договору підряду , оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові . Проте аналізуючи приписи цієї норми права слід сказати , що вони вказують на обов"язок замовника прийняти роботу , але не оплатити її ( в даному випадку вимога про оплату).

Таким чином , позивач не довів перед судом тих обставин , які в даному спірному випадку стали б підставою для задоволення позовних вимог.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не скористався своїм правом, наданим йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема: брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

З урахуванням всіх наведених обставин та вимог діючого законодавства - суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити через недоведеність перед судом обставин , які слугували б підставою для задоволення позову.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 627, 629, 837, 853, 882 Цивільного кодексу україни, ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4 5, , 22, 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване ремонтно- будівельне управління "Промліфт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соцінвестбуд" основного боргу - 38187,60грн., 1270,07грн.- інфляційних збитків, 429,87грн. - 3% річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Кобецька

Рішення підписано 31.05.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук

31.05.2010р.