Рішення

від 21.09.2015 по справі 915/1216/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року Справа № 915/1216/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 дов. № б/н від 07.09.2015 ,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Профінструмент-КВ» , 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 157/1

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Транс - Логістік - СервісВ» , 54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, оф. 207.

про: стягнення 40 344,06 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Профінструмент-КВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Транс - Логістік - СервісВ» заборгованості в розмірі 40 344,06 грн. з якої: 34 739,12 грн. - основна заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 590,13 грн. - 3% річних, 5 014,81 грн. - пеня.

Відповідач в судове засідання 21.09.2015 не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2015 відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказана ухвала була направлена відповідачеві та повернулась до суду з зазначенням причин невручення. Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2015 направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинствіВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне

Між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Профінструмент-КВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Транс - Логістік - СервісВ» був укладений договір поставки в усній формі.

26.11.2013 на підставі видаткової накладної № 5612 від 26.11.2013 позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 2 984,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 497,33 грн., який був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на вказаній видатковій накладній.

28.10.2013 на підставі видаткової накладної № 4944 від 28.10.2013 позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 1 275,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 212,50 грн., який був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на вказаній видатковій накладній.

30.09.2013 на підставі видаткової накладної № 4378 від 30.09.2013 позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 980,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 163,33 грн., який був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на вказаній видатковій накладній.

09.12.2013 на підставі видаткової накладної № 5879 від 09.12.2013 позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 575,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 95,83 грн., який був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на вказаній видатковій накладній.

18.11.2013 на підставі видаткової накладної № 5399 від 18.11.2013 позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 7 600,65 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1 266,67 грн., який був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на вказаній видатковій накладній.

Письмового договору сторони не укладали.

Таким чином, поставка була здійснена на підставі усної угоди, відвантаження товару було здійснено за видатковою накладною № 5612 від 26.11. 2013 на суму 2 984,00 грн., видатковою накладною № 4944 від 28.10.2013 на суму 1 275,00 грн., видатковою накладною № 4378 від 30.09.2013 на суму 980,00 грн., видатковою накладною № 5879 від 09.12.2013 на суму 575,00 грн., видатковою накладною № 5399 від 18.11.2013 на суму 7 600,65 грн. та прийняття товару здійснено за довіреностями № 128 від 26.11.2013, № 123 від 28.10.2013, № 118 від 30.09.2013.

В позовній заяві позивач зазначає, що отриманий відповідачем товар був частково оплачений в розмірі 300,00 грн.,

Оскільки, у договорі сторони не передбачили форму та строки розрахунків, на випадок відсутності з боку відповідача попередньої оплати, та чітко не визначили строки, в які повинно бути погашено залишок заборгованості, то позивач застосував приписи ст. 530 ЦК України, якими передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор вправі потребувати виконання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати його в семиденний строк від дня пре'явлення вимог, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як, відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач звернувся до відповідача з претензією за № 0007 від 02.07.2014 в якій просив Товариство з додатковою відповідальністю «Транс - Логістік - Сервіс» здійснити розрахунок за поставлений товар (а.с.12). Вказана претензія направлена відповідачеві цінним листом 02.07.2014 та повернулась відповідачу із зазначенням причин невручення 04.08.2014.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Отже, зобов'язання щодо оплати поставки товару виникло у відповідача з 11.08.2014 (04.08.2014+7 днів).

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, оплату поставленого за видатковими накладними № 5612 від 26.11. 2013, № 4944 від 28.10.2013, № 4378 від 30.09.2013, № 5879 від 09.12.2013, № 5399 від 18.11.2013 не здійснив та на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача складає 13 114,05 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13 114,05 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону і підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за прострочення виконання відповідачем зобов'язань, в частині не своєчасної оплати вартості отриманого товару, позивачем зроблений розрахунок 3% річних за період з 01.02.2014 по 07.07.2015 в розмірі 590,13 грн.

За підрахунком суду здійсненого за допомогою програми «Законодавство» та з урахуванням вірного визначення періоду прострочення, а саме з 12.08.2014 по 07.07.2015 розмір 3% річних які підлягають задоволенню становить 355,70 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 234,43 грн. (590,13 грн. - 355,70 грн.) задоволенню не підлягають.

Позивач, згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2014 року по червень 2015 року в розмірі 21 625,07 грн. (34 739,12 грн. - 13 114,05 грн.)

За підрахунком суду здійсненого за допомогою програми «Законодавство» та з урахуванням вірного визначення періоду прострочення, а саме з серпня 2014 по червень 2015 року розмір інфляційних які підлягають задоволенню становлять 7 456, 24 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 14 168,83 грн. (21 625,07 грн. - 7 456, 24 грн.) задоволенню не підлягають.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 06.07.2014 по 07.07.2015 в розмірі 5 014,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно положень ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи, що сторони не укладати у письмовій формі Договору про встановлення неустойки (пені) за порушення зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 014,81 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо сплати позивачеві вартості отриманого товару, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Транс - Логістік -

СервісВ» (54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, оф. 207, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 36433401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Профінструмент-КВ» (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 157/1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 38524755) основної заборгованість в сумі 13 114,05 грн., 3% річних в розмірі 355,70 грн., інфляційних втрат в розмірі 7 456,24 грн. та 950,04 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 24.09.2015 року.

Суддя Н.О. Семенчук