Ухвала

від 27.01.2015 по справі 7/111-893     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"27" січня 2015 р.Справа № 7/111-893 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув скаргу Приватного підприємства "ОСОБА_1 біоекотехнологія" №б/н від 14.11.2014р. на дії Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у справі №7/111-893:

за позовом: Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150 (правонаступник Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк) особі Тернопільської обласної дирекції "Укрсоцбанк" вул. Качали, 5, м. Тернопіль, 46003

до відповідача: Спільне підприємство компанія "Янус" (правонаступник Приватне підприємство "ОСОБА_1 біоекотехнологія") вул. Текстильна, 34, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46020

про стягнення 218557,75 грн. - суми кредиту, 34836,33 грн. - процентів та 2564,14 грн. - державного мита шляхом звернення стягнення на заставне майно Спільного підприємства компанії "Янус".

За участю учасників судового процесу:

скаржника: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № б/н від 09.12.2014р.; ОСОБА_3- директор, виписка з наказу №2 від 27.11.1990р.;

ПАТ "Укрсоцбанк": представник ОСОБА_4 - представник за довіреністю №02-36/3289 від 07.11.2014р.

Перший відділ ДВС ТМУЮ: головний державний виконавець Молинь Р.П., довіреність №482/606/34/04 від 09.12.2014р., посвідчення ТЕ№1046;

Другий відділ ДВС ТМУЮ: заступник начальника ОСОБА_5, довіреність №34/111/01 від 12.01.2015р., посвідчення ТЕ№986

Суть справи:

Рішенням арбітражного суду Тернопільської області від 27.04.2000р. у справі №7/111-893 задоволено частково позовні вимоги Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" шляхом звернено стягнення 218557,75 грн. - суми кредиту, 34836,33 грн. - процентів по Кредитних договорах від 28.07.1997р. та від 03.02.1998р. та 2564,14 грн. державного мита на заставне майно Спільного підприємства компанії "Янус", в частині стягнення 21609,35 грн. в позові відмовлено.

На виконання рішення арбітражного суду від 27.04.2000р. видано 27.07.2000р. судовий наказ про примусове виконання рішення.

Приватне підприємство "ОСОБА_1 біоекотехнологія" (правонаступник Спільного підприємства компанія "Янус") звернулось із скаргою №б/н від 14.11.2014р. на дії Другого відділу ДВС ТМУЮ та просить визнати незаконною бездіяльність Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції пов'язану із невжиттям заходів щодо повернення майна та зобов'язати Другий відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повернути майно.

Ухвалою суду від 20.11.2014р. скаргу прийнято до розгляду та призначено на 09.12.2014р.

За клопотанням Другого відділу ДВС (далі ДВС №2), ухвалою суду від 09.12.2014р. розгляд скарги відкладено на 23.12.2014р.

Ухвалою суду від 23.12.2014р. розгляд скарги відкладено на 13.01.2015р., у зв'язку з залученням до участі по розгляду скарги,за клопотанням представника ДВС№2, Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (далі ДВС№1), у якого, за поясненням представника ДВС №2, знаходяться на зберіганні матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу арбітражного суду від 27.07.2000р., переданих з архівом справ за 2002 рік при розподілі відділу ДВС ТМУЮ на Перший та Другий відділи. При цьому, представник ДВС №2 пояснив суду, що не володіє інформацією щодо стану та місцезнаходження справи.

Ухвалою суду від 13.01.2015р., за клопотанням скаржника, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду скарги продовжено на 15 днів до 02.02.2015р.

Ухвалою суду від 13.01.2015р. розгляд скарги відкладено на 27.01.2015р., у зв'язку з незабезпеченням участі представника банку та неподання ним витребуваних судом матеріалів.

В судовому засіданні 27.01.2015р. представники скаржника підтримали заявлені доводи в обґрунтування скарги та просять суд звернути увагу на те, що описане майно було вилучено і передано на зберігання ПАТ "Укрсоцбанк" для забезпечення виконання рішення арбітражного суду, частину з якого повернено скаржнику 14.02.2012р. за участі державного виконавця. Оскільки решта майна не повернута до цього часу, а на всі письмові звернення Скаржника ДВС №2 не реагував, що стало причиною для звернення із відповідною скаргою. Скаржник вважає неправомірною бездіяльність виконавців пов'язану із невжиттям заходів щодо повернення майна,так як опис і вилучення майна проведено за участі виконавців, а тому і повернення такого має відбутися також за їх участі.

Витребувані судом докази звернення до банку з вимогою повернути майно, та ухилення останнього від виконання вимоги, Скаржник не надав.

Представник ПАТ "Укрсоцбанк" у судовому засіданні надав усні пояснення, що не може надати на день розгляду скарги витребувані судом докази щодо стану та місцезнаходження майна ПП "ОСОБА_1 біоекотехнологія", яке було передано на зберігання банку, за відсутності такої інформації.

Представник ДВС №1 пояснив, що не має можливості надати матеріали виконавчого провадження по наказу арбітражного суду від 27.07.2000р., оскільки такі були знищені, у зв'язку із закінченням трьохрічного терміну їх зберігання в порядку затвердженому Наказом №2274/5 від 25.12.2008р. Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби", на підтвердження чого надав акт про вилучення документів для знищення.

Представник ДВС №2 надав копії листів, які збереглися та які надсилались боржнику і, в яких орган ДВС повідомляв керівництво компанії "Янус" щодо можливості забрати майно у зберігача (Банку). Також, звернув увагу суду на те, що рішенням господарського суду у справі №7/19-320 відмовлено у стягненні з ДВС збитків за арештоване майно, за відсутністю вини щодо його пошкодження та даним рішенням підтверджено, що майно знаходиться у зберігача і Скаржник мав право його забрати, але не скористався таким станом на день прийняття рішення. Щодо участі представника ДВС при одержанні 14.02.2012р. частини майна у банку повідомив, що таке відбулося чисто з людських відносин, так як виконавче провадження закінчено у 2001 році, про що знав і сам скаржник.

Суд, розглянувши скаргу Приватного підприємства "ОСОБА_1 біоекотехнологія" №б/н від 14.11.2014р. , надані матеріали, заслухавши доводи учасників судового процесу, прийшов до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

При цьому, суд виходив із наступного:

- відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України( в редакції Закону від 17.04.2014р.) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як встановлено матеріалами справи, виконання рішення арбітражного суду виконувалося в період з 29.05.2000р. по 28.11.2001р., а тому дії сторін виконавчого провадження оцінюються у відповідності до норм законодавства чинних на момент здійснення таких дій.

Відповідно до ст.ст.115, 116 Арбітражного процесуального кодексу (в редакції Закону від 20.04.2000р.) рішення арбітражного суду набирають законної сили негайно після їх прийняття і підлягають обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями, посадовими особами. Виконання рішення провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та надсилається одночасно з рішенням. Накази про стягнення грошових сум видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом, а про стягнення сум у доход бюджету - місцевим органам податкової служби і виконуються у встановленому порядку через установи банку. Решта наказів виконується судовими виконавцями.

Наказ арбітражного суду Тернопільської області виданий 27.04.2000р., пред'явлений АКБ "Укрсоцбанк" до виконання Тернопільському відділу державної виконавчої служби 23.05.2000р.

Державний виконавець, на підставі поданої стягувачем заяви та відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження"(в редакції Закону від 30.06.1999р.) виніс 23.05.2000р. постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу суду, якою встановлено боржнику (ПП"Янус") строк для добровільного виконання рішення до 30.05.2000р.

У зв'язку з невиконанням рішення у встановлений для добровільного виконання строк державним виконавцем здійснено заходи для його примусового виконання, в тому числі складено акт опису та арешту майна від 12.06.2001р.

Відповідно до акту від 12.06.2001р. державним виконавцем описано та арештовано майно: тарілка (арт. 175) 20упаковок по 30штук; тарілка мілка (арт.200) 20 уп.по 30шт.; тарілка глибока (арт.200) 19 упак.по 30шт.; тарілка мілка (арт.240) 8 упак.по 24 шт.; тарілка глибока (арт.240) 10 упак.по 24 шт.; сервіз столовий (арт.51-97) 2шт.; сервіз столовий (арт.8-97) -2шт.;деколь - 3600 листів. Описане майно вилучене від СПК "Янус" та передане на зберігання зав.сектором ТОД АКБ "Укрсоцбанк" ОСОБА_6, який попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату описаного майна.

Відповідно до звіту про експертну оцінку вартості описаного і вилученого майна (посуд, деколь) згідно акту від 12.06.2001р. виконаного Тернопільським обласним комунальним підприємством "Експерт", ринкова вартість майна на 15.06.2001р. складає 10923,58 грн. без ПДВ. Слід зазначити, що в суму оцінки включено тільки два столових сервізи (арт.51-97,8-97), тоді як описано чотири.

Відповідно до акту переоцінки вищезазначеного описаного майна, яке не реалізувалося на торгах від 05.09.2001р., державним виконавцем переоцінено описане майно по акту від 12.06.2001р., серед переліку якого значиться тільки два столових сервізи.

Отже, станом на 05.09.2001р. описане майно було в наявності, крім двох комплектів столових сервізів.

Тернопільська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк" подала Тернопільському міському відділу державної виконавчої служби заяву від 22.11.2001р. №110/28 про повернення без виконання наказу арбітражного суду №7/111-893 від 27.04.2000р., у зв'язку із уступкою права вимоги іншому кредитору.

На підставі поданої стягувачем заяви, державним виконавцем прийняті 28.11.2001р. постанови: - про повернення виконавчого документа стягувачеві та зняття арешту з описаного 12.06.2001р. майна та повернення вилученого майна боржнику.

Постанови, супровідним листом від 28.11.2001р. №20699, направлені на адресу стягувача та боржника.

Тернопільська філія АКБ "Укрсоцбанк" звернулася з листом до ДВС (одержаний 23.01.2002р.) з вимогою вирішити питання передачі описаного майна, яке знаходиться на зберіганні у банку, іншим відповідальним особам .

Листами від 29.01.2001р., 03.03.2002р. державний виконавець повідомив СПК"Янус" про необхідність забрати майно у зберігача (Банку), у зв'язку з чим призначалася конкретна дата -15:00 год. на 19.03.2002р., та зобов'язувалося сторони забезпечити транспорт та повноважних представників для передачі майна.

Про призначення дати повернення майна 19.03.2002р. на 15:00 год. директора СПК "Янус" було повідомлено у відповіді заступника прокурора міста Тернополя від 13.03.2002р. №91-02 на його звернення щодо законності рішення господарського суду у справі №7/111-893 та дій ДВС.

Як свідчить акт державного виконавця від 19.03.2002р., описане майно не було передано, оскільки не з'явився для передачі представник підприємства.

Вищезазначені факти та ухилення підприємства від отримання майна, знайшли своє підтвердження у рішенні господарського суду від 09.12.2005р. у справі №8/171-2506(7/19-320), провадження у якій порушено 03.02.2003р. за позовом СПК "Янус" до Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, за участю третіх осіб: АКБ"Укрсоцбанк" в особі Тернопільського відділення та Тернопільського обласного комунального підприємства "Експерт" про стягнення 2525094,94 грн. (218930,00 грн. матеріальних збитків, 1554261,94 грн. втраченої вигоди, 750000,00 грн. моральної шкоди), яким відмовлено в позові в частині стягнення збитків від зіпсованого деколю та неповернутого посуду. В частині повернення майна провадження припинено, так як встановлено факт, що майно підприємства описане 12.06.2001р. є в наявності, знаходиться на зберіганні у банку, який не чинить перешкод в його отриманні і позивач має можливість його отримати.

Як підтверджено Актом прийому передачі від 14.02.2012р., комісією у складі представника ДВС, ПАТ"Укрсоцбанк", директора ПП Компанія "Янус"біоекотехнологія" ОСОБА_3, передано на відділені банку "Ватра" майно: Тарілка 175 - 179 штук, Тарілка мілка 200 - 306 штук, Тарілка глибока 200 - 450 штук, Тарілка мілка 240 - 30 штук, Тарілка глибока 240 - 150 штук.

Акт не містить будь - яких зауважень чи заперечень членів комісії, в т.ч. ОСОБА_3, щодо передачі майна та відомостей щодо решти майна, яке описане в акті від 12.06.2001р. та не передано його власнику під час передачі банком.

Скаржником не надано в процесі розгляду скарги належних та допустимих доказів на підтвердження того ,що виконавча служба перешкоджала йому в отримані у банку майна в період з 28.11.2001р. по час розгляду даної скарги, та доказів звернення до ДВС та банку з вимогою повернути решту майна після 14.02.2012р.

Щодо доводів скаржника,що ДВС зобов'язана була повернути майно підприємству,то слід зазначити наступне.

Нормами Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 (в редакції чинній на момент здійснення виконавчих дій) не передбачено порядок повернення арештованого майна, а зазначається про обов'язок державного виконавця зазначити у постанові про скасування арешту та за зверненням боржника видати йому додаткові копії постанови для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна (п.4.10.2,4.10.3 інструкції).

Разом з тим, суд вважає, що в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України, а саме в п.4.4.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, згідно якого, у разі усної відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника, під час виконання рішення про передачу їх стягувачу державний виконавець у присутності понятих про цей факт зазначає в актах та повертає зазначені предмети боржникові під розписку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.86, 121 2 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного підприємства "ОСОБА_1 біоекотехнологія" №б/н від 14.11.2014р. на дії Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у справі №7/111-893, відхилити.

Копію ухвали направити заявнику, стягувачеві у справі, Першому та Другому відділам Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (вул.Лисенка, 1, м. Тернопіль, 46000).

Суддя М.С. Стадник