ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 вересня 2015 рокум. Ужгород№ 807/2008/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судового засідання - Приходько Т.В.
та осіб, що беруть участь у справі:
представника позивача - Міськова Н.В.
представника відповідача - Семенов Ю.О.
представник прокуратури - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Державної організації «Укрпродконтракт» державного агенства резерву України про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної організації «Укрпродконтракт» державного агенства резерву України про стягнення заборгованості в сумі 4952,39 грн.
В ході судового розгляду даної адміністративної справи за клопотанням представника відповідача, яке було судом задоволено, згідно ухвали суду від 24.10.2014 року було об'єднано в одне провадження адміністративні справи №807/2008/14 та №807/2890/14, оскільки позовні вимоги заявлені одним і тим же позивачем до одного і того ж відповідача по справі, предмет яких побудований на основі стягнення заборгованості за інший період, що в свою чергу зумовлена нарахуванням пільгової пенсії працівнику відповідача - ОСОБА_3
Враховуючи вищевикладене, позивач в судовому засіданні просила суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період травень - серпень 2014 року з у розмірі 14964,79 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у своїх письмових запереченнях, посилаючись на те, що нарахування пенсії ОСОБА_3 було проведено із зловживанням останнім та поданням недостовірних відомостей щодо основного місця роботи, а також те, що подання недостовірних відомостей вплинуло на істотне порушення пенсійного законодавства і відповідно зобов'язало відповідача сплачувати пільгову пенсію, яку, як вважає представник відповідача, Державна організація "Укрпродконтракт" державного агенства резерву України не повинно сплачувати, у розмірі який визначив позивач.
З врахуванням наведеного, представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив, та просив суд у задоволенні такого відмовити повністю.
Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, однак в ході розгляду даної справи представником надані письмові заперечення пояснення, згідно яких вони також просять відмовити у задоволенні даного позову.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в розумінні ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування ", а з 01.01.2004р. також як платник страхових внесків відповідно до п. 3 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в період до 01.01.2004 року визначений інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду у України від 19 грудня 2003 року № 12-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі Інструкція №12-1 від 19.12.2003 р.).
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " №1058 від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року, встановлено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12), який діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.2004 року за №64/8663 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Також не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року (далі - Закон № 2181 від 21.12.2000 року).
У Державній організації «Укрпродконтракт» державного агенства резерву України працював громадянин ОСОБА_3 на посаді машиніст аміачних холодильних установок, якому призначено пенсію за піком на пільгових умовах в розмірі, що вказані у витягу із справи, який міститься в матеріалах справи.
За період з травня 2014 року по серпень 2014 року управлінням Пенсійного фонду у Ужгородському районі Закарпатської області по пенсійній справі вищезазначеного пенсіонера проведено виплату пільгових пенсій, з яких підлягає відшкодуванню 14964,79 грн. (100 % від основного розміру пенсій).
Відповідно до наказу від 22 липня 2004р. № 166 "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій та грошової допомоги" тарифи на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, застосовуються підприємствами (операторами) зв'язку, що надають ці послуги, у відсотках від суми отриманої пенсії: у місті - 0,79%, у селі та смт. - 1,56%. Отже, крім суми виплаченої пенсії відшкодуванню підлягає й витрати на доставку пенсії.
Відповідно до статті 6 пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Однак, порушуючи вищезазначену вимогу законодавства, відповідач не здійснив належного відшкодування фактично виплаченої суми пільгових пенсій та витрат на їх доставку, у зв'язку з чим виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у розмірі 14964,79 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Що ж до посилань представника відповідача на неправомірність призначення такої пенсії вищезазначеному громадянину, а отже відсутність обов'язку відшкодовувати заборгованість за доставку такої, то такі твердження відповідача спростовуються наступним.
Так, згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року в задоволенні позову Державної організації "Укрпродконтракт" Державного агенства резерву України до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, треті особи - Ужгородська міжрайонна прокуратура, Державне територіально - галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Ужгородська дистанція водопостачання", ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження про призначення позивачем пільгової пенсії у розмірі який ним визначений у даному випадку - було відмовлено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням Державна організація "Укрпродконтракт" Державного агенства резерву України оскаржила вказану постанову суду в апеляційному порядку.
Згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 року апеляційна скарга Державної організації "Укрпродконтракт" Державного агенства резерву України залишена без задоволення, а постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року - без змін, а отже вказана вище постанова суду набрала законної сили.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, правомірність розпорядження позивача про призначення ОСОБА_3 пільгової пенсії у розмірі визначеному позивачем у даній справі вже надано оцінку судом у вищевикладених судових рішеннях, копії яких містяться в матеріалах справи, що в свою чергу спростовує твердження представника відповідача про неправомірність призначення пенсійним фондом пенсії та відповідно неправомірного визначення розміру такої.
Ненадходження вказаної суми до Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів," призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій, мають місце підстави для звернення до суду з заявою для захисту інтересів держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку, та не спростовано доводів позивача, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Державної організації «Укрпродконтракт» державного агенства резерву України про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з Державної організації «Укрпродконтракт» державного агенства резерву України (89435, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Кінчеш, мікрорайон бази№9, ідентифікаційний код - 30433226) на користь Управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області заборгованість по збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з травня по серпень 2014 року у розмірі 14964,79 грн.(чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривні сімдесят дев'ять копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя C.А. Гебеш
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2015 |
Оприлюднено | 01.10.2015 |
Номер документу | 51422301 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Гебеш С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні