Постанова

від 08.11.2011 по справі 11/45-1536 (10/31-554)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.11 Справа № 11/45-1536 (10/31-554)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Судді - доповідача Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Гуньці О.П

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н від 29.08.2011 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2011 року

у справі № 11/45-1536 (10/31-554)

за позовом субґєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Тернопіль

до відповідача 1: Приватного агропромислового підприємства (надалі -ПАТ) В«ПрогресВ» , с. Грабовець, Тернопільського району, Тернопільської області

до відповідача 2: Грабовецької сільської ради, с. Грабовець, Тернопільського району, Тернопільської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, смт. Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області

про визнання права власності на приміщення ремонтної майстерні в с. Грабовець,

Тернопільського району Тернопільської області загальною площею 735,7 кв. м., вартістю 43400 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача 1,2: не з'явилися (належно повідомленні);

від третьої особи: не зявився (належно повідомлений).

Розпорядженнями голови та в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду, які знаходяться в матеріалах справи, змінено склад колегії, що розглядає дану апеляційну скаргу.

Новим складом розпочато розгляд справи спочатку та завершено її розгляд з прийняттям постанови.

Відводів складу суду в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду апеляційної скарги, викладені в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року та 01.11.2011 року.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2011 року у справі № 11/45-1536 (10/31-554) (суддя Сидорук А.М.) задоволено позов субґєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Приватного агропромислового підприємства В«ПрогресВ» та Грабовецької сільської ради: визнано за субґєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 право власності на приміщення ремонтної майстерні по вул. Багатій, 3, в с. Грабовець, Тернопільського району Тернопільської області площею 735,7 кв. м., вартістю 43400 грн.

ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2011 року та припинити провадження в цій справі.

Зокрема, в апеляційній скарзі вважає, що оскаржене рішення прийнято місцевим господарським судом за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування вказаних підстав та вимог для скасування оскарженого рішення, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 43 ГПК України не зґясував права третіх осіб на спірне майно. Зокрема, продовжує апелянт, місцевий господарський суд не дав оцінки тому факту, що згідно протоколу проведення прилюдних торгів № 7181114 від 22.11.2007 року ОСОБА_2 визнано переможцем прилюдних торгів, на яких відчужувалось спірне майно, про що, за результати торгів, і сплати коштів за придбане майно, державним виконавцем було складено акт прилюдних торгів від 06.12.2007 року. Відтак, вважає скаржник, предмет спору безпосередньо стосується його прав та інтересів, а тому суд повинен був залучити його до участі в справі в якості відповідача, і, оскільки він не є суб'єктом підприємницької діяльності, припинити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Також апелянт вважає, що місцевим господарським судом не дано належної оцінки фактам, встановленим рішеннями судів різних юрисдикцій між тими ж сторонами та ОСОБА_2 відповідно до ст. 35 ГПК України. Окрім цього, вказує на незастосування судом першої інстанції в порушення вимог ст. 257 Цивільного кодексу України позовної давності по даній позовній вимозі. Також вважає, що місцевий господарський суд не зґясував наявності в ПАП «Прогрес»прав на продане майно по договору купівлі-продажу від 16.1.2003 року, укладеного з позивачем. Апелянт також вказав на безпідставність відмови в задоволенні його клопотання про витребування оригіналу вказаного договору та призначення судової експертизи оригіналу цього договору з посиланням на те, що даний спір вже розглядався Тернопільським міськрайонним судом у справі № 2-333/11, оскільки у вказаній справі оспорювалось право власності ПАП «Прогрес»на спірне приміщення і розглядались клопотання про призначення судової експертизи.

Представник від апелянта в дане судове засідання не зґявився.

Позивач та відповідачі письмових заперечень на апеляційну скаргу суду не подали, представники від даних осіб в судове засідання не зґявились.

Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи повідомлення сторін та третьої особи належним чином про час та місце розгляду справи, що стверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи, необовґязковість явки їх представників в судове засідання згідно ухвали суду від 01.11.2011 року, та також враховуючи, що судом вже двічі відкладався розгляд справи в зв'язку з неявкою представників сторін, вважає, що судом забезпечено право сторін та апелянта на участь в судовому засіданні, а тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції та ст.ст. 69, 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з позовної заяви субґєкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3, поданої до Приватного агропромислового підприємства В«ПрогресВ» та до Грабовецької сільської ради, вказаний Підприємець просив Господарський суд Тернопільської області визнати за ним право власності на приміщення ремонтної майстерні в с. Грабовець, Тернопільського району Тернопільської області площею 735,7 кв. м., вартістю 43400 грн.

Підставами для подання даного позову, позивачем вказано те, що ним було придбано спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2003 року, укладеного з ПАТ В«ПрогресВ» , яке він 27.11.2003 року отримав по акту приймання-передачі, а отже, відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР з даного дня він набув право власності на це майно. Однак, ПАТ В«ПрогресВ» не виконав свого зобов'язання по договору від 16.03.2003 року щодо виготовлення та передачі правовстановлюючих документів на спірне майно, що позбавляє його права на реєстрацію права власності на нього.

Апеляційним судом встановлено, що згідно вказаного договору купівлі-продажу від 16.11.2003 року, продавець - ПАТ В«ПрогресВ» зобов'язувався передати у власність покупця - підприємця ОСОБА_3 будівлю ремонтної майстерні по акту приймання-передачі на протязі двох календарних днів з моменту сплати покупцем повної вартості будівлі ремонтної майстерні. Право власності на будівлю ремонтної майстерні переходить до покупця з моменту її передачі продавцем по акту приймання-передачі (п.п. 2.1 - 2.2). Покупець зобов'язувався сплати продавцю вартість будівлі майстерні в розмірі 43400 грн. на протязі десяти днів з часу підписання даного Договору (п. 3.1).

По акту приймання-передачі від 27.11.2003 року ПАТ "Прогрес" передало майно - приміщення ремонтної майстерні у с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області площею 735,7 кв.м., вартістю 43400,00 грн. підприємцю ОСОБА_3

Також в матеріалах справи знаходяться копії квитанцій до прибуткових касових ордерів за № 85 від 18.11.2003р. на суму 10 000,00 грн., № 87 від 19.11.2003р. на суму 10 000,00 грн., № 88 від 20.11.2003р. на суму 10 000,00 грн., № 90 від 22.11.2003р. на суму 10 000,00 грн., № 92 від 24.11.2003р. на суму 3400,00 грн. про сплату підприємцем ОСОБА_3 ПАТ "Прогрес" 43400 грн. на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2003 року.

Окрім цього, судом було встановлено, що, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.02.2009 року у справ № 2-139/09, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 19 травня 2009 року, задоволено позов ОСОБА_2 до підприємця ОСОБА_3 та ПАТ "Прогрес": визнано недійсними договір купівлі-продажу від 16.11.2003 року, укладений між відповідачами цієї цивільної справи, та акт приймання-передачі від 27.11.2003 року.

Ухвалою Верховного суду України від 13 жовтня 2010 року касаційну скаргу рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.02.2009 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 19.05.2009 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду вищевказаної справи, які присвоєно новий № 2-333/11, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.04.2011 року залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до підприємця ОСОБА_3 та ПАТ "Прогрес" про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 16.11.2003 року, укладеного між відповідачами, та акту приймання-передачі від 27.11.2003 року.

В матеріалах справи, відсутні докази оскарження вказаної ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області і не набрання нею чинності. Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення вищих інстанцій, які б скасовували вказану ухвалу місцевого загального суду.

Суд першої інстанції, враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з положень ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, дійшов висновку, що позивач з 27.11.2003 року набув права власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2003 року, а тому за ним відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України слід визнати право власності на вказане майно.

В той же час, судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не було дано належної оцінки наступним обставинам, встановленим ним при розгляді справи.

Рішенням Виконавчого комітету Грабовецької сільської ради № 24 від 25.05.2006 року визнано право власності на майно - ремонтну майстерню, розташовану в с. Грабовець Тернопільського району по вул.. Багата, 3 за ПАП «Прогрес»та доручено Тернопільському районному бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію вищевказаного нерухомого майна у встановленому законодавством порядку та видати свідоцтво на право власності /реєстраційне посвідчення/.

Однак, постановою Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2008 року у справі № 2081/09/9104, залишеною без змін в цій частині постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010 року, визнано нечинним вищевказане рішення Виконавчого комітету Грабовецької сільської ради № 24 від 25.05.2006 року з моменту його прийняття.

Також судом встановлено, що згідно Акту опису й арешту майна від 17.02.2006 року, державним виконавцем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження, виданого 23.07.2004 року, про стягнення з ПАП «Прогрес»заборгованості в користь юридичних осіб та фізичних осіб, описано і накладено арешт на спірне майно.

Згідно складеного ТОВ «Мультсервіс»протоколу № 7181114 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належить ПАП «Прогрес»- приміщення ремонтної майстерні, с.Грабівці Тернопільського району, від 22 листопада 2007 року, переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_2

Як вбачається з Акту державного виконавця відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції про проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна від 06.12.2007 року, переможець прилюдних торгів з реалізації приміщення ремонтної майстерні загальною площею 735,7 кв.м. по вул..Багатій, 3 в с.Грабовець Тернопільського району, є ОСОБА_2, який здійснив розрахунок за придбане майно.

Однак, відповідно до довідки № 80 від 28.01.2008 року, виданої Тернопільським районним БТІ, згідно даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, не видавались свідоцтва про право власності на приміщення ремонтної майстерні по вул.Багатій, 3 в с.Грабовець Тернопільського району.

Також в матеріалах справи відсутні докази про те, що за ким-небудь було зареєстровано право власності на спірне майно.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 року у справі № 8/45-949 за позовом підприємця ОСОБА_3 до Відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції та ТОВ «Мультсервіс», треті особи -ПАТ «Прогрес», ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 22.11.2007 року з реалізації арештованого майна - приміщення ремонтної майстерні загальною площею 735,7 кв.м. по вул..Багатій, 3 в с.Грабовець Тернопільського району, провадження у справі зупинено до вирішення по суті даної справи.

Таким чином, станом на день прийняття місцевим господарським судом оскарженого рішення від 12.08.2011 року у цій справі, прилюдні торги, проведені 22.11.2007 року з реалізації арештованого майна - приміщення ремонтної майстерні загальною площею 735,7 кв.м. по вул.Багатій, 3, в с.Грабовець Тернопільського району, не були визнані недійсними, а, отже, породжували юридичні наслідки.

Також судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.12.2009 року у справі № 2-127/09 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Мультсервіс», треті особи -Тернопільське РГБТІ, ОСОБА_3, визнано за ОСОБА_2, як переможцем прилюдних торгів, право власності на приміщення ремонтної майстерні, яка знаходиться за адресою: вул. Богата, 3, у с.Грабовець Тернопільського району.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 13.01.2011 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_3 і вказане рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06.03.2008 року залишено без змін.

Таким чином, вказане вище рішення місцевого загального суду набрало законної сили.

Як вбачається з клопотання позивача від 07.07.2011 року ним подано касаційну скаргу на рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.12.2009 року у справі № 2-127/09.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що станом на день прийняття місцевим господарським судом оскарженого рішення від 12.08.2011 року у цій справі, вищенаведені рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.12.2009 року та ухвала Апеляційного суду Тернопільської області від 13.01.2011 року у справі № 2-127/09 були скасовані Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні ухвала або рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які б скасовували вищевказані судові рішення місцевого та апеляційного загального суду у справі № 2-127/09.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 2, ч. 3 ст. 7 Закону України В«Про доступ до судових рішеньВ» до Єдиного державного реєстру судових рішень включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції і суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, та вищевстановлено апеляційним судом, позивачем не доведено ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції про те, що відповідачами оспорюється або заперечується право позивача на приміщення ремонтної майстерні в с. Грабовець, Тернопільського району Тернопільської області загальною площею 735,7 кв. м., вартістю 43400 грн. В той же час, з вищевстановлених обставин, обставин, встановленими рішеннями суддів в цивільних та адміністративних справах, вбачається, що, натомість, право на вищевказане нерухоме майно оспорюється третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, який в даній справі не визнає права власності позивача на спірне майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Однак, залучення до участі в справі іншого відповідача або заміна первісного відповідача належним відповідачем можлива лише, якщо новий відповідач відповідає вимогам ст.ст. 1, 12, 21 ГПК України. В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не виступає в спірних правовідносинах як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки брав участь в прилюдних торгах на яких відбувалось відчуження спірного майна, за результатами яких його було визнано переможцем, як фізична особа, а не як підприємець, а тому в даному господарському спорі не може виступати як відповідач.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відтак, рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2011 року у справі № 11/45-1536 (10/31-554) є незаконним та необґрунтованим, оскільки прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому його слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Також слід стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 217 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Окрім цього, ОСОБА_2 слід повернути з Державного бюджету 236 грн. сплачених згідно квитанції № НОМЕР_1 від 29 серпня 2011 року витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки при поданні апеляційної скарги вказані витрати згідно чинного на час її подання процесуального законодавства не підлягали оплаті.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задоволити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2011 року у даній справі скасувати. Прийняти нове рішення -в позові відмовити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 217 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету зайво сплачені 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при поданні апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ та довідку на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач ОСОБА_4

Судді Скрипчук О.С.

ОСОБА_1

Повне рішення складено

22.11.2011 року