Рішення

від 22.09.2015 по справі 369/3476/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3476/15 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/780/5127/15 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О. Категорія 23 22.09.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

Суддів Ігнатченко Н.В., Лащенка В.Д.

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Садівницького товариства «Мрія» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Садівницького товариства «Мрія», ОСОБА_3 про визнання рішення загальних зборів та акту недійсними, визнання дій незаконними та зустрічним позовом Садівницького товариства «Мрія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила визнати недійсним рішення загальних зборів Садівницького товариства «Мрія» с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області від 21 вересня 2014 року; визнати незаконними дії голови правління Садівницького товариства «Мрія» ОСОБА_3 с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, щодо відключення ділянки АДРЕСА_1 від технологічних електромереж СТ «Мрія», що відбулось 29 листопада 2014 року; визнати недійсним акт про відключення від комунікацій (електромереж) користувача від 29 листопада 2014 року; зобов'язати голову СТ «Мрія» вчинити дії щодо підключення до електромережі ділянки АДРЕСА_1 за вищезазначеною адресою; визнати недійсним рішення загальних зборів Садівницького товариства «Мрія» с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області від 31 травня 2015 року; стягнути з Садівницького товариства «Мрія» на користь ОСОБА_2 10 000 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1989 року ОСОБА_2 є членом СТ «Мрія», що знаходиться в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району, та має у користуванні земельну ділянку АДРЕСА_1. В кінці 2014 року голова правління СТ «Мрія» ОСОБА_3 самостійно, без будь-якого повідомлення, відключив будинок від електромережі товариства, а саме самостійно перерізав кабель, який відходив від електромережі до її будинку. В березні 2015 року позивач отримала акт про відключення від комунікацій електромережі користувача ГО «СТ «Мрія» с. Дмитрівка від 29.11.2014 року, в якому зазначалось, що відключення земельної ділянки АДРЕСА_1 від електромереж здійснено на підставі попередження щодо погашення заборгованості від 02.08.2014 року, акту від 06.07.2014 року та припису від 19.10.2014 року. Однак, перше письмове попередження про те, що ОСОБА_2 не виконує свої обов'язки по сплаті членських та цільових внесків вона отримала в березні 2015 року. Позивач постійно сплачувала членські внески, оплату за використану електроенергію, але 21 вересня 2014 року відбулись загальні збори товариства, на яких було прийнято рішення про підвищення тарифу на електроенергію до 0,50 копійок та введено єдиний обов'язковий щомісячний платіж - 80,00 гривень, який складається з членського внеску - 25 грн. та цільового внеску - 60 грн. З таким рішенням загальних зборів не погодилась більшість членів товариства. ОСОБА_2 зазначає, що загальні збори, які відбулись 21 вересня 2014 року, є нелегітимними та незаконними, оскільки вони взагалі не проводились. 31 травня 2015 року відбулись збори, на яких одним з питань, які розглядались, було виключення позивача з членів СТ «Мрія». На вказаних зборах були присутні 37 членів СТ «Мрія» та три особи, які не є членами товариства, що разом становить 40 осіб. За виключення ОСОБА_2 проголосувало - 27 осіб, троє з яких не є членами товариства, 10 осіб проголосувало проти виключення та три особи утримались.

У травні 2015 року Садівницьке товариство «Мрія» звернулося до суду з зустрічним позовом та просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 2 618 грн. 17 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що питання по боржниках, які регулярно не сплачували членські внески, плату за спожиту електроенергію та інші встановлені платежі, було розглянуто на загальних зборах СТ «Мрія» 29 вересня 2013 року, що підтверджується протоколом загальних зборів СТ "Мрія". До таких боржників була віднесена, зокрема, ОСОБА_2 10 липня 2014 року ОСОБА_4 було надіслано рекомендованим листом попередження щодо її фінансової заборгованості у сумі 2 158 грн. та акт про аварійність електроліній від 06 липня 2014 року. Вказаний лист позивач отримала 02 серпня 2014 року, про що свідчить її підпис у розписці про одержання. 19 жовтня 2014 року виносився припис, згідно якого позивач мала виконати рішення загальних зборів від 21 вересня 2014 року, а у разі невиконання вищезазначених вимог була попереджена, що буде відключена від електромережі СТ «Мрія» в двохтижневий термін від дати його вручення. У присутності комісії, що складалася з членів правління, ОСОБА_2 було вручено вищезазначений припис 19.10.2014 року, про що свідчить її підпис та дата ознайомлення позивачки з відповідним приписом. Відключення від електромереж ОСОБА_2 29.11.2014 року проводилося за присутності чотирьох членів СТ «Мрія». Позивач неодноразово здійснювала самовільне підключення до електромереж, власником яких є СТ «Мрія». 17 квітня 2015 року було вирішено повторно від'єднати ділянку позивача від електромереж СТ «Мрія» до виконання вимог товариства та погашення заборгованості. Вищезазначене відключення було здійснено 18 квітня 2015 року у складі комісії з чотирьох членів товариства, про що було складено відповідний акт. Позивач відмовилася прийняти вищезазначений акт, про що було складено акт відмови від підпису. Станом на 29 квітня 2015 року заборгованість погашено не було, а позивач в котрий раз самовільно підключилася до електромереж СТ «Мрія».

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2015 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічний позов Садівницького товариства «Мрія» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Садівницького товариства «Мрія» фінансову заборгованість в сумі 329 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Садівницького товариства «Мрія» судовий збір в розмірі 31 грн. 67 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2 384 грн. 74 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що про проведення загальних зборів 21 вересня 2014 року ОСОБА_2 не було повідомлено. На зборах були присутні 78 членів товариства, які нібито приймали участь в голосуванні на підставі довіреностей. Однак надані суду довіреності та доручення не підтверджують факт дотримання всіх вимог та правил проведення зборів, так як це два різні види представництва. В матеріалах справи відсутні результати голосування присутніх на зборах осіб. ОСОБА_2 не була попереджена про відключення її земельної ділянки від електромережі. Що стосується загальних зборів від 31 травня 2015 року про виключення позивача з членів товариства, голосування станом на день ухвалення оскаржуваного рішення ще не було закінчене. Крім того, голосування про виключення позивача з членів товариства проводилося протягом восьми тижнів, що є грубим порушенням статуту. Неправомірними діями СТ «Мрія» позивачу було заподіяно моральну шкоду. Суд першої інстанції також безпідставно стягнув з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу.

В апеляційній скарзі СТ «Мрія» просить змінити рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги СТ «Мрія» зазначає, що надані відповідачем письмові докази, а саме протоколи правління, були долучені до матеріалів справи, однак підшиті не були. Відсутність протоколів призвела до часткового задоволення позовних вимог. Зазначені докази підтверджують встановлення тарифів та внесків на послуги для членів товариства. Строк позовної давності був перерваний відповідно до ст. 264 ЦК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу СТ «Мрія» задовольнити частково , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено , що з 1989 року ОСОБА_2 є членом Садівницького товариства «Мрія», що знаходиться в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області та має у користуванні земельну ділянку АДРЕСА_1.

З протоколу загальних зборів СТ «Мрія» № 4 від 21 вересня 2014 року на загальних зборах були присутні 78 членів садівницького товариства, що складає більше 50% від загальної кількості членів, при цьому більшість із них діяли на підставі довіреностей, посвідчених головою садівницького товариства.

На загальних зборів СТ «Мрія» від 21 вересня 2014 року прийнято доповнення до Статуту Садівницького товариства «Мрія» про право Садівницького товариства відключати споживачів електроенергії - членів СТ, які мають заборгованість більш ніж за три місяці.

29 листопада 2014 року відбулося відключення земельної ділянки АДРЕСА_1 від технологічних електромереж СТ «Мрія».

На загальних зборах СТ «Мрія» від 21 вересня 2014 року згідно протоколу розглядався розрахунок нового кошторису сплати електроенергії тариф за електроенергію в СТ «Мрія» (дійсний тариф РЕМ - 0,433 грн. за 1 кв/год., технічні витрати електроенергії в СТ «Мрія» через похибки вимірювання лічильників та належний стан ліній електропередач - 0,013 грн. за 1 кв/год., комерційні втрати електроенергії в СТ «Мрія» через недоїмки по оплаті за користування електроенергією - 0,04 грн. за 1 кв/год., та витрати на обслуговування електромереж - 0,014 грн. за кв/год., що в сумі становить 0,50 грн. за 1 кв/год.). Було затверджено вартість 1 кв/год. електроенергії в розмірі 0,50 грн. за 1 кв/год. з 01 жовтня 2014 року.

Рішенням вказаних загальних зборів було прийнято рішення: "В разі невиконання вимог загальних зборів про встановлення електронного лічильника - відключити ділянку члена товариства ОСОБА_2 від електропостачання. Також рішенням зборів затверджено розрахунок бюджету товариства на 2014-2015 рік, згідно до якого членський внесок з кожного члена товариства буде становити - 25 грн. на місяць, цільовий - 60 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала належних доказів того, що загальні збори 29 вересня 2014 року не відбулись. Акт про відключення від комунікацій (електромереж) користувача від 29 листопада 2014 року не відноситься до локальних нормативних актів, а є письмовим доказом факту відключення земельної ділянки від технологічних електромереж СТ «Мрія». Рішення загальних зборів Садівницького товариства «Мрія» від 31 травня 2015 року про виключення ОСОБА_2 із членів садівницького товариства на даний час не прийняте. На час розгляду справи вказана земельна ділянка підключена до електромережі. ОСОБА_2 не надала доказів того, що їй було заподіяно моральну шкоду.

Колегія суддів не може повністю погодитись з зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно Закону України «Про громадські об'єднання» садове товариство визначається як добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Відповідно до п. 7.5, 7.6 Статуту СТ «Мрія» загальні збори є легітимними, якщо на них присутні члени товариства, що володіють не менш як 50 % голосів товариства плюс один. Рішення загальних зборів товариства приймається простою більшістю голосів від присутніх на зборах.

Згідно п. 5.1 Статуту член товариства має право брати участь у прийнятті рішень загальними зборами як особисто, так і через свого представника за дорученням.

З протоколу № 4 загальних зборів СТ «Мрія» від 21 вересня 2014 року вбачається, що на зборах були присутні 78 членів товариства, з яких 28 - члени товариства, 50 - за дорученням. Також в протоколі зазначено кількість осіб, які голосували за прийняття відповідних рішень, проти такого прийняття, та кількість членів, які утрималися. Доручення, які були видані членами товариства іншим особам для участі у загальних зборах не були предметом розгляду справи, є чинними на момент її розгляду, про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.

У позовній заяві позивач зазначає, що її не було попереджено про проведення загальних зборів, однак зазначена обставина не є підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого на них.

Враховуючи зазначене, вимога ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів Садівницького товариства «Мрія» від 21 вересня 2014 року з зазначених підстав є необґрунтованою і суд першої інстанції дав вірну оцінку зазначеним обставинам.

В той же час відмовляючи в задоволенні позову про визнання незаконними рішення загальних зборів товариства від 21 вересня 2014 року суд першої інстанції не звернув уваги, що зазначеними зборами серед іншого прийнято рішення "В разі невиконання вимог загальних зборів про встановлення електронного лічильника - відключити ділянку члена товариства ОСОБА_2 від електропостачання. Тобто зазначеним рішенням загальних зборів зобов'язано позивача встановити електронний лічильник.

Правила користування електричною енергією затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357.

Ці Правила регулюють відносини між громадянами (далі - споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Пунктом 8 зазначених правил передбачено, що прилади обліку електричної енергії (далі - прилади обліку) мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з встановлення оплачена:

а) для новозбудованих будинків - забудовниками;

б) у разі розділу обліку електричної енергії - організаціями, які здійснюють розділ обліку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення загальних зборів в частині зобов'язання ОСОБА_2 встановити електронний лічильник не відповідає вимогам правил користування електричною енергією, а відтак є незаконним.

В зв'язку з незаконністю вимоги про встановлення лічильника - є незаконною і рішення про відключення ділянки позивача від електропостачання у разі не виконання незаконної вимоги про встановлення лічильника.

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання незаконним рішення загальних зборів від 21.09.2014 року.

Доводи СТ "Мрія" щодо не проведення ОСОБА_2 повірки лічильника колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки зазначеного обов'язку чинне законодавство на споживача електроенергії не покладає.

Так, відповідно до п.п. 38, 40 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 1357від 26.07.1999 року Енергопостачальник зобов'язується: проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором; Енергопостачальник безплатно здійснює планові повірку , обслуговування та ремонт приладів обліку (крім випадків, передбачених абзацом першим пункту 17 цих Правил.

Відповідно до Акту відключення від комунікацій (електромереж) користувача ГО "СТ "Мрія" від 29.11.2014 року ділянку ОСОБА_2 було відключено від електропостачання на підстави п. 5.8, 5.10.1, 5.10.2, 5.10.4 Статуту товариства, рішення загальних зборів товариства від 21.10.2015 року, попередження щодо погашення заборгованості від 02.08.2014 року, Акту від 06.07.2014 року, припису від 19.10.2014 року.

Так п. 5.8 статуту не передбачає права СТ "Мрія" відключати членів товариства від електропостачання взагалі.

Відповідно до 5.10.1, 5.10.2, 5.10.4 Статуту у разі невиконання членом Товариства вимог Статуту, рішень органів управління Товариства, відносно нього , він попереджається Правлінням в письмовій формі про необхідність усунення порушення в місячний термін. Попередження направляється цінним листом та/або вручається особисто уповноваженими членами Товариства, про що складається акт відповідної форми з підписом члена Товариства, що попереджається. У разі відмови такого члена Товариства ставити підпис у акті про вручення попередження складається акт про відмову від вручення попередження в присутності та за підписом не менш ніж трьох членів правління. В разі ігнорування попередження. Правління має повноваження відключити ділянку від електромережі до усунення порушень, на що дається додатково місячний термін. Якщо порушення і в цей термін не буде усунуто, то питання виноситься на Загальні збори членів Товариства або для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства. У разі існування боргу за використану електроенергію, що перевищує три середньомісячних показника за останніх пів року у даного споживача, боржнику (незалежно від того - є він членом товариства в цей момент чи ні) надасться вимога про сплату боргу. Вручається вимога цінним листом та/або особисто уповноваженими членами Товариства, про що складається акт відповідної форми з підписом члена товариства якому надається вимога. У разі відмови такого члена Товариства ставити підпис у акті про вручення вимоги складається акт про відмову від вручення вимоги в присутності та за підписом не менш ніж трьох членів правління. У разі відмови боржника від виконання вимоги про сплату боргу або її невиконання у місячний термін. Правління має право відключити боржника від систем електропостачання Товариства. За домовленістю сторін між боржником і Товариством може бути укладена угода щодо реструктуризації боргу на строк не більше трьох місяців. Якщо особа не є членом Товариства та не уклала договір на право користування інфраструктурою Товариства та відшкодування витрат, пов'язаних із використанням та утриманням інфраструктури і комунікацій, що знаходяться у спільній власності членів Товариства, не виконала у десятиденний термін відповідну вимогу Правління Товариства про сплату боргу або укладення зазначеного договору із Товариством і при цьому продовжує неправомірно використовувати комунікації Товариства, така особа підлягає відключенню від комунікацій Товариства з демонтажем встановлених раніше лічильників.

В той же час пункти 5.10.1, 5.10.2, 5.10.4 Статуту були включені до статуту товариства відповідно до рішення загальних зборів товариства від 21.09.2014 року.

Зазначені зміни зареєстровані 23.10.2014 року (а.с. 63, 64, 237 Т.1).

Після набуття чинності змін до статуту, тобто після 23.10.2014 року товариством не дотримано порядку викладеному в п.п. 5.10.1, 5.10.2, 5.10.4 статуту, щодо відключення ділянки ОСОБА_2 від електропостачання.

Так, попередження щодо погашення заборгованості від 02.08.2014 року, Акт від 06.07.2014 року, припис від 19.10.2014 року, на підставі яких проводилось відключення ділянки позивача від електропостачання, здійснення в період до 23.10.2014 року, тобто в період коли не діяли положення статуту, викладені в п.п. 5.10.1, 5.10.2, 5.10.4 про право товариства відключати електропостачання членам товариства.

Після набуття чинності зазначеними змінами до статуту, відповідно до п. 5.10.1 ОСОБА_2 цінним листом або особисто зі складання акту не була попереджена про необхідність виконання вимог статуту та рішень органів управління товариства у місячний термін.

Відповідно до п. 5.10.2 у разі існування боргу за використану електроенергію, що перевищує три середньмісячних показника за останніх пів року у даного споживача, боржнику (незалежно від того - є він членом товариства в цей момент чи ні) надасться вимога про сплату боргу. Вручається вимога цінним листом та/або особисто уповноваженими членами Товариства, про що складається акт відповідної форми з підписом члена товариства якому надається вимога.

Зазначені приписи, після набуття ними чинності, тобто після 23.10.2014 року товариством також не виконані і ОСОБА_2 не попереджалась у встановленому статутом порядку про наявну заборгованість цінним листом, або особисто, а також про можливість відключення від електропостачання у разі не сплати боргу і місячний термін з дня отримання попередження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що СТ "Мрія" порушило встановлений статутом (п.п. 5.10.1, 5.10.2, 5.10.4) товариства порядок відключення від електропостачання членів товариства у разі не виконання останніми рішень органів управління товариства та не сплати наявної заборгованості.

Отже дії СТ "Мрія" з відключення 29.11.2014 року ділянки позивача ОСОБА_2 від електропостачання є незаконними. На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав до задоволення позову в частині визнання незаконними дій відповідача з відключення електропостачання.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання незаконним рішення загальних зборів товариства від 31 травня 2015 року про виключення ОСОБА_2 з членів товариства, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення на момент розгляду справи в суді не набуло чинності, оскільки по зазначеному позивачем питанню ще продовжувалось голосування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду в цій частині, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів .

Оскільки на момент подачі позову остаточне рішення про виключення ОСОБА_2 з членів товариства прийнято не було, колегія судді приходить до висновку, що права позивача не були порушені, а відтак вимоги про визнання незаконним не прийнятого рішення були безпідставними, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, даної внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка полягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні їх негативних наслідків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_2 не надала суду жодного доказу на підтвердження факту спричинення їй такої шкоди. А відтак в цій частині суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав до задоволення позову.

Задовольняючи частково зустрічний позов СТ «Мрія», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав рішень загальних зборів про розмір членських та цільових внесків за період до 1 жовтня 2014 року, про розміри оплати за вуличне освітлення, за дороги загального користування, за корегування генерального плану с. Забуччя - Михайлівська Рубежівка.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 5.8. Статуту Садівницького товариства «Мрія» члени товариства зобов'язані своєчасно сплачувати за електричну енергію, інші комунікації, вступні, членські та цільові внески в розмірах та в терміни, які визначаються на загальних зборах СТ «Мрія».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, не сплачує членські та цільові внески. Заборгованість ОСОБА_2 перед СТ «Мрія» складає: - за вуличне освітлення - 339 грн.; - податок на землі загального користування з 2012 по 2014 рік - 64 грн.; - за дороги загального користування з 2011 по 2012 рік - 250 грн.; - цільовий внесок на ремонт високовольтної ЛЕП - 125 грн.; - за корегування генерального плану с. Забуччя - Михайлівська Рубежівка - 350 грн.; - членські внески з 01.10.2014 - 20.04.2015 - 340 грн.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір за зустрічним позовом, зазначив, що у матеріалах справи відсутні відповідні рішення загальних зборів про встановлення тарифів для членів СТ «Мрія». Однак, зі змісту журналу судового засідання та звукозапису судового засідання від 20 липня 2015 року вбачається, що суд першої інстанції досліджував протоколи загальних зборів, якими встановлені відповідні тарифи, однак безпідставно не приєднав їх до матеріалів справи та не прийняв їх до уваги під час ухвалення рішення по суті.

На зазначені обставини обґрунтовано посилається апелянт СТ "Мрія" в своїй апеляційній скарзі.

За таких обставин, рішення суду в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь СТ «Мрія» заборгованості підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2015 року між СТ «Мрія» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання правової допомоги. 05 травня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір субпідряду № 1/2 про надання юридичної допомоги. ОСОБА_6 приймав участь у судових засіданнях 07.05.2015, 14.05.2015, 02.06.2015, 12.06.2016, 24.06.2015, 06.07.2015, 14.07.2015, 20.07.2015 та 28.07.2015 р. на протязі 2 год. 41 хв. сумарно. На зазначений період мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 1 218 грн., тому розмір компенсації витрат на правову допомогу буде складати (1218*40%)*2 =974 грн. 40 коп., (1 218*40%)*41/60=332 грн. 92 коп., разом 1307 грн. 32 коп.

Отже судові витрати відповідача в даній справі, що мають бути стягненні з відповідача будуть складати судовий збір у розмірі 365 грн. 40 коп. (243,6 грн. + 121,8 грн.) та витрати на правову допомогу в сумі 1307,32 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Садівницького товариства «Мрія» задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Садівницького товариства «Мрія», ОСОБА_3 про визнання рішення загальних зборів та акту недійсними, визнання дій незаконними задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення загальних зборів Садівницького товариства «Мрія» с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області від 21 вересня 2014 року в частині зобов»язання ОСОБА_2 встановити новий електролічильник та про відключення ділянки ОСОБА_2 від електромережі.

Визнати незаконними дії Садівницького товариства «Мрія» с. Дмитрівка Києво-Святошинського району, Київської області, щодо відключення ділянки АДРЕСА_1 від технологічних електромереж СТ «Мрія» що відбулось 29 листопада 2014 року.

Зобов'язати Садівницьке товариство «Мрія» вчинити дії щодо підключення ділянки АДРЕСА_1 до технологічних електромереж СТ «Мрія».

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 до Садівницького товариства «Мрія», ОСОБА_3 відмовити.

Зустрічний позов Садівницького товариства «Мрія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючої по АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Садівницького товариства «Мрія», місце знаходження с. Дмитрівна, Києво-Святошинський р-н, Київської обл., ЄДРПОУ 25800670 заборгованість в сумі 2 618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 17 коп., судовий збір у розмірі 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 32 коп.

В задоволенні інших позовних вимог Садівницького товариства «Мрія» до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Ігнатченко Н.В.

Лащенко В.Д.