Рішення

від 21.03.2007 по справі 12/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/73

21.03.07   УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,   м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“20” березня  2007 року                                                                          справа № 12/73

Позивач: Відкрите акціонерне товариство  Банк "БІГ Енергія",

вул. Комінтерна, 15, м. Київ, 01032      

В особі: Чернігівської філії Банку "БІГ Енергія", вул. Шевченко, 15, м. Чернігів, 14006

Відповідач:Приватне підприємство  "Октан-Плюс",  вул. Шкільна, 6, м. Прилуки,  Чернігівська область, 17500

Третя  особа,  яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Ойл-2003"  

вул. Костянтинівська, 109, кв. 40, м. Прилуки.

Третя  особа,  яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача: Товариство  з обмеженою відповідальністю "Єдність",

17500, м. Прилуки, вул. Переяславська, 18   

Третя  особа,  яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача:  Приватне підприємство "Даймлер",

17500, м. Прилуки, пр. Фрунзе, 22.

Предмет спору: про стягнення заборгованості  в сумі 80465,45 грн.  

Суддя              Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

Позивач: Кулик Н.Д., довіреність № 11 від 20.02.2007 року - представник, Носовець      В.А.  - довіреність № 59 від 19.08.2006 року –представник.

Відповідач: Кашуба М.О., довіреність № 12 від 01.04.2006  року, представник., Самусенко В.М. -  директор.

Третя особа: не з"явився

Третя особа: не з"явився  

Третя особа: не з"явився   

       СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 70 000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 6161 грн. 91 коп. простроченої заборгованості по процентам та 4303 грн. 54 коп. пені за прострочення сплати боргу за період з 26.09.2006 року по 04.02.2007 року, відповідно до кредитного договору № 70705К96 про відкриття кредитної лінії від 26.09.2005 року та договору поруки № 70705П93 від 26.09.2005 року.

          Ухвалою суду від 07.02.2006 року судом, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Ойл-2003".

          Ухвалою від  06.03.2007 року, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють  самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство  з обмеженою відповідальністю "Єдність" та Приватне підприємство "Даймлер".

          Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але  треті особи повноважних  представників в судове засідання не направили, документи витребувані судом  не надали.            

          Представники позивача та відповідача в судовому засіданні  надали клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

          Представник позивача  в судовому засіданні  підтримав свої позовні вимоги та надав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

          В поданих письмових поясненнях по справі позивач зазначив, що 19.08.2006 року і 11.09.2006 року відповідач, як поручитель ПП "Ойл 2003" відповідно до договору поруки № 7070п93 від 26.09.2006 року, перерахував кошти на поточний рахунок ПП "Ойл 2003" для здійснення погашення відсотків за кредитним договором № 70705п96 від 26.09.2006 року на загальну сум 2496,98 грн., тобто наведений факт підтверджує те, що відповідач своїми діями підтвердив факт укладення 26.09.2006 року договору поруки за № 70705п93.  Також позивач зазначив, що на сьогодняшній день відсутні підтвердження факту державної реєстрації припинення ПП "Ойл 2003", як юридичної особи.

           Представник відповідача проти позовних вимог заперечував. В поданому в судове засідання 20.02.2007 року відзиві на позов відповідач зазначив, що  керівник  ПП "Октан - Плюс" договір застави не підписував, на даний час ПП "Ойл-2003" ліквідовано,  а  між позивачем та ПП "Ойл-2003" були укладені договір № 70705з171 застави майнових прав від 26.09.2005 року , згідно якого  було укладено  договір № 70705У86 уступки права вимоги від 26.09.2005 року, а тому зобов"язання  сторін  по кредитному договору припинились.  

          Ухвалою суду від 06.03.2007 року  сторони були попереджені, що нез”явлення в судове  засідання повноважних представників не є  перешкодою для розгляду справи по суті.

          Рішення  приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

          26.09.2005р. між позивачем та Приватним підприємством "Ойл-2003" було укладено кредитний договір № 70705К96 про відкриття кредитної лінії, згідно якого позивач  взяв на себе зобов'язання відкрити  позичальнику –Приватному підприємству "Ойл-2003"  кредитну лінію у розмірі 100 000 грн., зі сплатою 21 % річних за користування кредитом,  зі строком погашення кредиту  25.09.2006р.

           Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

          Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів , договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших  актів цивільного законодавства , а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог , що звичайно ставляться.

          Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відкрив   позичальнику  кредитну лінію  в сумі 100 000 грн. та здійснював кредитування , що підтверджується копіями платіжних  доручень  та меморіальних ордерів про перерахування  коштів з позичкового рахунку (а.с.22-35).

          В порушення умов кредитного договору № 70705К96 про відкриття кредитної лінії від 26.09.2005р., та вимог чинного законодавства позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання і кредит в повній сумі в строк до 25.09.2006р. не повернув. Заборгованість по кредиту становить  70 000  грн.

          Часткове погашення кредиту було здійснено  поручителем - відповідачем  по даній справі, згідно платіжних доручень № 247  від 19.04.06р., № 320 від 17.05.06р.

          За період користування кредитом з 01.09.2006р. по 31.01.2007р. позичальник –Приватне підприємство  "Ойл-2003" зобов'язаний був сплатити проценти  в сумі 6161 грн. 91 коп.

          Пунктом 2.5 кредитного договору  передбачено, що  нараховані проценти  позичальник сплачує щомісячно   з 25 числа по останній  робочий день розрахункового  місяця та в останній  день користування кредитом.

          У відповідності до п.п. 2.2. та 2.3  кредитного договору   проценти нараховуються за весь період користування  кредитом.

          Приватне підприємство  "Ойл-2003" взяті на себе зобов'язання не виконало і проценти  за користування кредитом не сплатило, заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.09.2006р. по 31.01.2007р. становить 6161 грн. 91 коп.

          Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

          Позивач просить суд стягнути з відповідача 4303 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період 26.09.2006р. по  04.02.2007р.

         Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

          Пунктом 8.2. кредитного договору  передбачено, що  за порушення строку повернення кредиту або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка позичальником виконання зобов'язання по поверненню кредиту, суд доходить висновку, що позивачем правомірно  нарахована пеня в сумі 4303 грн. 54 коп. за несвоєчасне повернення кредиту за період  з  26.09.2006р. по  04.02.2007р.

          В забезпечення  виконання Приватним підприємством „Ойл-2003”  взятих на себе зобов'язань по кредитному договору № 70705К96 про відкриття кредитної лінії від 26.09.2005р. позивачем було укладено договір поруки № 70705П 93  від 26.09.2005 року з Приватним підприємством „Октан-Плюс” (поручитель), який виступає відповідачем по даній справі.

          Відповідно до частини 1 ст. 553 і частин 1  та 2  ст. 554 Цивільного кодексу  України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. У  разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають  перед кредитором як солідарні боржники.  Поручитель відповідає перед кредитором у то му ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          У відповідності з п.1.1. вказаного договору поруки, Поручитель взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати солідарно, в повному обсязі за виконання  зобов'язання Позичальником – Приватним підприємством „Ойл-2003”,  що випливають з кредитного договору № 70705К96 від 26.09.2005 року.

          Пунктом 2.1.1., 2.1.2.,  договору поруки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх грошових зобов'язань перед Кредитором за кредитним договором протягом 5 банківських днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення Кредитора про факт невиконання  (неналежного виконання) своїх зобов'язань погасити (перерахувати) Кредитору заборгованість Позичальника, що повинна бути сплачена останнім згідно з умовами кредитного договору. За порушення термінів погашення (перерахування) коштів, що передбачені в п. 2.1.1. цього договору, сплатити кредитору пеню згідно з п. 3.1. цього Договору.

          Згідно п.1.4. договору поруки днем настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором є день коли зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредиту або сплаті відсотків мають бути виконані позичальником в повному обсязі.

          Статтею 543 Цивільного  кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор в праві вимагати виконання обов'язку частково так і в повному обсязі як  від всіх боржників разом, так і кожного з них окремо.

          20.12.2006р. позивачем була направлена  відповідачу як поручителю вимога  про  сплату заборгованості , яка виникла у  приватного підприємства „Ойл-2003” по кредитному договору № 70705К96 про відкриття кредитної лінії від 26.09.2005р.

          Як вбачається із матеріалів справи поручитель взяті на себе зобов'язання по договору поруки в добровільному порядку не виконав, заборгованість позичальника за кредитним договором в добровільному порядку не сплатив.

          Заперечення  відповідача є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті з наступних підстав.

          У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами  та іншими учасниками судового процесу . Господарський суд приймає  тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і  не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідач не надав суду доказів державної реєстрації припинення  юридичної особи  Приватного підприємства „ Ойл-2003” .

          Не надано  відповідачем також суду  і доказів погашення заборгованості  по кредитному договору за рахунок майнових прав , переданих в заставу  згідно договору № 70705з171 застави майнових прав від 26.09.2005 року , згідно якого  було укладено  договір № 70705У86 уступки права вимоги від 26.09.2005 року.

         Відповідно до наданих позивачем доказів вбачається, що  погашення заборгованості  за рахунок майнових прав , переданих в заставу   по договору № 70705з171 застави майнових прав від 26.09.2005 року , згідно якого  було укладено  договір № 70705У86 уступки права вимоги від 26.09.2005 року, не здійснювалось, оскільки поставка  товару Товариством  з обмеженою відповідальністю "Єдність"  та Товариством  з обмеженою відповідальністю  „Даймлер”  за договорами купівлі-продажу  № 33 від  01.03.05р. та  № 32  від 11.01.05р., по яким було укладено  договір № 70705У86 уступки права вимоги від 26.09.2005 року, не проводилась , і перерахування коштів  по вказаних  договорах купівлі-продажу   приватним підприємством „ Ойл- 2003”  також не здійснювалоь.

          Не можу бути прийнято судом до уваги і посилання  відповідача   на те, що  директором  приватного підприємства „октан-Плюс” не підписувався договір поруки.

          Частиною 1 ст.241 Цивільного кодексу України передбачено , що правочин вчинений  представником з перевищенням повноважень, створює ,змінює ,припиняє цивільні права і обов”язки  особи, яку він  представляє, лише у разі  наступного схвалення  правочину цією особою. Правочин вважається  схваленим зокрема у разі , якщо особа , яку він представляє ,вчинила дії , що свідчать про  прийняття його до виконання.

          Як встановлено судом, погашення кредиту в сумі 30000 грн було здійснено відповідачем згідно платіжних доручень, платіжних доручень № 247  від 19.04.06р., № 320 від 17.05.06р., які підписані директором  Самусенко В.М. і який в судовому засіданні підтвердив факт  підпису ним вказаних платіжних доручень та перерахування коштів  в рахунок погашення заборгованості  по кредиту.

          В призначенні платежу  в платіжних дорученнях № 247  від 19.04.06р., № 320 від 17.05.06р., вказано  „часткове погашення кредиту  згідно кредитного договору  № 70705К96 від 26.09.05р.  та двору –поруки від № 707005П93 від 26.09.05р.”

          За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач своїми діями щодо перерахування коштів  підтвердив чинність  договору  поруки.

           Враховуючи вищевикладене ,  господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача  70 000  грн.  заборгованості по кредиту, 6161 грн. 91 коп.  процентів за користування кредитом  та 4303 грн. 54 коп. пені за прострочку повернення кредиту .          

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 804 грн. 65 коп.  та витрати в сумі 118 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. ст. 241, 525, 526,  546, 547, 549, 553, 554, 555, 559, 1048, 1050 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33,  49,  82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Приватного підприємства  "Октан-Плюс", 17500 , Чернігівська область, м. Прилуки вул. Шкільна, 6, (р/р 26001101000278 у ЧФ ВАТ  Банку „Біг Енергія” м. Чернігів, МФО  353508, код ЄДРПОУ 32275822) на користь Відкритого акціонерного товариства  Банку "БІГ Енергія", 01032 , м. Київ,  вул. Комінтерна, 15, (р/р 36784000005 в ЧФ ВАТ  Банку „Біг Енергія”,  МФО  353508,  код ЄДРПОУ 26000090)  70000 грн. боргу, 6161  грн. 91 коп. процентів,  4303 грн. 54 коп. пені, 804 грн. 65 коп.  держмита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

                              Суддя                                                   Л.М. Лавриненко

          Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 21.03.2007р.

                              Суддя                                                   Л.М. Лавриненко