Постанова

від 21.09.2015 по справі 821/1870/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1870/15-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Коваля М.П.,

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «ТРАВЕРС ГРУП» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та визнання певного факту,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «ТРАВЕРС ГРУП» звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про визнання дій щодо невизнання податкової звітності з ПДВ за березень та квітень 2015 року протиправною та визнання податкових декларації з ПДВ за березень та квітень 2015 року такими, що подані у момент їх фактичного отримання податковим органом (28 квітня 2015 року та 19 травня 2015 року).

Свої позовні вимоги ПП «ТРАВЕРС ГРУП» обґрунтувало незаконністю спірних дій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року вищенаведений позов було задоволено. Визнано протиправними спірні дії. Визнано спірний факт.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з того, що права позивача порушені і обраний підприємством спосіб захисту таких прав зможе реально їх захистити.

Колегія суддів лише частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням позивача є м. Херсон, вул. К. Маркса, 99, кв. 54 /а.с. 3/.

Податковою адресою позивача є м. Херсон, вул. К. Маркса, 99, кв. 54 (відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) /а.с. 8-9, 24-26/.

Вимоги до змісту податкових декларацій передбачені ст. 48 ПК України.

Пунктом 48.3 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити в якості обов'язкового реквізиту місцезнаходження платника податків.

В податкових деклараціях позивача з ПДВ за березень та квітень 2015 року зазначено місцезнаходження за адресою м. Херсон, вул. К. Маркса, 99, кв. 54, тобто та же сама адреса, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а.с. 14, 15/.

Відповідач 25 та 27 травня 2015 року листами повідомив позивача про відмову у прийнятті його вищенаведених податкових декларацій. Підставою такої відмови було порушення порядку заповнення податкової звітності. Зміст порушення полягав у «невідповідності» податкової адреси. Будь-яких інших правових чи фактичних підстав для наведеної відмови не було /а.с. 16/.

Пунктом 48.7 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Таким чином, податкова звітність може не вважатися податковою декларацією виключно у випадку порядку її заповнення (у нашому випадку щодо адреси). З урахуванням того, що фактичне місцезнаходження позивача співпадає з адресою зазначеною ним у податкових деклараціях та тією ж самою адресою, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, будь-яких підстав для висновку про невідповідність податкової адреси позивача не мається, і як наслідок підстав для відмови у прийнятті наведених декларацій.

Тобто, спірна відмова була протиправною.

Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Пунктом 49.9 ст. 49 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, норми діючого законодавства містять спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах, а саме зобов'язання податкового органу зареєструвати податкові декларації у день їх отримання.

З урахуванням наявності порушення прав позивача у спірних правовідносинах та неефективності обраного ним способу їх захисту, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та застосувати спосіб захисту порушених прав прямо передбачений нормами діючого законодавства.

Отже, колегія суддів лише частково погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що права позивача порушені та обраний позивачем спосіб захисту таких прав зможе реально їх захистити.

Пунктом 1 ст. 201 КАС України передбачено, що підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого його постанова підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року змінити, шляхом викладення її резолютивної частини в наступній редакції: «Позов приватного підприємства «ТРАВЕРС ГРУП» - задовольнити частково. Визнати відмову Державної податкової інспекції у м. Херсоні головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо прийняття податкових декларацій з податку на додану вартість приватного підприємства «ТРАВЕРС ГРУП» за березень та квітень 2015 року (декларації від 28 квітня 2015 року № 9080788947 та від 19 травня 2015 року № 9100648919) - протиправною. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області зареєструвати податкові декларації приватного підприємства «ТРАВЕРС ГРУП» за березень та квітень 2015 року (декларації від 28 квітня 2015 року № 9080788947 та від 19 травня 2015 року № 9100648919) датами її фактичного отримання, а саме 28 квітня 2015 року та 19 травня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити».

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 вересня 2015 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /М.П. Коваль/

/Л.П. Шеметенко/