17/80
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"20" березня 2007 р. Справа № 17/80
м. Чернігів «20 »березня 2007 року
Суддя Кушнір І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.
Представників позивача: Пількевич О.В. –держподатінспектор, дов.№30818/10/10-010 від 28.12.2006р.
Представників відповідача: не з'явився.
матеріали справи №17/80
За ПОЗОВОМ: Державної податкової інспекції у м. Чернігові
14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28
До ВІДПОВІДАЧА: Приватного підприємства „Агрофірма „Десна - 92”
14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 33, кв. 32
Про стягнення 144,90 грн. за рахунок активів
СУТЬ СПОРУ :
ДПІ у м. Чернігові пред'явлено позов до ПП „Агрофірма „Десна-92” про стягнення за рахунок активів податкового боргу з податку на прибуток підприємств в розмірі 144,90 грн. штрафних санкцій.
Відповідач відзиву на позов не надав, явки представника в судове засідання не забезпечив.
Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, повістка та додані до позовної заяви документи, надіслані Відповідачу за адресою, вказаною в позові, повернулися з відміткою про відсутність підприємства за даною адресою.
Згідно листа Державного реєстратора м. Чернігова №32 від 12.03.2007р. ПП „Агрофірма „Десна-92” зареєстроване за адресою: 14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 33, кв. 32. Документів щодо зміни місця знаходження чи припинення підприємницької діяльності Відповідача до органу реєстрації надходило.
З викладеного вбачається, що процесуальні документи були направлені судом Відповідачу за місцем його державної реєстрації.
За таких обставин, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши представника Позивача та дослідивши надані письмові докази, суд
ВСТАНОВИВ :
Приватне підприємство „Агрофірма „Десна-92” зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 12.11.2004р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
ПП „Агрофірма „Десна-92” зареєстроване ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 25.11.2004р. за №7771.
Відповідно до Закону України № 1251-ХІІ від 25.06.1991 р “Про систему оподаткування” Боржник є платником податків і тому зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Ст.11 названого закону встановлює, що за порушення податкових законів платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Згідно з, п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідачем дані вимоги не виконані.
Станом на момент подання позову за Відповідачем рахується податковий борг (враховуючи переплату в сумі 25 грн., яка існувала на момент виникнення податкового боргу) по сплаті штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 145 грн. Зазначена сума боргу виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.06.2006р. №00014341511/0 про визначення податкового зобов`язання в розмірі 170 грн. штрафних санкцій, яке надіслано рекомендованим листом з повідомленням, проте було повернуто без вручення адресату та розміщене на дошці податкових оголошень, про що свідчить акт про встановлення факту повернення податкової вимоги від 24.07.06р. Самостійно відповідачем було сплачено 0,10 грн. Залишок боргу на момент подання позову 144,90грн.
Доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення Відповідач не надав, а отже визначена в ньому сума є узгодженою.
Позивачем були сформовані та направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення податкові вимоги: перша за №1/1679 від 10.08.2006р. та друга за №2/1981 від 02.10.2006р., які були повернуті без вручення адресату та розміщені на дошці податкових оголошень, про що свідчать акти про встановлення факту повернення податкової вимоги від 01.09.06р. та 06.10.06р. відповідно.
Позивачем було прийняте рішення №602 від 14.12.2006р. про стягнення коштів за рахунок активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Враховуючи, що вищевказаний податковий борг самостійно Відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п.3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону №2181 в судовому порядку.
За таких обставин позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:
“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”
Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути за рахунок активів з Приватного підприємства „Агрофірма „Десна-92” (14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 33, кв.32, код 33259264, р/р26001051400409 ЧФ КБ „Приватбанк”, МФО 353586) на користь державного бюджету (р/р31111009600002, код 11021000, отримувач: Держбюджет: банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) 144 грн. 90 коп. штрафних санкцій по податку на прибуток.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя І.В. Кушнір
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 514178 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні