Врадіївський районний суд Миколаївської області
смт. Врадіївка, вул. Маяковського, 103, 56301, (05135) 9-14-38
Справа №474/773/14 -к
П №1 - кс/474/102/14
УХВАЛА
Іменем України
24.07.14року смт. Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Врадіївського РВУ МВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 (далі клопотання)за погодженням з прокурором Врадіївського району Миколаївської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, на поставлене з ФГ «Рідний край В» зерно пшиниці 3- го класу в кількості 1039 тон 736 кг, пшениці 6 го класу в кількості 1182 тони яке перебуває у філії ПАТ ДПЗКУ «Врадіївський елеватор», що розташований в смт. Врадіївка Миколаївської області по вул. Герої Врадіївщини, 12, та заборонити посадовим особам ПАТ ДПЗКУ розпоряджатися вказаним майном.
В С Т А Н О В И В:
23.07.2014 року на адресу Врадіївського районного суду надійшло клопотання ст. слідчого ОСОБА_2 за погодженням з прокурором Врадіївського району Миколаївської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, на поставлене з ФГ «Рідний край В» зерно пшиниці 3- го класу в кількості 1039 тон 736 кг, пшениці 6 го класу в кількості 1182 тони яке перебуває у філії ПАТ ДПЗКУ «Врадіївський елеватор», що розташований в смт. Врадіївка Миколаївської області по вул. Герої Врадіївщини,12, та заборонити посадовим особам ПАТ ДПЗКУ розпоряджатися вказаним майном.
З зазначеного клопотання вбачається, що 22 липня 2014 року до Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області з повідомленням звернувся директор фермерського господарства (ФГ) «Рідний край В» ОСОБА_4 про те, що 15.07.2014 року ним було направлено до філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», в подальшому ПАТ ДПЗКУ Врадіївський елеватор пшеницю 3-го класу 1039,736 тон, пшеницю 6-го класу 1182 тон для подальшої її передачі на ПАТ ДПЗКУ в особі ОСОБА_5 на загальну суму 5258840 гривень, які ОСОБА_4 станом на 22.07.2014 так і не отримав.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15 липня 2014 року на мобільний телефон до директора ФГ «Рідний край-В» ОСОБА_4 подзвонила невідома особа, яка назвалася представником ПАТ ПДЗКУ Дмитром Миколайовичем і запропонувала йому здійснити продаж пшениці по вигідним для них умовам. ОСОБА_4 в 2013 році вже мав договірні відносини з ПАТ ДПЗКУ та умови продажу пшениці його влаштовували. Після телефонної розмови, на електронну пошту ФГ «Рідний край-В» надійшов договір поставки № МИК 119 П-С від 01.07.2014 м. Київ.
Договір поставки № № МИК 119 П-С має слідуючи реквізити покупець: ПАТ ДПЗКУ місцезнаходження : 01033, м. київ вул.. Саксаганського,1, адреса листування : 54031 м. Миколаїв вул. Перша Слобідська 122/1 ЄДРПОУ 37243279, ІПН 372432726556АТ «Банк «Київська русь» МФО 319092, п/р НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк», п/р НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 тел.факс: (044) 206-15-09, ОСОБА_5 . Постачальник: ФГ «Рідний край-В», місце знаходження: 56301, Миколаївська область Врадіївський район смт. Врадіївка вул. Ломоносова, 3, адреса для листування: 56301, Миколаївська область Врадіївський район смт. Врадіївка вул.. Ломоносова, 3. ЄДРПОУ 35953356, ІПН 359533514179, п/р НОМЕР_3 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, тел. факс (05135) 9-66-32, ОСОБА_4 .
Вказаний договір передбачає та зобов`язує ОСОБА_4 надіслати відповідно до умов договору до філії ПАТ ДПЗКУ Врадіївський елеватор зерно пшениці, а ОСОБА_5 розрахуватись за поставку зерна пшениці.
Так, невідомими особами, було направлено на адресу ПАТ ДПЗКУ рахунок «Райффайзен банк Аваль» № 26003453254 від 11.07.2014 року, який був відкритий ФГ «Рідний край-В» в відділенні вказаного банку. З показів бухгалтера ФГ «Рідний край-В» ОСОБА_6 стало відомо, що господарство вказаний рахунок не відкривало і невідомі особи с застосуванням фальшивих документів здійснили від імені директора господарства ОСОБА_4 відкриття вказаного рахунку, про що останні ніяким чином не були повідомленні. Однак факт відкриття вказаного рахунку ОСОБА_4 став відомий після того, як він вже звернувся до правоохоронних органів та після отримання довідки про відкриття рахунків в АТ «Райффайзен Банк Аваль» 22.07.2014.
Представник ПАТ ДПЗКУ ОСОБА_5 , дізнавшись про поставку зерна до Врадіївського елеватору 17.07.2014 року здійснив перерахування коштів за поставку пшениці та перерахував їх на рахунок № НОМЕР_4 АТ «Райффайзен Банк Аваль», який йому був наданий невідомими особами. В подальшому вказані кошти з рахунку № НОМЕР_4 були перераховані на інший рахунок № НОМЕР_5 ПАТ «АКТАБАНК» ТОВ «ФЛИП», оплата будівельних матеріалів.
Таким чином невідомі особи, шахрайським шляхом здійснили заволодіння грошових коштів з рахунку № НОМЕР_4 АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ввійшовши в довіру до директора ФГ «Рідний край-В» ОСОБА_4 шляхом обману примусили його до поставки зерна пшениці 1039,736т. 3-й клас, 1182т. 6-й клас до філії ПАТ ДПЗКУ Врадіївський елеватор, чим завдали йому збитку в особливо великому розмірі.
За даним фактом до ЄРДР 22.07.2014 року внесено відомості за № 12014150200000258, за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України.
Посилаючись на зазначене, ст. слідчий ОСОБА_2 просив задовольнити його клопотання про накладення арешту на майно.
В судовому засіданні ст. слідчий своє клопотання про накладення арешту на майно, підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання ст. слідчого також підтримав та просив його задовольнити.
У відповідності до ч.2 ст. 172 КПК України представник ПАТ ДПЗКУ «Врадіївський елеватор» про розгляд клопотання про накладення арешту на майно, на яке ст. слідчий в клопотанні просив накласти арешт, не повідомлявся.
Заслухавши думки осіб, які брали участь під час судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та долучених до нього матеріалів, вважаю встановленим наступне.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170 - 173 КПК Українислідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленомуКПКпорядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Частиною 2 цієї статті передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повино бути зазначено:
1)підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2)перелік і вид майна, що належить арештувати;
3)документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
Крім цього, частиною 3 даної статті передбачено, що у клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Також, частиною 4 зазначеної статті, передбачено, що вартість майна яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути спів мірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення.
У відповідності до п. 3 ч. 2ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.
Шкода , заподіяна неправомірними діями внаслідок скоєння злочину відшкодовується шляхом пред`явлення цивільного позову.
Приписами ч.1 ст. 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Як вбачається з матеріалів долучених до клопотання по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150200000258 від 22.04.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4ст. 190 КПК України, підозру про вчинення зазначеного кримінального правопорушення нікому із учасників ПАТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» не пред`явлено, тобто дане кримінальне провадження є фактовим. Це свідчить про те, що майно може протягом тривалого часу триматися під арештом, чого не можна допускати. При цьому, в клопотанні про накладення арешту на майно та доданих матеріалах до клопотання не має посилання на докази які б підтверджували що по кримінальному провадженні № 12014150200000258 є підозрюваний, обвинувачений який би перебував в трудових відносинах з ПАТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» та при виконанні своїх службових обов`язків своїми діями спричинив ФГ «Рідний край-В» матеріальні збитки. Та при цьому такі протиправні дії підозрюваного, обвинуваченого знаходилися б в причинному зв`язку з наслідками у виді спричинених збитків.
В свою чергу, аналіз клопотання ст. слідчого про накладення арешту на майно дає підстави для висновку, що воно не відповідає вимогам закону. Зокрема, в ньому відсутнє чітке визначення підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Так, в клопотанні ст. слідчого не наведено підстав щоб вважати вказане майно таким, що відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2ст. 167 КПК України, і не має посилання на докази кому саме належить майно, яке слідчий просить арештувати і чиїми саме діями завдано шкоду.
Крім того, в клопотанні про арешт майна, в порушення вимог ч. 2ст. 171 КПК України, не зазначено документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати та не додані до клопотання документи, якими обґрунтовано доводи клопотання. Оскільки, договір поставки № МИК 119 П-С від 01.07.2014 року який доданий до клопотання і оформлений від імені ПАТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» в особі представника ОСОБА_5 з ФГ «Рідний край В» в особі директора цього господарства ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 207 ч.2 ЦК України, а саме правочин вважається вчиненим в письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. В зазначеному договорі в розділі №11 „ Адреса та реквізити сторін в графі покупець: ПАТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» відсутній підпис представника покупця, що свідчить про те що зазначений договір не відповідає вимогам закону щодо порядку його укладення. Не зважаючи на ці обставини в розділі №6 зазначеного договору передбачено, що постачальник разом з товаром зобов`язується передати: оригінал складського документу( складська квитанція на товар),оригінал картки аналізу зерна, оригінал видаткової накладної на товар, оригінал акту приймання - передачі товару. До матеріалів клопотання ст.. слідчим долучено: фотокопію складської квитанції на зерно №392 від 15.07.2014 року зі змісту якої вбачається, що даною складською квитанцією підтверджується, що зерновий склад ПАТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» 56301 смт. Врадіївка Миколаївської області, вул.. Героїв Врадіївщини,12, прийняв на збереження від ПАТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» 01033 м. Київ, вул.. Саксаганського, 1, пшениць 6 класу, вагою 1182 тони. При цьому в даній квитанції є примітка в якій зазначено, що переоформлено з ФГ «Рідний край В»; фотокопію складської квитанції на зерно №393 від 15.07.2014 року зі змісту якої вбачається, що даною складською квитанцією підтверджується, що зерновий склад ПАТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» 56301 смт. Врадіївка Миколаївської області, вул.. Героїв Врадіївщини,12, прийняв на збереження від ПАТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» 01033 м. Київ, вул.. Саксаганського, 1, пшениць 3 класу, вагою 1039736, в примітці: переоформлено з ФГ «Рідний край В. При цьому в зазначених двох квитанція в примітках не зазначено правові підстави переоформлення з ФГ «Рідний край В що не дає підстав вважати, що дане майно незаконним шляхом було відчужено у ФГ «Рідний край В. Крім цього, ПАТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» та ФГ «Рідний край В» у відповідності до Закону України „Про акціонерні товариства та Закону України „Про фермерське господарство є юридичними особами спір між якими як юридичними особами, та суб`єктами господарювання вирішується в порядку цивільного судочинства в господарському суді.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до п.10 роз`яснення Вищого Спеціалізованого Суду України „Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 05.04.2013 року №223 - 559/0/4 - 13, встановлено наступне, що після розгляду клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя вправі постановити ухвалу про: 1) задоволення клопотання; 2) відмову у задоволення клопотання; 3) повернення його для усунення недоліків, якщо клопотання подано слідчому судді без додержання вимог, визначених відповідною нормою. Зокрема, повертається прокурору чи цивільному позивачу, якщо клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК( ч.3 ст. 172 КПК).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, що в матеріалах долучених ст.. слідчим до клопотання не має посилання на докази хто є власником майна на яке слідчий просить накласти арешт і яке це майно має відношення до невідомо ким вчиненого злочину, не має акту приймання - передачі товару, довідок про вартість зерна пшениці 3- го, 6 - го класу, що не уможливлює встановлення розміру спричинення шкоди. Та крім цього, на час розгляду клопотання в суді підозру нікому не пред`явлено, власників майна не встановлено. В клопотанні ст. слідчий просить накласти арешт на майно та заборонити посадовим особам ПАТ ДПЗКУ розпоряджатися майном, що не зовсім є зрозумілим яку юридичну особу мав на увазі слідчий та яка повна назва зазначеної юридичної особи оскільки в клопотанні фігурують ПАТ ДПЗКУ «Врадіївський елеватор» і ПАТ ДПЗКУ місцезнаходження: м.Київ, вул.. Саксаганського, 1. Тому при даних обставинах дане клопотання ст.слідчого про накладене арешту на майно не відповідає вимогам ст. 171 КПК України і у відповідності до вимог ч.3 ст. 171 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків. Оскільки наявні недоліки які потребують усунення є такими, що перешкоджають постановленню слідчим суддею законного та обґрунтованого рішення.
Керуючись ст.ст. 171 - 172 КПК України, -
У Х В А Л И В:
Клопотання ст. слідчого Врадіївського РВУ МВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, на поставлене з ФГ «Рідний край В» зерно пшениці 3- го класу в кількості 1039 тон 736 кг, пшениці 6 го класу в кількості 1182 тони яке перебуває у філії ПАТ ДПЗКУ«Врадіївський елеватор», що розташований в смт. Врадіївка Миколаївської області по вул. Герої Врадіївщини, 12, та заборонити посадовим особам ПАТ ДПЗКУ розпоряджатися вказаним майном, повернути прокурору Врадіївського району Миколаївської області для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя:
Суд | Врадіївський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2014 |
Оприлюднено | 13.01.2023 |
Номер документу | 51486452 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Врадіївський районний суд Миколаївської області
Тихоненко М. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні