Рішення

від 06.09.2012 по справі 8/5007/796/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" вересня 2012 р. Справа № 8/5007/796/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство "НЕП" (с. Лука Житомирського району)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Бердичів)

про стягнення 38713,82 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 38713,82 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №71 від 01.07.11р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

Представник відповідача в засідання суду також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №71 від 01.07.11р., додаток до договору, видаткові накладні, виписки банку, претензію, акти звірки взаємних розрахунків, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та інші.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.11р. між сторонами був укладений договір поставки №71 (а.с.11-12), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується поставити, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписуються на кожну партію товару (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 даного договору, ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прайс-листів постачальника, що діяли на момент надання замовлення, та вказується в накладних на кожну партію товару і містить податок на додану вартість.

Згідно з п. 2.2 договору, оплата кожної партії товару здійснюється з моменту поставки товару, в безготівковій формі або шляхом внесення вартості отриманого від постачальника товару в касу постачальника. Всі розрахунки проводяться в національній грошовій одиниці України.

Як вбачається з п. 2.3 договору та додатку №1 до даного договору (а.с.13), покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 3-ох календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 414068,87 грн., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 18-36).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару виконав частково.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

25.05.12р. позивач направив відповідачеві письмову претензію №96 від 24.03.12р. з вимогою сплатити суму боргу (а.с.5-6).

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 38713,82 грн., яку останній і просить суд стягнути з відповідача в позовній заяві.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору поставки №71 від 01.07.11р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання.

Як передбачено частинами 1 і 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 13300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство "НЕП", 12433, Житомирська область, Житомирський район, с. Лука, вул. Л. Костенко, 27, код ЄДРПОУ 33231411

- 38713,82 грн. - основного боргу;

- 1609,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з пов. про вручення)