Постанова

від 01.11.2011 по справі 15/39-523

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.11 Справа № 15/39-523

Місто Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді ОСОБА_1

суддів Скрипчук О.С.

ОСОБА_2

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 б/н від 29.08.2011 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2011 року

у справі № 15/39-523

за позовом Борщівської міської ради, м. Борщів, Тернопільської області

до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Борщів, Тернопільської області

про визнання добудови до незавершеного будівництвом магазину продпромтоварів розміром 2,6x9,6, яка проведена на земельній ділянці площею 0,0025 га, власником якої є Борщівська міська рада, що не була відведена для цієї мети, без дозволу та затвердженого проекту, і здійснена з істотними порушеннями норм і правил за адресою: м. Борщів, вул. С.Бандери (біля багатоквартирного будинку 102а) -самочинним будівництвом; про зобов"язання ПП ОСОБА_3, який здійснив самовільне зайняття земельної ділянки, площею 0,0025 га, внаслідок самочинного будівництва, знести за власний рахунок збудовану споруду добудови, яка розміщена з південної сторони фасаду незавершеного будівництва магазину продпромтоварів, і включає в себе фундаментні блоки, цегляні стіни шириною 9,6 м., висотою 7,5 м та дахове покриття добудови; про зобовґязання ПП ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0025 га і за власний рахунок привести її до попереднього стану.

за участю представників :

від позивача - не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача - ОСОБА_3, підприємець, ОСОБА_4, представник (довіреність в матеріалах справи).

Розпорядження голови та в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду, які знаходяться в справі, змінено склад колегії, що розглядає дану апеляційну скаргу.

Новим складом розпочато розгляд справи спочатку та завершено її розгляд з прийняттям постанови.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду сторонами в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду апеляційної скарги, викладені в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2011 року у справі № 15/39-523 (суддя Бучинська Г.Б.) позов задоволено частково: зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_3 знести за власний рахунок споруду добудови площею 24,00 кв.м. та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024 га і за власний рахунок привести її до попереднього стану. В решті позовних вимог відмовлено. Також даним рішенням стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення мотивовано місцевим господарським судом посиланням на норми ст.ст. 1, 12, 124-126 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», акти перевірок, проведених Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області та Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та виходячи з фактів, встановлених рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2011 року у справі № 6/40/5022-564/2011.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 10.08.2011 року в цій справі, підприємець ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі вважає, що оскаржене ним рішення прийнято за неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в поданому до нього позові. В обгрунтування наведеного, скаржник посилається на те, що здійснення добудови до незавершеної будівлі магазину було здійснено хоча й без отримання дозволу на її проведення, однак на підставі дозволу міської ради та відповідно до належним чином погодженого проекту реконструкції, за відповідності державним будівельним нормам, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 23.02.2011 року.

Позивач - Борщівська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу суду від 12.10.2011 року зазначила про те, що вважає рішення місцевого господарського суду в даній справі законним та обгрунтованим, а тому просить його залишити без змін.

28.10.2011 року від позивача надійшло клопотання № 830/2-18 від 24.10.2011 року, в якому він просить розглянути справу за відсутності його представника в судовому засіданні.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи повідомлення всіх учасників судового процесу належним чином про час та місце розгляду справи, необов'язковість явки їх представників в дане судове засідання, враховуючи вищевикладене клопотання позивача, вважає, що апеляційним судом забезпечено право всіх учасників судового процесу на участь в судовому засіданні, а тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Рішенням Борщівської міської ради № 774 від 14.07.2004 року затверджено проект відведення земельної ділянки фізичній особі ОСОБА_3 для будівництва магазину продпромтоварів на земельній ділянці загальною площею 0,0200 га за рахунок земель загального користування (п. 1 рішення).

На підставі вказаного рішення Борщівської міської ради № 774 від 14.07.2004 року, між нею та підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки від 20.07.2004 року загальною площею 0,02 га, яка знаходиться в місті Борщеві по вул.. С.Бандери, 102, для роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Даний договір оренди землі укладено терміном на п'ять років (п. 8 Договору).

18.05.2006 року підприємцем ОСОБА_3 отримано від Борщівської районної інспекції державного архітектурно - будівельного контролю дозвіл № 46 на виконання будівельних робіт з будівництва магазину продпромтоварів за адресою: м.Борщів, вул. С.Бандери, 102, з терміном дії до листопада 2007 року.

Рішенням Виконавчого комітету Борщівської міської ради № 479 від 24.12.2007 року заявнику дано дозвіл на проведення часткової реконструкції незавершених будівництвом приміщень магазину шляхом надбудови і добудови житлових приміщень, згідно з проектної документації виготовленої ліцензованою проектною організацією. Цим ж рішенням також було зобов'язано відповідача оформити дозвіл на виконання відповідних будівельних робіт.

Після прийняття Виконавчим комітетом Борщівської міської ради рішення № 479 від 24.12.2007 року відповідачем було отримано: технічні умови Борщівського центру електрозв'язку №15 від 26.02.2008 року; довідку та висновок Борщівської райсанепідемстанції від 15.02.2008 року; довідку Борщівського РЕМ №75 від 15.01.2008 року; технічні умови Борщівського УЕГГ № 54 від 03.03.2008 року і ЖЕД від 26.02.2008 року, на підставі яких у березні 2008 року оформлено архітектурно-планувальне завдання із терміном дії до 20.02.2010 року, а також замовлено виготовлення проектної документації.

Як вбачається з пояснень сторін, нова проектна документація щодо реконструкції з проведенням добудови і надбудови на розгляд Виконавчого комітету Тернопільської міської ради не надавалась.

З напису на дозволі на виконання будівельних робіт № 46 від 18.05.2006 року, виданого Борщівською районною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, термін його дії було продовжено до листопада 2008 року.

Також судом встановлено, що договір від 20.07.2004 року оренди землі, на якій проводились будівельні роботи, у зв'язку з закінченням п'ятирічного строку, на який його було укладено, є припиненим, через заперечення позивача (орендодавця) щодо його продовження на новий строк.

Так, листом від 18.09.2009 року № 572/2-18 Борщівська міська рада повідомила позивача, що договір оренди землі не буде поновлюватись через здійснення ним самовільного будівництва на згаданій земельній ділянці.

Рішенням Борщівської міської ради від 27.11.2009 року № 1737 відмовлено підприємцю ОСОБА_3 у продовженні договору оренди від 20.07.2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи, що й визнається самим відповідачем в апеляційній скарзі, на момент пред'явлення даного позову, його право на користування земельною ділянкою за адресою: м.Борщів, вул. С.Бандери, 102 є припиненим і в нього відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку, передбачені ст. 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19.06.2003 року № 963-ІV передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Також судом встановлено, що по спливу в листопаді 2008 року дії дозволу на виконання будівельних робіт № 46 від 18.05.2006 року, позивач не звертався за його продовженням або за видачею нового. Доказів протилежного, відповідачем суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій»від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ, який був чинний на час закінчення дії дозволу № 46 від 18.05.2006 року, та втратив чинність 12.11.2011 року, дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Частиною 18 вказаного Закону передбачено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно зі змістом ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17.02.2011 року № 3038-VІ, чинного з 12.03.2011 року, право на забудову земельної ділянки належить виключно власнику або користувачу, при цьому, таке право реалізується даними особами за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Впродовж жовтня 2009 року -травня 2010 року Борщівською міською радою фіксувались обставини продовження позивачем самовільного будівництва об'єкта за адресою: м. Борщів, вул. С.Бандери, 102, та використання земельної ділянки площею 0,0025 га (25 м.кв.) за цією ж адресою, що підтверджується комісійними актами від 02.10.2009 року, від 28.05.2010 року, зверненнями Борівської міської ради від 02.10.2009 року, 06.10.2009 року, 13.10.2009 року, 30.11.2009 року, 06.01.2010 року, постановою Держземінспекції у Тернопільській області від 13.10.2009 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки площею 0,0025 га, постановою Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Тернопільській області від 06.10.2009 року, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за здійснення будівництва об'єкта без отримання відповідного дозволу від органів ДАБК та за порушення раніше затвердженої проектної документації на будівництво магазину (без врахування реконструкції).

Висновком судової земельно-технічної експертизи № 1010 від 23.02.2011 року встановлено, що площа спірної (самовільно зайнятої) земельної ділянки, якою користується підприємець ОСОБА_3 становить 0,0024 га (24,00 м2). При обстеженні земельної ділянки по вул. С.Бандери, 102 в м. Борщові, встановлено, що на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташована добудова (частина житлового будинку ОСОБА_3П.) площею 24,00 м2.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1010/1 від 23.02.2011 року встановлено, що добудова до незавершених будівництвом приміщень магазину промпродтоварів у м. Борщів, вул..С.Бандери, 102, відповідає чинним державним будівельним нормам і виконана у відповідності до виготовленого СМП "Тернопільське наукове-виробниче підприємство "Тернобуд" проекту 99-2007-АБ, а також встановлено, що враховуючи розміри та конструктивно-планувальне рішення, не порушуючи "Червоної лінії" забудови, розмістити на закріпленій за підприємцем ОСОБА_3 земельній ділянці будівництво будівлі з добудовою по вул. С.Бандери, 102 в м. Борщові біля житлового будинку в іншій площині, ніж передбачено проектом 99-2007-АБ, не вбачається можливим.

Однак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до ст.ст. 42-43 ГПК України зроблені вказаною судової будівельно-технічної експертизи № 1010/1 від 23.02.2011 року висновки експерта не мають доказового значення для вирішення даної справи, оскільки встановлені ним обставини не спростовують вищевстановлених судом на підставі досліджених в сукупності доказів в справі, обставин щодо самовільного зайняття підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0024 га (24,00 м2) по вул. С.Бандери, 102 в м. Борщові та здійснення на ній самочинного будівництва.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2011 року у справі № 6/40/5022-564/2011 відмовлено підприємцю ОСОБА_3 у визнанні за ним права власності на об'єкт незавершеного будівництва: магазин продтоварів по вул. С.Бандери, 102 в місті Борщеві, у зв'язку з недоведеністю наявності обставин, з якими ст. 331 Цивільного кодексу України повґязує виникнення такого права. При цьому, судом було встановлено, що в підприємця ОСОБА_3 відсутнє право на земельну ділянку, на якій знаходиться спірний об'єкт, а саме будівництво проведено без необхідного дозволу.

Вказане рішення відповідно до ст.ст. 35, 116 ГПК України набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, а факти, встановлені даним рішенням, не потребують повторному доведенню при вирішенні даної справи.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову про зобовґязання підприємця ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: м.Борщів, вул. С.Бандери, 102 в, та за власний рахунок привести її до попереднього стану, зокрема, знести за власний рахунок самочинно збудовану на вказаній земельній ділянці споруду добудови площею 24,00 кв.м., та відмову в решті позовних вимог у зв'язку з їх невідповідністю передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України способам захисту порушеного майнового права.

Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2011 року у справі № 15/39-523 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу субєкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2011 року у цій справі без змін.

Судові витрати покласти на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий - суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

ОСОБА_2

Повне рішення складено

18.11.2011 року