Рішення

від 01.12.2014 по справі 921/1021/14-г/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2014 р.Справа № 921/1021/14-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" вул. Дніпровська набережна, 13, м. Київ, 02098

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернофіш" вул.Бродівська, 33, м. Тернопіль, 46000 (фактична адреса), вул. Маршала Рибалка, 11, офіс 205, м. Київ, 04116 (юридична адреса)

до відповідача 2: Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул.Лисенка, 1, м.Тернопіль,46002

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність №83 від 30.07.2013р.;

відповідача 2: ОСОБА_2 - довіреність №34/6629/19 від 27.02.2014р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернофіш" та Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про зняття арешту із заставленого майна.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.

В судових засіданнях з 21.11.2014р. по 24.11.2014р. та з 24.11.2014р. по 01.12.2014р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалися перерви для надання можливості сторонам надати докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень.

Ухвалою суду від 21.11.2014р. за клопотанням представника відповідача 2, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 08.12.2014р.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що в якості забезпечення виконання кредитного зобов'язання між позивачем і відповідачем 1 укладено договір застави №11-З/12-ТЕР від 31.05.2012р. відповідно до якого, останній передав предмети застави, а саме: лінію дозування Orka-2 - 1шт., шкіро знімальну машину МЗШ-ЗК - 1шт., різальну машину РМ-5 - 1шт. та мішалку Talsa - 1шт. Однак, при звернені стягнення на заставне майно позивачу стало відомо, що відповідно до постанови від 27.05.2014р. у виконавчому провадженні №43322648 накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить відповідачу.

ТОВ "Тернофіш" без поважних причин витребувані ухвалою суду від 29.09.2014р. та 21.10.2014р. документи не подав, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника та за наявними у справі матеріалами.

Другий відділ ДВС у відзиві на позов №34/48324/08 від 24.11.2014р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що діяв у відповідності до порядку передбаченого Законом України "Про виконавче провадження" та звертає увагу суду на те,що згідно п.1 ч. 1 ст. 44 Закону у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна, а тому вважає, що підстави для зняття арешту відсутні, оскільки після реалізації даного майна державним виконавцем в першу чергу будуть задоволені вимоги позивача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду спору учасників судового процесу, встановив:

- між Публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк", в особі директора відділення у м. Тернопіль ОСОБА_1, який діяв на підстав довіреності №655 від 24.04.2012р. (далі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернофіш" в особі директора ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту (далі Позичальник), укладено 31.05.2012р. Договір банківського кредиту №7-КЛ/12-ТЕР відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Банк надає Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії у сумі 2790000,00 грн. для поповнення обігових коштів та строк до 30.05.2013р. (п. 1.1, 1.1.2, 1.1.3 умов договору банківського кредиту);

- для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань за договором банківського кредиту, між тими ж сторонами 31.05.2012р. укладено договір застави №11-З/12-ТЕР відповідно до якого предметом застави є належне Позичальнику-заставодацю на праві власності майно, а саме: - лінія дозування Orka-2, 1 штука, оціночною вартістю 519297,00 грн.; - шкіро знімальна машина МЗШ-ЗК, 1 штука, оціночною вартістю 235215,00 грн., - різальна машина РМ-5, 1 штука, оціночною вартістю 200682,00 грн.; - мішалка Talsa, 1 штука, оціночною вартістю 51623,00 грн.;

- на підставі договору застави Банком-Заставодержателем, 01.06.2012р. за №12570502 внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про вище перелічені об'єкти обтяження (запис 1).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції перебуває 3 виконавчі провадження, які об'єднані в одне зведене виконавче провадження №44366373 про стягнення 176217,79 грн. на користь ТОВ "Комбінат Черкаси" та ТОВ "Рибна партія".

Постановою державного виконавця Другого відділу Тернопільського міського управління юстиції від 27.05.2014р. у виконавчому провадженні №43322648 накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ТОВ "Тернофіш" та заборонено здійснювати відчуження майна. Про обтяження на все нерухоме майно ДВС внесено 20.08.2014р. за №14378516 відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим учасниками судового процесу доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив із наступного:

- відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За змістом ч.1 ст.32 , ч.1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" одним із заходів примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб шляхом його арешту, вилучення та примусової реалізації.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження (ст.57 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок звернення стягнення на заставлене майно встановлений ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Згідно приписів ст. 572 ЦК України та ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Отже, застава виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання та гарантує заставодержателю право на задоволення його вимог за рахунок заздалегідь визначеного майна.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. При цьому, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (ч. 1, 6 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Відповідно до статті 15 Закону України "Про заставу" застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та у порядку, передбачених законом, а застава рухомого майна може бути зареєстрована у Державному реєстрі застав рухомого майна, ведення якого покладено на держателя названого реєстру - Міністерство юстиції України. Юридичне значення реєстрації застави рухомого майна полягає в тому, що заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше (ч.5 ст. 18 Закону).

Отже, відсутність реєстрації рухомого майна відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обмежень" позбавляє заставодержателя права вимагати задоволення його вимог за рахунок заставленого майна, у тому числі й права звернення стягнення на це майно, переважно перед іншими заставодержателями одного й того ж рухомого майна, зареєстрованого в реєстрі. Тобто, це є право, а не обов'язок сторін здійснити таку реєстрацію для власної гарантії.

Як випливає з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна позивачем зареєстровано 01.06.2012р. дані про обтяження договором застави від 31.05.2012р. рухомого майна належного боржнику ТОВ "Тернофіш" в забезпечення виконання основного зобов'язання в сумі 279000,00грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язок державного виконавця при звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, повідомити заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснити заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як випливає з матеріалів справи і не заперечується Другим відділом ДВС, державному виконавцю при здійснені державної реєстрації даних про обтяження всього рухомого майна належного ТОВ"Тернофіш" було відомо, що ПАТ "Укргазпромбанк" здійснив державну реєстрацію обтяження на заставне майно, разом з тим не повідомив останнього про його право на зняття арешту з заставного майна, що є порушенням ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження".

Приймаючи до уваги, що забезпечувальне обтяження, яке зареєстровано у Реєстрі на користь ПАТ "Укргазпромбанк" на підставі вказаного Договору застави від 31.05.2012 р., має вищий пріоритет над обтяженням, де обтяжувачем виступає Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, оскільки обтяження на користь товариства було зареєстроване раніше, і заставна вартість предмета застави складає згідно з п.3.2 Договору застави 1006817,00 грн., що не перевищує суму основного зобов'язання по кредитному договору,а тому доводи відповідача до уваги не приймаються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84 ГПК України, Господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Звільнити з під арешту заставлене майно, накладеного постановою Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у виконавчому провадженні №43322648 від 27.05.2014р., а саме: лінію дозування Orka-2, 1 штука; шкіро знімальну машину МЗШ-ЗК, 1 штука; різальну машину РМ-5, 1 штука; мішалку Talsa, 1 штука, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернофіш" (вул. Маршала Рибалка, 11, офіс 205, м. Київ, ідентифікаційний код 37556655), яке передано в заставу відповідно до договору застави від 31.05.2012р. Публічному акціонерному товариству "Укргазпромбанк" (вул. Дніпровська набережна, 13, м. Київ, ідентифікаційний код 24262992).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "26" грудня 2014р.

Суддя М.С. Стадник