Рішення

від 18.09.2015 по справі 369/4703/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4703/15-ц

провадження № 2/369/2291/15

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Самооборона в Київській області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Громадської організації «Самооборона в Київській області» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, посилаючись на те, що між нею і Громадською організацією «Самооборона в Київській області» був укладений Договір про відступлення права вимоги № 1 від 24 лютого 2015 року. Від імені Громадської організації «Самооборона в Київській області» Договір було підписано членом організації ОСОБА_3, який, як зазначено в Договорі, діяв на підставі Статуту. Під час підписання договору ОСОБА_3 повідомив їй, що він хоча і не керівник організації, але має право на підписання таких документів.

Однак, у квітні місяці 2015 року, здійснивши пошук відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, через офіційний сайт Міністерства юстиції України, що здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» нею виявлено, що в Громадській організації «Самооборона» в Київській області», (ГО «СКО»), Код ЄДРПОУ 39161240, адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 22, кв. 75, в графі «Прізвище, ім»я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» зазначені ОСОБА_5-керівник з 23 вересня 2014; ОСОБА_6-підписант з 12 липня 2014 року. Тобто особи, які мають право підписувати, право вчиняти дії від імені ГО «Самооборона в Київській області» без довіреності, у тому числі підписувати договори, є лише ОСОБА_5 і ОСОБА_6, і в них наявні відповідні повноваження ще з 23 вересня 2014 року і 12 липня 2014 року відповідно. В члена організації ОСОБА_3 відсутні повноваження на підписання договорів від імені Громадської організації «Самооборона в Київській області» і представництва інтересів відповідача з третіми особами.

Звернувшись у квітні місяці до Громадської організації «Самооборона в Київській області» їй було підтверджено, що всі договори від імені Громадської організації підписує голова організації ОСОБА_5, і Договори скріплюються відбитком печатки. Також договори може підписувати і ОСОБА_6, а от в ОСОБА_3 немає і не було в 2015 році повноважень ні на підписання договорів, ні на представництво інтересів перед третіми особами, ні на підставі Статуту, ні на підставі довіреності.

ОСОБА_3, підписавши від імені відповідача Договір про відступлення права вимоги № 1 від 24 лютого 2015 року, без належних на підписання договорів повноважень, порушив вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України, в якій зазначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Тобто ОСОБА_3 підписав договір поза межами цивільної дієздатності.

Стаття 241 ЦК України передбачає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. ГО «Сомооборона в Київській області» не схвалювала Договір, не приймала його до виконання, не сплачувала їй суму згідно п. 2.1. Договору в строки, визначені в п. 2.2. Договору.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 1 від 24 лютого 2015 року.

У судовому засіданні 27 травня 2015 року судом ухвалено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, члена Громадської організації «Самооборона в Київській області» ОСОБА_3.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і просив його задовольнити.

У судовому засіданні 09 вересня 2016 року представник відповідача Громадської організації «Самооборона в Київській області» в наданих суду поясненнях позов не визнав і заперечував проти його задоволення. В судове засідання 18 вересня 2015 року представник відповідача Громадської організації «Самооборона в Київській області» не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, член Громадської організації «Самооборона в Київській області» ОСОБА_3, не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 2015 року між ОСОБА_1 і Громадською організацією «Самооборона в Київській області» був укладений Договір про відступлення права вимоги № 1 в особі члена організації ОСОБА_3, відповідно до умов п. 1.1. якого ОСОБА_1 (первісний кредитор), передала новому кредиторові Громадській організації «Самооборона в Київській області», а новий кредитор прийняв право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором позики від 23 січня 2013 року, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про надання їй грошових коштів на умовах позики в сумі 65000 доларів США із виплатою процентів у розмірі 4% в місяць від суми позики (48% річних).

Згідно умов п. п. 1.2., 1.3. Договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов»язань за Основним договором. До нового кредитора також переходить право на стягнення пені, штрафних санкцій, індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних за весь час прострочення, і інших збитків, за порушення основного договору боржником.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду в розмірі 77 000 доларів США або в гривневому еквіваленті по курсу Національного банку на дату сплати шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора або шляхом передачі готівкових коштів.

Згідно умов п. 2.2. вказаного Договору про відступлення права вимоги № 1 строк сплати винагороди первісному кредитору становить 60 календарних днів після підписання цього договору сторонами.

Відповідно до умов п. п. 3.1., 3.2. Договору первісний кредитор зобов»язується передати новому кредитору копії або оригінали документів, які засвідчують права, що передаються за цим Договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основним договором. Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником його обов»язків.

Згідно умов п. 5.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов»язань за цим Договором.

Відповідно до умов п. 6.1. Договору про відступлення права вимоги № 1 від 24 лютого 2015 року усі правовідносини, які виникають з цього договору або пов»язані із ним, у тому числі пов»язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно умов п. 6.3. вказаного Договору сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов»язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов»язаних із ним несприятливих наслідків.

Згідно вимог ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов»язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов»язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов»язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов»язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог п. 1.1. Статуту Громадської організації «Самооборона в Київській області», зміни якого затверджено Загальними зборами Громадської організації «Самооборона в Київській області» (протокол № 10 від 23 вересня 2014 року), та зареєстрованого Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції (наказ від 01 жовтня 2014 року № 127/16), Громадська організація «Самооборона в Київській області» є добровільною громадською організацією, що створена на базі 28-ої сотні Майдану в результаті численних звернень мешканців Київщини до безпосередніх учасників Євромайдану, які брали участь в бойових діях та захисті барикад, на основі єдності інтересів для спільної реалізації мети і завдань, передбачених цим Статутом.

Згідно вимог п. 1.3. вказаного Статуту організація є неприбутковою та некомерційною організацією згідно із законодавством України.

Відповідно до вимог п. 1.5. Статуту з моменту державної реєстрації організація набуває статусу юридичної особи, має самостійний баланс, банківські рахунки, виступає учасником цивільно-правових відносин, набуває майнові і немайнові права та обов»язки, має свою печатку, штампи, бланки із своїм найменуванням, символіку, зразки якої затверджуються Радою Організації.

Згідно вимог п. 1.7. Статуту організація здійснює свою діяльність переважно на території Київської області.

Відповідно до вимог п. 2.1. Статуту основною метою діяльності організації є забезпечення громадської безпеки та захисту власності членів організації та громадян України, що мешкають на території Київської області; сприяння державним органам в боротьбі проти корупції та свавілля чиновників; сприяння в проведенні люстрації та очищенні влади від кримінальних елементів та кадрів, які себе скомпрометували антиукраїнськими діями.

Згідно вимог п. 4.7. Статуту голова організації представляє організацію без довіреності, діє та укладає угоди від її імені, видає довіреності, підписує офіційні документи організації.

Відповідно до Витягу з протоколу № 1 від 06 березня 2014 року ухвалено обрати головою ГО «Самооборона в Київській області» ОСОБА_5.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи Громадської організації «Самооборона в Київській області», її місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 37-А, кв. 29, без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до вимог ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов»язки з моменту вчинення цього правочину.

Як зазначала в позові позивач ОСОБА_1, ГО «Сомооборона в Київській області» не схвалювала Договір, не приймала його до виконання, не сплачувала їй суму згідно п. 2.1. Договору в строки, визначені в п. 2.2. Договору. В судовому засіданні представник відповідача також підтвердив суду, що умови договору і зобов»язання за вказаним Договором про відступлення права вимоги № 1 від 24 лютого 2015 року, який підписаний ОСОБА_3, не виконувались сторонами договору.

Також з даного Договору про відступлення права вимоги № 1 від 24 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 і Громадською організацією «Самооборона в Київській області» в особі члена організації ОСОБА_3, вбачається, що він не був скріплений печаткою юридичної особи Громадської організації «Самооборона в Київській області».

Судом було встановлено, що відповідно до положень Статуту Громадської організації «Самооборона в Київській області в члена Громадської організації «Самооборона в Київській області» ОСОБА_3 відсутні були повноваження на підписання Договору про відступлення права вимоги № 1 від 24 лютого 2015 року від імені Громадської організації «Самооборона в Київській області» і представництво інтересів відповідача з третіми особами.

За таких обставин суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши дійсні обставини та аналізуючи зібрані в справі докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню і необхідно визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 1 від 24 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 і Громадською організацією «Самооборона в Київській області» в особі члена організації ОСОБА_3.

Керуючись ст. ст. 92, 203, 215, 241 ЦК України, ст. ст. 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 1 від 24 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 і Громадською організацією «Самооборона в Київській області» в особі члена організації ОСОБА_3.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.