Рішення
від 21.09.2015 по справі 915/1382/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року Справа № 915/1382/15

м. Миколаїв

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

(49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІАР»

(54042, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35890181 )

Суддя Ржепецький В.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №149-К-О від 19.01.2015р.

від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості в сумі 22454,58 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду від 03.08.2015р., від 17.08.2015р. та від 02.09.2015р. не виконав, витребувані судом документи не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Ухвала суду від 02.09.2015р., надіслана на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою органу поштового зв'язку «У зв'язку із закінченням строку зберігання».

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на офіційному сайті Міністерства юстиції України вбачається, що юридична адреса відповідача: АДРЕСА_1.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом.

Представник позивача наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач свідомо уникає від вирішення питання про погашення заборгованості в досудовому порядку.

На підставі ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами та поясненнями представника позивача.

21.09.2015р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, вивчивши матеріали справи. дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

20 грудня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІАР», як клієнтом, з одного боку, та приватним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк», з іншого боку, було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та про відкриття рахунку (а.с.13), відповідно до якої клієнт виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банка www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з даною анкетою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе обов'язки виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2 - Договорі банківського обслуговування в цілому.

На виконання умов договору банківського обслуговування, банк відкрив відповідачу рахунок №26005053206429.

Відповідно до положень Витягу із «Умов та правил надання банківських послуг», банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком. Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач коштів за господарськими договорами (п.3.1.1.73).

Пунктом 3.1.1.76.2 вказаних Умов встановлено, що якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заяві (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п.3.2.2 Умов та правил надання кредиту.

Згідно з положеннями п. 3.2.2.1 Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки.

Термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими Умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. - 36% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31 день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (п.3.2.2.2 Умов).

Згідно з нормами п.3.2.2.10.1 Умов, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченого п.п.3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період. За який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до довідки банку від 20.07.2015р. №08.7.0.0.0/150720093540 товариству «АРТІАР» були встановлені наступні кредитні ліміти: 03.04.2014р. - 10000,0 грн.; 11.06.2014р. - 9997,22 грн.

03.04.2014р. за №3 відповідач надав банку заявку на гарантований платіж (доручення на договірне списання) на суму 10000,0 грн., в тому числі за рахунок власних коштів 0 грн., за рахунок кредитних коштів - 10000,0 грн.

Вказана заявка підписана ТОВ «АРТІАР» електронно-цифровим підписом в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 03 квітня 2014 року.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами та банківськими виписками за період з 03.04.2014р. по 20.07.2015р.

Відповідач свої зобов'язання перед банком в повному обсязі не виконав.

З метою отримання грошових коштів згідно умов договору, позивач направив на адресу відповідача претензію № 340403NKKVS0GC від 17.06.2015р. (а.с.36) з вимогою добровільно сплатити заборгованість.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, наявну заборгованість не погасив, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 14.07.2015р. становить 22454,58 грн. та складається із: 9997,22 грн. заборгованості за кредитом, 6850,31 грн. заборгованості за процентами за користування кредитними коштами та 5607,05 грн. пені, нарахованої за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

З метою захисту свого порушеного права банк був змушений звернутись до господарського суду із позовом про стягнення боргу.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення існуючої заборгованості.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 9997,22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім цього, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в сумі 6850,31 грн. та 5607,05 грн. пені.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п.3.2.2.10.7 Умов).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Перевіривши розрахунки позивача з нарахування процентів, господарський суд погоджується з розміром нарахованих процентів та пені, та вважає, що позовні вимоги банку в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання по договору відповідач, в порушення приписів ст. 33 ГПК України суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІАР», 54042, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35890181, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк В«ПриватбанкВ» , 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом в розмірі 9997,22 грн. основного боргу, 6850,31 грн. процентів за користування кредитними коштами, 5607,05 грн. пені та 1827,0 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 вересня 2015 року.

Суддя В.О. Ржепецький

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення21.09.2015
Оприлюднено02.10.2015
Номер документу51409506
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —915/1382/15

Рішення від 21.09.2015

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Ухвала від 02.09.2015

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Ухвала від 17.08.2015

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Ухвала від 03.08.2015

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні