Рішення

від 22.09.2015 по справі 924/1200/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2015 р.Справа № 924/1200/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали

за позовом публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство"ВНДІкомпресормаш" м. Суми

до приватного підприємства "Хмельницька логістична компанія" м. Хмельницкий

про стягнення 74829,20 грн. з яких: 62292,00 грн. - сума попередньої оплати; 6229,20 грн. - штраф; 6308,00 грн. - збитки.

Представники сторін:

позивач: не з'явився

відповідач: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 74829,20 грн. з яких: 62292,00 грн. - сума попередньої оплати; 6229,20 грн. - штраф; 6308,00 грн. - збитки.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору на транспортне обслуговування №194/2014 від 23.12.2014р. Зазначає, що на виконання вказаного договору між позивачем та відповідачем було укладено заявку №1 від 23.12.2014р. до договору перевезення вантажу за наступним маршрутом: Україна, м. Суми, Курський проспект, 6 - Туркменістан, Лебапський велаят, с. Комсомольськ, Лебапська база №4 УКПО ГК "Туркменгаз". Вартість фрахту згідно заявки - 124584,00 грн.

Зазначає, що на виконання умов договору та заявки позивач 26.12.2014р. здійснив попередню оплату в розмірі 62292,00 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №5679459. Однак відповідач не надав у визначений у заявці строк з 30.12. 2014р. по 08.01.2015р. транспортний засіб під завантаження, чим порушив умови договору.

Позивач звертає увагу, що згідно заявки відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити перевезення компресорного обладнання, що є предметом договору купівлі-продажу між замовником та ДП "Туркменгаз", відповідо до умов якого за несвоєчасну поставку товару до замовника можуть бути застосовані штрафні санкції. Вказує, що з метою виконання договірних зобов'язань перед ДП "Туркменгаз" в частині своєчасної поставки товару, позивач був змушений скористатися послугами іншого перевізника, внаслідок чого втратив інтерес у подальшому виконанні зобов'язань відповідача.

Повідомляє, що відповідачу була направлена вимога від 11.02.2015р. за вих. №04/09 про повернення попередньої оплати, яка залишена без розгляду та задоволення.

Також на підставі п. 5.5. договору, за несвоєчасне надання транспортного засобу позивачем нараховано відповідачу штраф в розмірі 5% від суми фрахту, вказаного в заявці, що складає 6229,20 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 6308,00 грн., що складає різницю між витратами позивача на оплату транспортних послуг, наданих іншим перевізником у зв'язку з терміновою поставкою товару та вартістю фрахту згідно заявки укладеної з відповідачем.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак явка сторін визнавалася судом на їх розсуд. При цьому, в додаткових поясненнях від 18.09.2015р. №04/09-014768 позивач звертає увагу, що вартість послуг ТОВ "Вітал Спец Сервіс", з яким 05.01.2015р. було укладено договір на транспортне обслуговування з доставки компресорного обладнання за вказаним маршрутом на момент укладення договору були найнижчими серед інших перевізників. Зокрема, вказує, що вартість аналогічних послуг ПП „Логістик компані" в період грудень 2014 - січень 2015 р. становили 9500,00 дол. США. Висока вартість вказаних послуг зумовлена необхідністю отримання спеціального дозволу для здійснення перевезень до республіки Узбекистан.

Зазначає, що у випадку належного виконання договірних зобов'язань з боку відповідача, позивач не був би змушений звертатися за отриманням послуг з перевезення до ТОВ "Вітал Спец Сервіс", та як наслідок, сплачувати вартість перевезення більшу, ніж ту, на яку розраховував виходячи із вартості послуг відповідача. За таких обставин, позивач стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань позивач зазнав збитків на суму 6308,00 грн. з наступного розрахунку: 130892,00 (вартість транспортних послуг, наданих ТОВ "Вітал Спец Сервіс") - 124584,00 грн. (вартість транспортних послуг, які мав надати відповідач) = 6308,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надав. Ухвала від 03.09.2015р., яка направлялася на юридичну відповідачу повернута до суду із відміткою відділення поштового зв'язку про причину повернення: „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено:

Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" м. Суми зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.04.2014 р.

Приватне підприємство "Хмельницька логістична компанія" м. Хмельницький зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.07.2015 р.

23.12.2014р. між публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (замовник) та приватним підприємством "Хмельницька логістична компанія" (експедитор) укладено договір №194/2014 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого експедитор діючи в межах даного договору, за дорученням та за рахунок коштів замовника, надає послуги з організації перевезень у міжнародних сполученях та/або надає послуги з перевезення вантажів замовника в міжнародних сполученнях (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. визначено, що даний договір є загальним. Організація перевезень замовника здійснюється у відповідності з умовами (необхідні транспортні документи, термін надання автотранспортного засобу до завантаження, термін доставки вантажу, вантажопідйомність транспортного засобу, вартість перевезення, норматив на вантажно-розвантажувальні роботи та митне оформлення) зазначеними замовником у письмовій заявці, яка узгоджується та підписується сторонами і є невід'ємною частиною цього договору. Заявка, погоджена сторонами шляхом засобів факсимільного зв'язку за юридичною силою прирівнюється до оригіналу.

Розділом 2 договору передбачені обов'язки експедитора, зокрема: надавати замовнику автотранспорт відповідно до вимог зазначених замовником в транспортній заявці, яка узгоджується сторонами (п. 2.3.); повідомляти замовника про неможливість надання автотранспорту не менше ніж за 24 години до зазначеного в Заявці строку надання автотранспортного засобу (п. 2.5.).

Замовник зобов'язаний надавати експедитору оформлену заявку не пізніше 48 годин (п. 3.2.); інформувавати експедитора про особливості маршруту: можливі перешкоди, затримки, або інші проблемні ситуації та відхилення, які можуть виникнути при здійсненні перевезення (п. 3.3.); повідомляти експедитора про відмову від раніше замовленого транспорту не менш ніж за 48 годин до строку його надання (п. 3.4.).

Згідно з п. 4.1. договору ціна послуг наданих відповідно до договору складається з суми що підлягає оплаті експедитору і витрат, пов'язаних з перевезенням вантажу, проходженням транспорту.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов договору сторони несуть взаємну відповідальність встановлену договором, а у випадках, не врегульованих договором - законодавством України та Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами (КДПВ).

Відповідно до п. 5.5. договору у випадку відмови експедитора від виконання прийнятої заявки на перевезення або не надання транспортного засобу під завантаження в строк обумовлений в заявці, експедитор зобов'язується на протязі 10 днів від дня відмови або невчасного надання транспортного засобу під завантаження сплатити замовнику штраф в розмірі 5% від суми фрахту вказаного в заявці, а також компенсувати замовнику всі понесені збитки.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п. 9.1. договору)

23.12.2014р. між сторонами було підписано заявку №1 від до договору перевезення вантажу №194/2014 від 23.12.2014р. за наступним маршрутом: Україна, м. Суми, Курський проспект, 6 - Туркменістан, Лебапський велаят, с. Комсомольськ, Лебапська база №4 УКПО ГК "Туркменгаз". Кількість автомобілів, що подається під завантаження згідно заявки - 1 шт.

Дата і час завантаження: 30.12.2014р. - 08.01.2015р. Строк доставки: до 28.01.2014р.

Вартість фрахту згідно заявки - 124584,00 грн. без ПДВ, що еквівалентно 7900,00 дол. США по курсу НБУ на день підписання сторонами заявки.

В заявці сторонами визначено умови оплати, а саме: попередня оплата в розмірі 50% від вартості даної заявки, що складає 62292,00 без ПДВ, здійснюється замовником по факту надання транспортного засобу під завантаження; остаточний розрахунок в розмірі 50% від вартості заявки, що складає 62292,00 грн. без ПДВ, здійснюється позивачем на протязі 10 днів від дати підписання акта виконаних робіт.

26.12.2014р. позивач згідно рахунку №СФ-000186 від 23.12.2014р. здійснив попередню оплату в розмірі 62292,00 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №5679459 від 26.12.2014р.

11.02.2015р. позивач направив відповідачу повідомлення за №04/09-002124 про відмову від прийняття виконання в порядку ч. 3 ст. 612 ЦК України, посилаючись на порушення відповідачем умов договору, а саме не надання транспортного засобу під завантаження 30.12.2014р. Зазначає, що згідно заявки №1 від 23.12.2014р. до договору на транспортне обслуговування, укладеного між сторонами, відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити перевезення компресорного обладнання, що є предметом договору купівлі-продажу між замовником та ДП "Туркменгаз", відповідно до умов якого за несвоєчасну поставку товару до замовника можуть бути застосовані штрафні санкції. Вказує, що з метою виконання договірних зобов'язань перед ДП "Туркменгаз" в частині своєчасної поставки товару, позивач був змушений скористатися послугами іншого перевізника. При цьому, враховуючи, що строк виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу має вирішальне значення для замовника, прострочення виконання зобов'язання експедитором мало наслідком втрату інтересу замовника у його подальшому виконанні. З огляду на зазначене, у зв'язку з відмовою від прийняття виконання послуг згідно заявки №1до договору №194/2014 від 23.12.2014р., позивач вимагав повернути попередню оплату в розмірі 62292,00 грн. Також попередив, що у разі невиконання зазначених вимог позивачем будуть додатково нараховані штрафні санкції за невиконання умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2015р. між публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вітал Спец Сервіс" (експедитор) був укладений договір №005/2015 на транспортне обслуговування від 05.01.2015р., відповідно до умов якого експедитор діючи в межах даного договору, за дорученням та за рахунок коштів замовника, надає послуги з організації перевезень у міжнародних сполученях та/або надає послуги з перевезення вантажів замовника в міжнародних сполученнях (п. 1.1. договору).

Відповідно до заявки №1 від 05.01.2015р. до договору перевезення вантажу №005/2015 від 05.01.2015р. визначено маршрут: Україна, м. Суми, Курський проспект, 6 - Туркменістан, Лебапський велаят, с. Комсомольськ, Лебапська база №4 УКПО ГК "Туркменгаз". Дата і час завантаження: 08.01.2015р. Строк доставки: до 28.01.2014р. Вартість фрахту згідно заявки - 130892,00 грн. без ПДВ.

Позивач оплатив надані йому транспортні послуги в розмірі 130892,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №56 від 13.01.2015р. на суму 65446,00 грн. та №37 від 20.01.2015р. на суму 65446,00 грн.

В матеріалах справи наявний лист ПП „Логістик компані" від 11.12.2014р. за вих. №134 в якому повідомлено, що за станом на грудень 2014р. та січень 2015р. вартість перевезення по маршруту Суми (Україна) - Ташкент (Узбекістан) збільшилася з 7000 дол. США до 9500,00 дол. США за автомобіль вантажопідйомністю 20 тонн. Зазначено, що вартість послуг змінилася у зв'язку необхідністю отримання спеціального дозволу для здійснення перевезень до республіки Узбекистан.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору на транспортне обслуговування, позивач просить стягнути з приватного підприємства "Хмельницька логістична компанія" попередню оплату в розмірі 62292,00 грн., штраф за несвоєчасне надання транспортного засобу в сумі 6229,20 грн. та збитки в розмірі 6308,00 грн., що складає різницю між витратами позивача на оплату транспортних послуг, наданих іншим перевізником у зв'язку з терміновою поставкою товару та вартістю фрахту згідно заявки укладеної з відповідачем.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом взято до уваги.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2014р. між публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (замовник) та приватним підприємством "Хмельницька логістична компанія" (експедитор) укладено договір №194/2014 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого експедитор діючи в межах даного договору, за дорученням та за рахунок коштів замовника зобов'язався надати послуги з організації перевезень у міжнародних сполученях та/або надати послуги з перевезення вантажів замовника в міжнародних сполученнях (п. 1.1. договору).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. (ч. 1, 2 ст. 929 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні №128/2568 від 20.02.1998 при наявності договору замовник надає перевізнику заявку відповідно до встановленої форми (додаток 4).

Судом враховується, що в заявці №1 від 23.12.2014р., яка є невід'ємною частиною договору сторонами погоджено дату та час завантаження: 30.12.2014р. - 08.01.2015р., а також передбачено попередню оплату в розмірі 50% від вартості даної заявки, що складає 62292,00 без ПДВ, яка здійснюється замовником по факту надання транспортного засобу під завантаження.

26.12.2014р. позивач згідно рахунку №СФ-000186 від 23.12.2014р. здійснив попередню оплату в розмірі 62292,00 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №5679459 від 26.12.2014р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у визначений в заявці строк: 30.12.2014р. - 08.01.2015р. не надав транспортний засіб під завантаження.

Статтею 934 ЦК України передбачено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1. ст. 612 боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3. ст. 612 ЦК України).

Як слідує з матеріалів справи, позивач посилаючись на невиконання відповідачем умов договору, а саме не надання транспортного засобу під завантаження звернувся з повідомленням за №04/09-002124 від 11.02.2015р. про відмову від прийняття виконання в порядку ч. 3 ст. 612 ЦК України та повернення суми попередньої оплати. При цьому, повідомив, що з метою виконання своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної поставки товару, яке відповідач зобов'язався перевезти, позивач був змушений скористатися послугами іншого перевізника, внаслідок чого втратив інтерес у подальшому виконанні зобов'язань відповідача.

Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, сплачені позивачем грошові кошти в якості попередньої оплати не повернув, позовні вимоги про стягнення 62292,00 грн. попередньої оплати є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що у випадку відмови експедитора від виконання прийнятої заявки на перевезення або не надання транспортного засобу під завантаження в строк обумовлений в заявці, експедитор зобов'язується на протязі 10 днів від дня відмови або невчасного надання транспортного засобу під завантаження сплатити замовнику штраф в розмірі 5% від суми фрахту вказаного в заявці.

Заявлений позивачем до стягнення штраф в розмірі 6229,20 грн. нарахований відповідно до умов договору: 124584,00 грн. (сума фрахту згідно заявки) х 5% = 6229,20 грн., тому підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 6308,00 грн. збитків, що складають різницю між витратами позивача на оплату транспортних послуг, наданих іншим перевізником у зв'язку з терміновою поставкою товару та вартістю фрахту згідно заявки укладеної з відповідачем.

В силу ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Аналогічні положення містяться у ст. 224 ГК України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту, права або інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управлена сторона одержала б в разі належного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з п. 5.5. договору, у випадку відмови експедитора від виконання прийнятої заявки на перевезення або не надання транспортного засобу під завантаження в строк обумовлений в заявці, експедитор зобов'язується на протязі 10 днів від дня відмови або невчасного надання транспортного засобу під завантаження компенсувати замовнику всі понесені збитки.

Частиною 1 ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГК України у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем позивач змушений був скористатися послугами іншого перевізника з метою виконання своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки товару, який мав бути доставлений у визначений в заявці термін відповідачем у Туркменістан. При цьому, судом враховуються доводи позивача про те, що вартість послуг ТОВ "Вітал Спец Сервіс", з яким 05.01.2015р. було укладено договір на транспортне обслуговування з доставки компресорного обладнання за вказаним маршрутом на момент укладення договору були найнижчими серед інших перевізників. Зазначене підтверджується, зокрема, листом ПП „Логістик компані" від 11.12.2014р. за вих. №134 в якому повідомлено, що за станом на грудень 2014р. та січень 2015р. вартість перевезення по маршруту Суми (Україна) - Ташкент (Узбекістан) збільшилася з 7000 дол. США до 9500,00 дол. США за автомобіль вантажопідйомністю 20 тонн. Вказано, що вартість послуг змінилася у зв'язку необхідністю отримання спеціального дозволу для здійснення перевезень до республіки Узбекистан.

Оплата позивачем транспортних послуг в розмірі 130892,00 грн., які надані ТОВ "Вітал Спец Сервіс" підтверджується платіжними дорученнями: №56 від 13.01.2015р. на суму 65446,00 грн. та №37 від 20.01.2015р. на суму 65446,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення збитків в сумі 6308,00 грн. з наступного розрахунку: 130892,00 (вартість транспортних послуг, наданих ТОВ "Вітал Спец Сервіс") - 124584,00 грн. (вартість транспортних послуг, які мав надати відповідач) = 6308,00 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 74829,20 грн., з яких: 62292,00 грн. - сума попередньої оплати, 6229,20 грн. - штраф та 6308,00 грн. збитки є обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідності до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство"ВНДІкомпресормаш" м. Суми до приватного підприємства "Хмельницька логістична компанія" м. Хмельницкий про стягнення 74829,20 грн. з яких: 62292,00 грн. - сума попередньої оплати; 6229,20 грн. - штраф; 6308,00 грн. - збитки задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Хмельницька логістична компанія" (м. Хмельницький, вул. Київська, 4, оф. 305, код ЄДРПОУ 37864127) на користь публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство"ВНДІкомпресормаш" (м. Суми, пр. Курський, 6, код ЄДРПОУ 00220434) 62292,00 грн. (шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто дві гривні 00 коп.) заборгованості, 6229,20 грн. (шість тисяч двісті двадцять дев'ять гривень 20 коп.) штрафу; 6308,00 грн. (шість тисяч триста вісім гривень 00 коп.) збитків, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 25.09.2015р.

Суддя О.Є. Танасюк

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу,40020, м.Суми, пр.Курський,6

3 - відповідачу, 29000, м. Хмельницький, вул. Київська,4, оф.305 (простим.)