Постанова

від 30.11.2011 по справі 2а/0270/4890/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 р.           Справа № 2а/0270/4890/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до: Товариства з обмеженою відповідальністю машинно-технологічної станції

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - виконавча дирекція Фонду) до Товариства з обмеженою відповідальністю машино-технологічної станції (далі – ТОВ МТС ) «Агропром» про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що згідно звіту по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за І півріччя 2011 року, поданого відповідачем до виконавчої дирекції Фонду, підприємство самостійно визначило прострочену заборгованість у сумі 10330,70 гривень. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2009 р. по справі №2-а-3074/09/0270 та від 17.05.2010 р. по справі №2-а-1045/10/0270 задоволено позовні вимоги виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ТОВ МТС «Агропром» про стягнення 2627,57 грн. та 2646,20 грн. Таким чином, станом на день подання позову до суду за відповідачем рахується заборгованість у сумі 5056,93 грн.

Оскільки, ТОВ МТС «Агропром» в добровільному порядку суму заборгованості не погашено, виконавча дирекція Фонду звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Крім того, представник позивача зазначив, що позов підтримує та просив задоволити його в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином.

Повідомлення про вручення поштового відправлення двічі поверталося до суду із відміткою поштового відділення зв'язку: "за даною адресою знаходиться інша організація".

Згідно ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки, в матеріалах справи є Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в якій зазначено юридичну адресу за якою, згідно повернутого поштового конверту повідомлявся відповідач, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження у справі та судові повістки вручені відповідачу належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до положень ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ МТС «Агропром» перебуває в ЄДРПОУ, про що свідчить довідка Вінницького обласного управління статистики №3210 (а.с. 9).

Відповідно до звіту від 20.07.2011р. по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за І півріччя 2011 року (а.с. 6), заборгованість відповідача складає 10330,70 гривень.

Постановами Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2009 р. по справі №2-а-3074/09/0270 та від 17.05.2010 р. по справі №2-а-1045/10/0270 задоволено позовні вимоги виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ТОВ МТС «Агропром» про стягнення 2627,57 грн. та 2646,20 грн. відповідно.

Таким чином, на час звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість у сумі 5056,93 грн. (10330,70 грн. – 2627,57 грн. – 2646,20 грн.).

Дана заборгованість в добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати ( доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї, вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами. а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості), передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески і згідно ст. 30 Закону несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості), контролюючими органами є органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.

Відповідно до абз. 5 п. 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості), самостійне узгодження податкового зобов'язання: податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Отже, Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язанні з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності по формі Ф4-ФССзТВП, який подається відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", п. 1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 4 березня 2004 року № 21 та п. 3.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 березня 2001 року № 16, і є документом в якому страхувальник самостійно узгоджує суму заборгованості по страхових внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Як видно з матеріалів справи сума, що підлягає стягненню з ТОВ МТС «Агропром», на день звернення до суду, становить 5056,93 грн., тобто з урахуванням Звіту, поданого відповідачем, вказане податкове зобов'язання є узгодженим, а тому підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, враховуючи, що станом на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 5056,93 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю машино-технологічної станції «Агропром» (вул. Робітнича, 44, смт. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 30067792) на користь виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (21037, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, р/р37178500300001 в УДК у Вінницькій області (для ФССзТВП), МФО 802015, ЗКПО 26076756) заборгованість в сумі 5056,93 грн. (п'ять тисяч п'ятдесят шість гривень дев'яносто три копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:          Дмитришена Руслана Миколаївна