Ухвала

від 22.02.2007 по справі 6/19-06(2-02)

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/19-06(2-02)

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" лютого 2007 р.                                                           Справа № 6/19-06(2-02)

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Антонюк Л.С. - представника за дорученням №301/01 від 22.02.2007р.;

від відповідача: Андрощука О.І. - представника за довіреністю від 03.01.2007р.,                       Темченка І.Д. - представника за довіреністю від 03.01.2007р.,

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Літинської районноїдержавної адміністрації, смт. Літин Вінницької області

на ухвалу господарського суду Вінницької області

від "12" грудня 2006 р. у справі № 6/19-06(2-02) (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Літинської районноїдержавної адміністрації,  смт. Літин Вінницької області  

до Вінницької обласної філії Акціонерно- комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Вінниця

про стягнення 10178,04 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.12.2006р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №6/19-06(2-02) за позовом Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації (смт. Літин Вінницької області) до Вінницької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (м. Вінниця) про стягнення 10178,04 грн. та повернуто вищевказану позовну заяву позивачеві.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати з наведених у скарзі підстав та направити справу на розгляд до господарського суду Вінницької області.

В апеляційній скарзі (а.с.7,8) позивач, зокрема, зазначає, що між сторонами у справі було укладено договір №062/1-035 від 01.04.2003р. про виплату пенсій та грошової допомоги громадянам, згідно абзацу 5 статті 3 розділу ІІ якого Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації мало сплачувати банку комісійну винагороду за послуги по здійснюваним виплатам, проте актом КРУ у Вінницькій області №11-11/18 від 30.06.2006р. встановлено, що такі виплати проводились всупереч п.5 постанови КМУ від 30.08.1999р. №1596 "Про заходи щодо виконання ст.3 Указу Президента України від 04.07.1998 року №734". Отже, скаржник в апеляційній скарзі навів лише доводи, які могли б стосуватися розгляду спору по суті, аргументів же, за яких останній вважає незаконною оскаржену ухвалу від 12.12.2006р., він не зазначив.

Представник позивача в засіданні суду підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, а тому просить її скасувати та направити справу до господарського суду на новий розгляд.

Відповідач у відзиві (заперечення) на апеляційну скаргу №3/50 від 20.02.2007р. та його представники в судовому засіданні заперечують проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважають ухвалу господарського суду першої інстанції прийнятою з дотримання норм чинного законодавства, повним і всебічним з'ясуванням всіх обставин справи, просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що відносини, які склались між сторонами за договором від 01.04.2003р., мають цивільно-правову природу, регулюються нормами цивільного та господарського законодавства та не пов'язані із здійсненням позивачем владних управлінський функцій, а тому не є публічно-правовими.

Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, оцінивши висновки суду на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

11.12.2006р. Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації (смт. Літин Вінницької області) звернулось до господарського суду Вінницької область з позовом до Вінницької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (м. Вінниця) про стягнення 10178,04 грн., витрачених як комісійна винагорода за надані послуги (а.с.13).

Ухвалою від 12.12.2006р. господарський суд Вінницької області, як зазначалось вище, відмовив у відкритті адміністративного провадження за вказаною позовною заявою, посилаючись на ст.17 КАС України.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пункт 1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно пункту 14 цієї ж статті адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Отже, адміністративний договір може укладатись виключно у сфері майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні.

Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Частина 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором у цивільному праві є домовленість двох або більше сторін, спрямована за встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації (смт. Літин Вінницької області) подало позов про стягнення з Вінницької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (м. Вінниця) зайво сплачених коштів у сумі 10178,04грн., в якому як на підставу останнього посилається на договір №062/1-035, укладений між сторонами 01.04.2003р., а також на постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 "Про заходи щодо виконання ст.3 Указу Президента України від 04.07.1998 року №734" (а.с.29-31), лист першого заступника Міністра праці та соціальної політики України від 08.02.2006 року №852/0/14-06/0162 та лист заступника Міністра фінансів України від 10.02.2006 року №31-19010-17-5/2552.

Оскільки зазначені кошти були перераховані відповідачу на підставі договору №062/1-035 від 01.04.2003 року (а.с.11,12), місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відносини, що склались між сторонами, мають цивільно-правову природу, регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, не випливають із владних повноважень позивача, а тому не є публічно-правовими.

Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.  Однак, вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки, відповідно до ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, не належить до вичерпного переліку спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що ухвала господарського суду Вінницької області від 12.12.2006р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1. ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України є обґрунтованою, законною, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації (смт. Літин Вінницької області) залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.12.2006р. у справі №6/19-06(2-02) - без змін.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

3. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

 Віддрук. 4 примірника:

1- в справу,

2,3- сторонам, 4- в наряд