Постанова

від 20.09.2011 по справі 2а/0370/1984/11

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року < год:хв > Справа № 2а/0370/1984/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Іваничівського району в інтересах держави в особі Іваничівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Іваничівського району в інтересах держави в особі Іваничівського районного центру (далі - Іваничівський РЦЗ) зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Даний позов мотивовано тим, що на підставі статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" відповідачу було надано статус безробітного та відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначена виплата допомоги по безробіттю. Для отримання статусу безробітного ОСОБА_1 22.05.2008 року подав заяву щодо надання йому статусу безробітного, в якій зазначив, що на той час він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13.07.2005 року ОСОБА_1 був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.

У пункті б частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" зазначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Тобто, відповідач, будучи зареєстрованим як суб’єкт підприємницької діяльності втратив право на статус безробітного та отримання допомоги по безробіттю, а тому допомога по безробіттю в розмірі 5469 грн. 22 коп. отримана ним незаконно.

Прокурор в інтересах держави в особі Іваничівського районного центру зайнятості просить стягнути з відповідача в користь Іваничівського районного центру зайнятості кошти в розмірі 5469 грн. 22 коп. безпідставно отриманих ним як допомоги по безробіттю.

Прокурор в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Заперечень на позов до суду не надав.

Ухвалою суду від 20.09.2011 року відповідно до частини 6 статті 128 КАС України суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази по справі приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту б частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Пунктом 8 частини 1 статті 31 Закону України В«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України В«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що згідно з заявою ОСОБА_1 С.В.22.05.2008 року було надано статус безробітного.

Відповідно до Закону України В«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» відповідачу призначено виплату допомоги по безробіттю наказами від 22.05.2008 року з 22.05.2008 року, від 20.08.2008 року з 20.08.2008 року та наказом від 12.05.2009 року відповідачу припинено виплату допомоги, у зв’язку з відмовою безробітного від другої пропозиції проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 13.07.2005 року зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, що також підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.03.2011 року.

На момент реєстрації його як безробітного ОСОБА_1 був працевлаштований і відповідно до пункту б частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" відноситься до зайнятого населення. Наявність в особи хоча б однієї підстави визначеної даною нормою Закону незалежно від отриманого доходу як підприємця виключає можливість надання йому статусу безробітного, що мало місце у даному випадку із ОСОБА_1

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, подав завідомо неправдиві відомості, приховав факт реєстрації його, як суб’єкта підприємницької діяльності, таким чином він заподіяв шкоду Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, тому зобов’язаний повернути державній службі зайнятості всі понесені витрати за період з 22.05.2008 року по 12.05.2009 року в сумі 5469,22 грн.

Відповідно до частини 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що при наданні статусу безробітного відповідач не повідомив центр зайнятості про ту обставину, що він у встановленому порядку зареєстрований підприємцем, що у свою чергу вплинуло б на набуття ним статусу безробітного та впливає на виплату допомоги.

Повідомлення таких обставин законодавство покладає на особу. В даному випадку ОСОБА_1 умисно не виконав своїх обов’язків, у зв’язку з чим відповідно до вищезазначеного вказана сума підлягає стягненню із винної особи.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи зареєстрованим як суб’єкт підприємницької діяльності, безпідставно отримав допомогу по безробіттю в сумі 5469 грн. 22 коп., яка на сьогоднішній день не сплачена, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України В«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» , Закону України "Про зайнятість населення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Іваничівського районного центу зайнятості 5469 (п’ять тисяч чотириста шістдесят дев»ять) гривень 22 копійки безпідставно отриманих ним коштів як допомоги по безробіттю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк