Ухвала

від 17.09.2015 по справі 820/4863/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 р.Справа № 820/4863/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. по справі № 820/4863/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Завод "Південкабель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В-1" №0000104000 від 06.05.15 р. СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів щодо зменшення ПАТ "Завод "Південкабель" суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 р. у розмірі 96875,00 грн. та нарахування штрафу у сумі 48437,50 грн.; стягнути з державного бюджету (платник УДКСУ у Червонозаводському р-ні м.Харкова, код ЄДР 37999628, рах. 31217206784011, адреса: 61010, м.Харків, Червоношкільна наб., б.16) на користь ПАТ "Завод "Південкабель" судові витрати по справі у сумі 182,70 грн. - судового збору за подання позову.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення за формою "В-1" №0000104000 від 06.05.15 р. Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Стягнуто з державного бюджету України (платник УДКСУ у Червонозаводському р-ні м.Харкова, код ЄДР 37999628, р/р № 31217206784011, адреса: 61010, м.Харків, Червоношкільна наб., б.16) на користь ПАТ "Завод "Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534, адреса: 61099, м.Харків, вул. Автогенна, б.7 ) судовий збір - 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. без змін.

Відповідач надав заяву про заміну не належного відповідача на - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.

Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області надало клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 17.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Завод "Південкабель", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 00214534.

На обліку як платник податків підприємство перебуває у СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів.

На підставі наказу від 23.03.2015 р. №138, виданого СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель", код ЄДРПОУ - 00214534, з перевірки законності та достовірності нарахування бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.

Результати перевірки оформлені актом №93/28-09-40-14/00214534 від 20.04.2015 р. (а.с.9-19).

За висновками перевірки, позивачем - ПАТ "Завод "Південкабель", порушено:

1) п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, встановлено порушення при відображенні ПАТ "Завод "Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534) у декларації за січень 2015 р. бюджетного відшкодування з ПДВ;

2) п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), а саме, завищення суми податкового кредиту за січень 2015 р. на суму 96875,00 грн., що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2015 року на 96875,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року на суму 96875,00 грн. (а.с.19).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000104000 від 06.05.2015 року, яким ПАТ "Завод "Південкабель" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 96875,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 48437,50 грн. (а.с.6).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що укладений позивачем правочин є дійсним, виконаний сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не ким не оскаржений та у судовому порядку не визнаний не дійсним, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірної фінансово-господарської операції та з того, що у позивача є в наявності передбачені чинним законодавством підстави для віднесення сум податку на додану вартість за цією операцією до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки №93/28-09-40-14/00214534 від 20.04.2015 р., підставами для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування став висновок податкового органу про те, що правочин укладений від імені ПАТ "Завод "Південкабель" з ВК "Практик" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з Виробничим кооперативом "Практик" (код ЄДРПОУ 23119040).

Так, на підставі договору на постачання №23/01 від 23.01.2012 р., укладеного між ПАТ "Завод "Південкабель" (покупець) та ВК "Практик" (продавець), продавець зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити чушку свинцеву марки С-2 в кількості, вказаній в специфікаціях, що є невід'ємною частиною контракту. (а.с.50).

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом копії: податкової накладної №1 від 22.01.2015 року на загальну суму 581250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 96875,00 грн.); (а.с. 52); видаткової накладної №1 від 22.01.2015 р. на загальну суму 581250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 96875,00 грн.); (а.с.54); рахунка-фактури №1 від 21.01.2015 р. на загальну суму 581250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 96875,00 грн.), (а.с.55), випискою з банківських рахунків ВК "Практик" за період з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р. (а.с.63) товаро-транспортної накладної №2201 від 22.01.2015 р. (а.с.56).

Набутий товар був прийнятий та оприбуткований на складі ПАТ "Завод "Південкабель" ОСОБА_1 22.01.2015 року, про що свідчить прибутковий ордер №15 (а.с.53).

В подальшому придбаний свинець був використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується лімітно-забірною карткою №28 від 01.01.2015 р.(а.с.57).

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.п. «а» п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до п.200.4 статті 200 ПК України 200.4. якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність придбання товару у ВК "Практик".

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Разом з цим колегія судів зазначає, що відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Крім того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до валових витрат та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування податкового зобов'язання.

Суд апеляційної інстанція зазначає, що було підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом зобов'язань за спірним правочином. Первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Підприємством правомірно сформовано податковий кредит по податковій накладній від 21.01.2015 року № 1 по взаємовідносинам позивача з ВК "Практик".

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірної фінансово-господарської операції та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. по справі № 820/4863/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді П’янова Я.В. Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2015