Постанова

від 28.03.2007 по справі 3/388а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/388а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

28.03.2007 р.                                                                                  справа №3/388а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

при секретареві судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:Довидов  В.М.Прокопенко М.Ф.,

від відповідача:від третьої особи 1:від третьої особи 2:від прокуратури:Москаленко О.В., дов. № 01-22/582 від 05.03.07р., Курдибаха І.В., директорне з"явивсяКілійчук Т.В., посвідчення № 2373Бондар О.С., посвідчення № 2695

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиШахтарської міської ради м.Шахтарськ Донецької областіТовариства зобмеженою відповідальністю „ Василь і К” м.Шахтарськ Донецької області

на постанову господарського суду

Донецької області

від26.12.2006 року

по справі№3/388а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лілія" м.Шахтарськ

доза участю третіх осіб:Шахтарської міської ради м.Шахтарськ1.          Шахтарського міського відділу земельних ресурсів м.Шахтарськ2.   Товариства з обмеженою відповідальністю „Василь і К” м.Шахтарськ  

проВизнання недійсними рішення Шахтарської міської ради від 30.03.05р. №IV/24-825 , від 13.07.05р. № IV/26-886, від 13.07.05р. № IV/26-887 Визнання  бездіяльності  Шахтарської міської ради в частині не розгляду та не затвердження землевпорядної  документації  ТОВ „ Лілія”  не законноюЗобов‘язання Шахтарської міської ради  розглянути землевпорядну документацію ТОВ „ Лілія”

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні 28.02.07р.

було оголошено перерву до 28.03.07р.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2006р. у справі №3/388а  вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лилия” м. Шахтарськ задоволені частково.

Визнано недійсними рішення Шахтарської міської ради від 13.07.2005 р. № IV/26-886, від 13.07.2005 р. № IV/26-887, та  від 30.03.2005 р. № IV/24-825.

Зобов'язано Шахтарську міську раду розглянути землевпорядну документацію ТОВ „Лилия”.

Вимоги щодо визнання бездіяльності Шахтарської міської ради в частині не розгляду та не затвердження землевпорядної документації ТОВ „Лилия”  залишені без задоволення.                                      

Вищевказана постанова суду першої інстанції мотивується тим, що земельна ділянка Янішевській Т.Б. була передана (з початку в оренду) без проведення вилучення землі у ТОВ „Лилия”. Згідно до статті 19 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) за проектами відведення земельних ділянок здійснюється їх надання, а не вилучення, як це стверджував представник Шахтарського міського відділу земельних ресурсів.

Щодо  рішення Шахтарської міської ради від 30.03.2005 р. № IV/24-825 „Про розгляд клопотання ТОВ „Лилия”, то рішення суду мотивується тим , що ч. 5 статті 128 Земельного кодексу (в редакції 2001 року) передбачений вичерпаний перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки, а саме:  

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності, ні одна з перелічених підстав не стосується ТОВ „Лилия”.

Таким чином , ствердження відповідача про те , що  різні конфігурації земельних ділянок в Державному акті на право постійного користування землею І-ДН № 004083, який зареєстрований у книзі реєстрації державних актів за № 83 від 24.02.1997 р. землекористувача та примірнику, що зберігається у Шахтарській міській Раді народних депутатів, слід розцінювати як недостовірні відомості, суд вважає не переконливими.

Крім того, господарським судом , з урахуванням положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України , було прийнято до уваги    рішення  Господарського суду Донецької області  від 12.01.2005 р. по справі № 43/415 про зобов'язання виконавчого комітету Шахтарської міської ради м. Шахтарськ Донецької області внести на розгляд Шахтарської міської ради м. Шахтарськ питання про відчуження ТОВ „Лилия” м. Шахтарськ  шляхом купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1,0458 га для підприємницької діяльності (будівництва будівель та споруд ринку за адресою: 86200, м. Шахтарськ Донецької області, вул. Леніна, 24-а), яким встановлено факт, що ТОВ „Лилия” була надана відповідачу необхідна заява від 27.05.2003 р. та додані до неї необхідні документи.

Відповідач , Шахтарська  міська рада м.Шахтарськ Донецької області, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернулась з апеляційною скаргою про скасування постанови, так як вважає , що висновки викладені у Постанові не відповідають дійсності  та самі по собі суперечливі, докази були досліджені неповністю , мають невірні висновки , що є порушенням матеріального права.

Посилається на те , що  Шахтарська міська рада не розглядала проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „ Лілія” для функціонування громадського торгівельного центру по вул. Леніна , 24а, на який посилається суд , та не приймав жодного рішення стосовно нього.

При цьому , пояснив , що ТОВ „ Лілія” дійсно було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки від 07.07.04р. № 01-19/1017 під викуп земельної ділянки площею 0,8475га, але цей проект не було розглянуто у зв‘язку з тим , що було з‘ясовано існування двох примірників  Державного акту  з різною конфігурацією та площею . Факт різниці  двох примірників  Державного акту було встановлено депутатами постійної  комісії  Шахтарської  міської ради  з питань земельних  відносин та екології при розгляді проекту. Значив , що наданий час  зміни , відповідно рішення Шахтарської міської ради від 14.09.01р. № 564 було внесено тільки в примірник державного акту , що зберігається у Шахтарському міському відділі земельних ресурсів.

Крім того , посилається на перевірку Шахтарською міжрайонною прокуратурою , якою були встановлені порушення вимог земельного законодавства.

В судовому засіданні 28.03.07р. відповідач зменшив позовні вимоги , та просить розглянути апеляційну скаргу лише в частині визнання недійсним рішення від 30.03.2005 р. № IV/24-825.

Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства вищезазначені зменшення апеляційних вимог прийняті судовою колегією.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд  апеляційної  інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в  межах  апеляційної  скарги.

Третя особа , Товариство з обмеженою відповідальністю „Василь і К” м.Шахтарськ  , не погоджуючись з постановою господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою про скасування постанови, так як вважає її необґрунтованою , незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому , вважає  висновок суду , що при прийнятті рішення № 274 від 21.07.99р. рабою не були порушені вимоги діючого законодавства , таким , що не відповідає обставинам справи  і не є предметом спору. Не застосування судом ст. 19 Земельного кодексу України ( в редакції 1990р.) і ст.ст. 123,186 Земельного кодексу України ( в редакції 2001р.) , вважає підставою для скасування постанови суду.

До того ж , посилається на те , що позивач не надав суду Рішення Шахтарської міської ради про затвердження проекту відведення земельної  ділянки площею 0,2602га, що має значення для справи, факт існування якого суд вважає встановленим.

Зазначив , що Шахтарською міжрайонною прокуратурою було встановлено ,що ні виконком ні міська рада не приймали рішення про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,2602га, та дана обставина не була спростована в судовому засіданні.  

Вважає , що судом помилково встановлено , що ТОВ „ Лілія” використовує земельну ділянку загальною площею 1,0458га, на підставі рішення № 26 від 29.01.97р. –0,65га та додатково виділених 0,2602га та 0,1356га і вилучення земельної ділянки площею 0,2022га у ТОВ „ Лілія” не відбулося.

Крім того , вважає , що оскаржуване рішення Шахтарської міської ради від 30.03.2005 р. № IV/24-825 прийнято в межах повноважень і способом , передбаченим ст. 128 Земельного кодексу України.  При цьому , зазначив , що ТОВ „ Лілія” не є єдиним власником нерухомості на земельній ділянці, що підлягає продажу.

26.03.07р. до суду надійшли пояснення б/н та дати третьої особи , Товариства з обмеженою відповідальністю „Василь і К” м.Шахтарськ , де останній зазначив , що Рішення у справі може вплинути на його права щодо користування земельною ділянкою загальною площею 0,0072га, розташованою в м.Шахтарську з північної сторони автостоянки, яку використовує ТОВ „ Василь і К” на підставі рішення виконкому Шахтарської міської ради № 58 від 21.02.96р. та № 106 від 25.03.96р., паспорту на розміщення кіосків 1996р. Крім того , вважає , що рішення у справі може вплинути на права ТОВ „ Василь і К” щодо користування земельною ділянкою , розташованою під об‘єктом Бокси , В за адресою: м.Шахтарськ , вул.. Леніна , 24-а. При цьому повідомив , що  Ухвалою Вищого господарського суду від 01.02.07р. за ТОВ „ Василь і К” визначено право спільної часткової власності на зазначений об‘єкт і справа направлена на новий розгляд для встановлення часток ТОВ „ Василь і К” і ТОВ „ Лілія”.

Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю „ Лілія” м.Шахтарськ Донецької області  , відзиву на апеляційну скаргу не представив. Представник , що представляв інтереси позивача  в судовому засіданні , проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням зменшених вимог , заперечує , вважає їх необґрунтованими , а Постанову господарського суду законною та такою , щоне підлягає скасуванню.

Третя особа  , Шахтарський міський відділ земельних ресурсів м.Шахтарськ , відзиву на апеляційну скаргу не представив ,  представник третьої особи в судове засідання не з‘явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційних скарг сторони були сповіщені належним чином.

Відповідно до п. 4 ст. 196 Кодексу Адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших  осіб,  які беруть участь у справі,  належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду,  не перешкоджає  судовому  розгляду справи.   

13.03.07р. до Донецького апеляційного господарського суду  надійшло Повідомлення № 05/1-41-41-1-07 від 07.03.07р. про вступ у справу прокурора Донецької області в порядку ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України . Даний вступ у справу мотивований  необхідністю захисту інтересів Шахтарської міської ради .

Представник прокуратури , що був присутній в судовому засіданні зазначив , що підтримує доводи Шахтарської міської ради в межах заявленої апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника скарги та представника позивача, судова колегія встановила наступне.

На підставі рішення Шахтарської міської ради № 26 від 29.01.1997 р. , ТОВ „ Лілія” м. Шахтарськ був виданий  Державний акт на право постійного користування землею І-ДН № 004083,  згідно з яким ТОВ „Лілія” використовує земельну ділянку площею 0,65 га  під будівництво споруд на території ринку ( т. 1 а.с. 18).

21.07.99р. були складені та підписані комісією Акти вибору та обстеження земельних ділянок площами 0,2602га та 0,1356га ( т. 1 а.с. 25, 26).  

21.07.1999 р. виконавчим комітетом Шахтарської міської ради було прийнято рішення № 274 ( т. 1 а.с. 56)  „Про додаткове надання земельної ділянки” , яким ТОВ „ Лілія”  було надано додатково  земельну ділянку площею 0,2602га , яка прилягає до раніше наданої земельної ділянки. Приписано Відділу земельних ресурсів внести відповідні зміни у Державний акт на право постійного користування землею № 83.

Рішенням  виконкому Шахтарської міської ради  № 138 від 19.04.2000 р. „Про надання земельної ділянки в постійне користування ТОВ „Лилия” було надано позивачу в постійне користування земельну ділянку площею 0, 1356гадля розміщення  парковки автотранспортних засобів , яка розташована з західної сторони громадського торгівельного центру( т. 1 а.с. 59). Приписано ТОВ „ Лілія” звернутись у міський відділ земельних ресурсів для внесення змін у Державний акт на право постійного користування землею за № 83.

Таким чином , як вбачається з матеріалів справи , Державний акт  на право постійного користування землею І-ДН № 004083 містить в собі зміни  відповідно до винесених виконавчим комітетом Шахтарської міської ради  рішень № 274 від 21.07.99р. , № 138 від 19.04.2000р.  

Рішенням № 564 від 14.09.01р. ( т. 3 а.с. 51а)Шахтарської міської ради  було вилучено з землекористування ТОВ „ Лілія” земельну ділянку площею 0,2022, відповідно до постанови арбітражного суду Донецької області  про перевірку в порядку над зору по справі № 10/3-26а від 01.04.98р., на якій розташовано автостоянку , що належить на праві власності  Янишевській Т.Б.

Матеріали справи  містять в собі Технічний паспорт по інвентаризації земельного відводу та встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки ТОВ „Лилия” 1997 року з доданими документами та Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Лілія” для функціонування громадського торгівельного центру по вул. Леніна, 24а МКР „Журавлівка” в м. Шахтарську 2004 року з доданими документами, затверджений 08.07.2004 р. після усунення недоліків (том 3 а.с. 51) відповідно до яких загальна площа земельної ділянки відведеної ТОВ „ Лілія” м.Шахтарськ становить 1,0458 га (том 3 а.с.29).

05.05.04р. позивач звернувся до Міського голови з клопотанням № 43 ( т. 1 а.с. 15) про надання дозволу на складення проекту відводу земельної ділянки для функціонування громадсько-торгівельного центру загальною площею 1,0458га. Відповідно до державного акту № 83.

10.06.04р. був складений Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ТОВ „ Лілія”  відповідно до якого площа земельної ділянки під викуп становить  0,8475га ( т. 3 а.с. 26).

Міський голова листом № 01-19/1017 від07.07.04р. ( т. 1 а.с. 16) надав ТОВ „ Лілія” м. Шахтарськ  дозвіл на складання проекту відведення  земельної ділянки для розміщення Громадського торгівельного центру , на земельній ділянці площею 0,8475га під викуп за рахунок земель Шахтарської міської ради.

Рішенням господарського суду Донецької області  від 12.01.05р. у справі № 43/415 (т.3 а.с. 70) позовні вимоги ТОВ „ Лілія” м. Шахтарськ були задоволені частково. Зобов‘язано  Виконавчий комітет Шахтарської міської ради м. Шахтарськ внести на розгляд Шахтарської міської ради питання про відчуження ТОВ „ Лілія” м. Шхтарськ шляхом купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1,0458га.

Листом № 56 від 25.01.05р. ( т. 2 а.с. 104) ТОВ „ Лілія” м. Шахтарськ звернулось до Міського відділу  Управління земельних ресурсів  про винесення на розгляд , відповідно до вищевказаного рішення господарського суду,  Шахтарської міської ради питання про відчуження ТОВ „ Лілія” шляхом купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1,0458 для підприємницької діяльності.

На підставі розгляду клопотання ТОВ „ Лілія” від 27.05.03р. „ Про викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,9102 для будівництва..” , Шахтарська міська рада прийняла рішення № IV/24-825 від 30.03.05р. ( т. 1  а.с. 61) про відмову ТОВ „ Лілія”  у продажу земельної ділянки загальною площею 0,9102га , що розташована за адресою: м.Шахтарськ , вул. Леніна, 24-а в зв‘язку з виявленими недостовірними даними у наданих документах.

Шахтарською міжрайонною прокуратурою була проведена перевірка законності прийняття рішень виконкому Шахтарської міської ради № 274 від 21.07.1999р. та № 138 від 19.04.2000р.

За результатами перевірки прокуратурою було винесено протести:

-          протест від 06.07.05р. № 02/2040-05 на рішення виконкому № 274 від 21.07.99р.  „ про додаткове надання земельної ділянки” ( т. 3 а.с. 53);

        -                 протест від 06.07.05р. № 02/2041-05 на рішення виконкому  №138 від 19.04.00 „                    

                  про надання земельної ділянки в постійне користування ТОВ „ Лілія”( т. 3 а.с. 55).

Перевіркою встановлено порушення вимог земельного законодавства , а саме ст. 19 Земельного кодексу України ( 1990р.). Зазначено , що Рішення про виділення додаткових земельних ділянок ( площею 0,2602га та 0,1356га) виконкомом були прийняті без розроблення проектів відведення земельних ділянок. Крім того , прокуратурою відзначено , що в порушення вимог ст. 22 Земельного кодексу України ( 1990р.) землевпорядною організацією не було встановлено меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості). Тобто , відсутні Акти про винесення меж земельних ділянок в натурі.

Рішеннями Шахтарської  міської ради № IV/26-886 від 13.07.05р. ( т. 3 а.с.54) та №  IV/26-887 від 13.07.05р.( т. 3 а.с. 52)  протести Шахтарського міжрайонного прокурора від 06.07.05р. № 02/2040-05 та від 06.07.05р. № 02/2041-05 були задоволені , рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради № 138 від 19.04.2000р. та № 274 від 21.07.1999р.  –скасовані.

19.10.05р. Шахтарською міською радою було винесено рішення № IV/27-946 ( т. 3 а.с. 56) , яким було доручено юридичному відділу підготовити позовний матеріал  про скасування державного акту № 83 від 24.02.97р. виданого ТОВ „ Лілія” та  після розгляду  в суді даної заяви запропонувати ТОВ „ Лілія” підготовити необхідні документи на оренду землі з подальшою приватизацією та отримання державного Акта на право потсійного користування.

Постановою Господарського суду Донецької області  від 04.05.06р. у справі № 3/437а (т. 2 а.с. 192)  у задоволенні вимог Шахтарської міської ради  щодо скасування державного акту на право постійного користування землею серії І- ДН № 004083 , який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 83 від 24.02.97р.–відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційних скарг, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих  органів,  тобто  офіційний письмовий документ,  який породжує певні правові наслідки,  спрямований на регулювання тих  чи  інших суспільних  відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу,  який прийняв такий документ, і  характеру  та  обсягу  відносин,  що  врегульовано  ним,   акти поділяються  на  нормативні  і  такі,  що  не  мають  нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Підставами для визнання акта недійсним  є  невідповідність його  вимогам  чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який  видав  цей  акт.  Обов'язковою  умовою визнання  акта  недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного  акта  прав   та   охоронюваних   законом   інтересів підприємства   чи   організації  -  позивача  у  справі.

Відповідно до  ст. 10 Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні” сільські , селищні , міські ради є органами місцевого самоврядування , що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх  інтересах функції  і повноваження місцевого самоврядування , визначені Конституцією України , цим та іншими законами.

Положеннями ст.11 Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні” визначено , що   виконавчими   органами   сільських,   селищних,   міських, районних  у  містах  (у  разі  їх  створення)  рад  є їх виконавчі комітети,  відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських,  селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам,  а з питань  здійснення  делегованих  їм повноважень органів виконавчої влади  -  також  підконтрольними  відповідним  органам  виконавчої влади.

Згідно з положеннями п.1 ст. 59 вищевказаного Закону –Рада в межах своїх повноважень  приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Пунктом 10 вказаної статті визначено , що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно до статті 19  Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з землекористувачем та подається до міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і приймає рішення про надання земель.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Як вбачається з матеріалів справи , спірні рішення Шахтарської  міської ради № IV/26-886 від 13.07.05р.  та №  IV/26-887 від 13.07.05р. про скасування   рішень виконавчого комітету Шахтарської міської ради № 138 від 19.04.2000р. та № 274 від 21.07.1999р. були прийняті на підставі протестів Шахтарського міжрайонного прокурора від 06.07.05р. № 02/2040-05 та від 06.07.05р. № 02/2041-05 .

З цього приводу судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

За приписами ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної  інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в  межах  апеляційної  скарги.

Зважаючи на те , що жодним з апелянтів  на даний час не оскаржується рішення суду в частині спірних рішень Шахтарської  міської ради № IV/26-886 від 13.07.05р.  та №  IV/26-887 від 13.07.05р., рішення господарського суду в цій частині  судовою колегією не досліджується.

Як про це вірно було встановлено судом першої інстанції , що матеріали справи № 3/388а містять Технічний паспорт по інвентаризації земельного відводу та встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки ТОВ „Лилия” 1997 року з доданими документами та Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Лілія” для функціонування громадського торгівельного центру по вул. Леніна, 24а МКР „Журавлівка” в м. Шахтарську 2004 року з доданими документами, затверджений 08.07.2004 р. після усунення недоліків (том 3 аркуш справи 51). Загальна площа земельної ділянки становить 1,0458 га (том 3 аркуш справи 29).

В апеляційній скарзі відповідач  посилається на те , що  Шахтарська міська рада не розглядала вищевказаний проект та не приймала жодного рішення стосовно нього, але підтверджує , що дійсно дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки від 07.07.04р. № 01-19/1017 під викуп земельної ділянки площею  0,8475га надавався. При цьому зазначив , що  вищевказаний проект не було розглянуто у зв‘язку з виявленими невідповідностями двох примірників Державного акту  на право постійного користування землею І- ДН № 004083 , який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 83 від 24.02.97р.  по конфігурації та площі земельної ділянки.

З цього приводу судова колегія вважає необхідним зазначити , що , як про це вірно встановлено судом першої інстанції , в даному випадку не існувало та не існує двох державних актів на право постійного користування, виданих ТОВ „Лилия”, а існує лише один державний акт на право постійного користування цієї земельною ділянкою ДН № 004083, який зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів за № 83  від 24.02.1997 року, другий примірник якого зберігається у Шахтарській міській раді.

Таким чином , вищенаведені посилання Шахтарської міської ради  не відповідають обставинам справи , оскільки , як вбачається з наданих до суду примірників , вони відрізняються  лише відсутність у примірнику ТОВ „ Лілія” останнім записом про зменшення  земельної ділянки на підставі Рішенням № 564 від 14.09.01р. ( т. 3 а.с. 51а)Шахтарської міської ради  про вилучення з землекористування ТОВ „ Лілія” земельну ділянку площею 0,2022, відповідно до постанови арбітражного суду Донецької області  про перевірку в порядку над зору по справі № 10/3-26а від 01.04.98р., на якій розташовано автостоянку , що належить на праві власності  Янишевській Т.Б., що також підтверджується відповідачем в апеляційній скарзі.

Відносно  визнання недійсним  рішення Шахтарської міської ради № IV/24-825 від 30.03.05р.  „ Про розгляд клопотання  ТОВ „ Лілія” , то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції  про те , що дане рішення  суперечить діючому законодавству, оскільки, як про це вірно зазначено судом першої інстанції  , виявлена різниця між двома примірниками Державного акту  не може бути розцінена як  подання недостовірних  відомостей з урахуванням ,  також , встановленого вище.

В судовому засіданні представник Шахтарської міської ради зазначив , що у спірному рішенні № IV/24-825 від 30.03.05р. фактично не було відмови у викупі земельної ділянки , а лише вимагалось  привести землевпорядну документацію  у відповідність.

В той саме час , вивчивши вищевказане рішення , судова колегія вважає необхідним наголосити таке.

По-перше,  у  п. 1резолютивної частини рішення Шахтарської міської ради № IV/24-825 від 30.03.05р. позивачу саме відмовлено  в продажі  земельної ділянки загальною площею  0,9102 га , що розташована за адресою: м.Шахтарськ , вул.. Леніна , 24-а.

По-друге, при прийнятті спірного рішення  відповідач в супереч принципам викладеним в п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  жодним чином не врахував прав позивача на решту земельної ділянки , щодо якої спір відсутній, не вчинив жодних дій щодо зобов‘язання землевпорядних організацій по приведенню  землевпорядної документації  в належний стан з урахувань змін , що відбулись; не врахував розроблений та затверджений  проект будівництва торгового центру позивача , чим позбавив  останнього можливості як належного виконання з закінчення будівництва торгівельного центру, так і унеможливив виконання позивачем  обов‘язків по сплаті платежів за користування земельною ділянкою в належному обсязі  та розмірах.

По-третє, спірним рішенням Шахтарська міська рада позбавила позивача передбаченого законом права на викуп земельної ділянки в цілому, а не тільки відносно спірної частини  означеної земельної ділянки.

Таким чином , судова колегія дійшла до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги  відповідача , Шахтарської  міської ради, та невідповідності викладених доводів фактичним обставинам справи.

Стосовно , доводів викладених в апеляційній скарзі третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю „Василь і К” м.Шахтарськ  , то судова колегія вважає необхідним зазначити , що  останнім  не доведено , що означене судове рішення  зачіпає його законні права та інтереси , оскільки :

По-перше,  знаходження нерухомих об‘єктів , що належать йому на праві власності , на спірній земельній ділянці  само по собі  не впливає на виникнення у нього права на означену земельну ділянку .

З цього приводу слід зазначити , що  відповідно до п. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та  юридичними  особами здійснюється  шляхом  передачі  земельних  ділянок у власність або надання їх у користування.

По-друге, на даний час строк дії договору оренди земельної ділянки , на який посилається третя особа  , закінчився , та доказів його продовження , або переукладення з Шахтарською міською радою судовій колегії не надано.

Таким чином , судова колегія вважає доводи третьої особи , ТОВ „ Василь і К”  не доведеними та необґрунтованими.

З урахуванням вищенаведеного , враховуючи  обставини справи та зважаючи на надані сторонами докази, постанова господарського суду по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надані заяви про перевірку рішення не можуть бути підставою для його скасування, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Керуючись п.п.1,3 ст. 160, п.1 ч.2 ст. 162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ст. 205 , ст.ст. 207, 254 , п. п. 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд  

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  Шахтарської  міської ради м.Шахтарськ Донецької області на постанову господарського суду Донецької області від 26.12.2006р. у справі №3/388а   залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ Василь і К” м.Шахтарськ Донецької області на постанову господарського суду Донецької області від 26.12.2006р. у справі №3/388а   залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 26.12.2006р. у справі №3/388а    без змін .

Ухвала  суду  апеляційної  інстанції  за  наслідками  перегляду,  набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Текст ухвали в повному обсязі складений та підписаний   02.04.07р.

Головуючий:          

Судді:           

. Р.Н.

Надруковано:  9 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС

1- ГСДО

2- третім особам

2- прокуратурі