Рішення

від 21.09.2015 по справі 915/943/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року Справа № 915/943/15

м. Миколаїв

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

(49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрострой-Миколаїв»

(54030, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33132958 )

Суддя Ржепецький В.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №149-К-О від 19.01.2015р.

від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості в сумі 26595,84 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду від 08.06.2015р., від 10.08.2015р. та від 31.08.2015р. не виконав, витребувані судом документи не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Ухвала суду від 31.09.2015р., надіслана на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою органу поштового зв'язку «У зв'язку із закінченням строку зберігання».

Зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.08.2015р. вбачається, що юридична адреса відповідача: АДРЕСА_1.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом.

Представник позивача наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач свідомо уникає від вирішення питання про погашення заборгованості в досудовому порядку.

На підставі ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами та поясненнями представника позивача.

21.09.2015р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

19 грудня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Украгрострой-Николаев», як клієнтом, з одного боку, та приватним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк», з іншого боку, було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с.32), відповідно до якої клієнт виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банка), Тарифами банку, які разом з даною заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе обов'язки виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2 - Договорі банківського обслуговування в цілому.

На виконання умов договору банківського обслуговування, банк відкрив відповідачу рахунок №26003053206700, встановивши кредитний ліміт в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), що визначено та врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Відповідно до положень Витягу із «Умов та правил надання банківських послуг», при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, платі відсотків та винагороди.

Розділ 3.2.1.4 Умов регулює порядок розрахунків.

Так, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го по 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.1.).

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2.).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.2.1.4.1.3.).

Відповідно до ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З довідки банку від 20.05.2015р. №08.7.0.0.0/150520152226 вбачається, що товариству «Украгрострой-Миколаїв» були встановлені наступні кредитні ліміти: 19.12.2012р. - 1000,0 грн.; 18.01.2013р. - 2500,0 грн., 04.02.2013р. - 7500,0 грн., 15.05.2013р. - 38000,0 грн., 01.03.2014р. - 38000,0 грн., 02.03.2014р. - 21039,56 грн.

З розрахунку банку та виписки про рух коштів по рахунку №26003053206700 вбачається, що відповідачем в період з 14.11.2013р. по 27.01.2014р. в рахунок кредитного ліміту було отримано 30762,6 грн.

Станом на 25.08.2015р. за боржником обліковується непогашена заборгованість в сумі 10039,56 грн.

З метою отримання грошових коштів згідно умов договору, позивач направив на адресу відповідача претензію №21219NKH3SI1X від 08.02.2015р. (а.с.54) з вимогою добровільно сплатити заборгованість.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, наявну заборгованість не погасив, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.08.2015р. становить 26595,84 грн. та складається із: 10039,56 грн. заборгованості за кредитом, 9484,04 грн. заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, 5053,34 грн. пені, нарахованої за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2018,9 грн. комісії за користування кредитом.

З метою захисту свого порушеного права банк був змушений звернутись до господарського суду із позовом про стягнення боргу.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення існуючої заборгованості.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 10039,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім цього, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в сумі 9484,04 грн., 5053,34 грн. пені., а також 2018,9 грн. судового збору.

Перевіривши розрахунки позивача з нарахування процентів, господарський суд погоджується з розміром нарахованих процентів, комісії та пені, і вважає, що позовні вимоги банку в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання по договору відповідач, в порушення приписів ст. 33 ГПК України суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрострой-Миколаїв», 54030, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33132958, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк В«ПриватбанкВ» , 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом в розмірі 10039,56 грн. основного боргу, 9484,04 грн. процентів за користування кредитними коштами, 5053,34 грн. пені, 2018,9 грн. комісії за користування кредитом та 1827,0 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 вересня 2015 року.

Суддя В.О. Ржепецький