Постанова

від 23.12.2011 по справі 2а/0270/5111/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/5111/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни ,

при секретарі судового засідання: Середюку Миколі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача : ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький кінний завод"

до : Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції

про : визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю «³нницький кінний заводВ» заявлено позов до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем отримано податкові повідомлення-рішення Іллінецької МДПІ №0000222320, №0000202320, №0000212320 від 03.11.11р., які винесені за наслідками акту перевірки №340/23/30802530 від 18.10.11р.

Підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало те, що Іллінецька ДПІ вважає, що підприємство не мало право використовувати фіксований сільськогосподарський податок та знаходитись на спеціальному режимі оподаткування у зв'язку з тим, що договори суборенди, на підставі яких позивач використовував земельні ділянки в господарській діяльності не пройшли відповідну державну реєстрацію.

Проте, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення є незаконними у зв'язку з тим, що відповідач не вірно трактує статус сільськогосподарського виробника у відповідності до норм Закону України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» та ст. 301 Податкового кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «³нницький кінний заводВ» використовує земельні ділянки площею 2626 га на підставі договору суборенди з TOB В«Кінний завод ВінничинаВ»від 14.04.10р. та 450 га на підставі договору з TOB В«Кінний завод ВінничинаВ» від 14.03.09р. Позивач є сільськогосподарським підприємством у відповідності до його Статуту, весь період, що перевірявся вирощував і продавав сільськогосподарські культури, питома вага продажу яких в сукупному валовому доході підприємства становить біля 90%.

Згідно до ст.2 Закону України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянськими та іншими господарствами, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції... у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній (звітний) рік перевищує 75% загальної суми валового доходу.

У відповідності до п.301.1 ст.300 Податкового кодексу України платниками сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених п.301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Крім того, в обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на положення Податкового кодексу України, п.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.1.4 п.7.4 ст.7, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , Порядок розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та складання податкового розрахунку, у редакції Наказу Державної податкової адміністрації України №624 від 10.11.09р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня за №1230/17246.

Відтак, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому за захистом своїх прав звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили суд відмовити у задоволені заявлених позовних вимог з підстав, викладених в наданих суду письмових запереченнях №30204 від 30.11.2011 року, наголосивши на тому, що дії Іллінецької МДПІ відповідають вимогам діючого податкового законодавства, а вимоги позовної заяви безпідставні та необґрунтовані, а відтак в задоволені позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази наявні у справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

TOB "Вінницький кінний завод" зареєстровано 27.02.2009р. в Оратівській районній державній адміністрації Вінницької області, свідоцтво про державну реєстрацію від 27.02.2009 №1161145000, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 30802530.

Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.03.2009р., станом на 20.07.2011 року перебуває на обліку в Оратівському відділення Іллінецької МДПІ.

У періоді, який перевірявся, суб'єкт господарювання був платником:

- податку на додану вартість з 03.03.2009 по 31.03.2011р.р.;

- податку на прибуток з 03.03.2009 по 31.12.2009р.р.;

- фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.2010 по 31.03.2011р.р.;

- збору за забруднення навколишнього природного середовища з 03.03.2009 по 31.12.2010р.р.;

- податок з доходів фізичних осіб;

- орендна плата за землю з юридичних осіб з 01.01.2011 по 31.03.2011р.р.

Згідно Статуту ТОВ "Вінницький кінний завод" (а.с. 63-73), затвердженого зборами учасників ТОВ "Вінницький кінний завод" від 18.02.2009 року (протокол №1) основними видами діяльності якого є зокрема: вирощування, виробництво, закупівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції, оптова, роздрібна та ринкова торгівля сільськогосподарською продукцією.

Товариство отримало свідоцтво №100284053, серія НБ №028194, про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб"єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Позивач використовує земельні ділянки площею 2626 га на підставі договору суборенди з TOB В«Кінний завод ВінничинаВ» від 14.04.10р. та 450 га на підставі договору з TOB В«Кінний завод ВінничинаВ» від 14.03.09р.

На підставі направлень від 05.07.2011 року №202, від 05.07.2011 року №203, 05.07.2011 року №204 виданих Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією державними податковими ревізорами, згідно ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ та відповідно до наказу Іллінецької МДПІ №485 05.07.2011 року, проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький кінний завод" (TOB "Вінницький кінний заводВ» ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.03.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 03.03.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт №340/23/30802530 від 18.10.11р. (далі - Акт перевірки).

Як зазначено в Акті перевірки, за період з 03.03.2009р. по 31.12.2009р. позивач як новостворене підприємство перебувало на загальній системі оподаткування. З 01.01.2010р. по 31.03.2011р. товариство було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку №186 28.01.2010року та довідки відділу Держкомзему у Оратівському районі від 27.01.2010р. №57 «³нницький кінний заводВ» використовував 450га орендованих земельних ділянок.

Згідно податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку №624 від 31.01.2011 року та довідки відділу Держкомзему у Оратівському районі від 28.01.2011р. №112 TOB «³нниці кінний заводВ» використовував 93га орендованих невитребуваних земельних ділянок, зареєстрованих в ДЗК 27.12.2010р.

TOB «³нницький кінний заводВ» використовував 450га земельних ділянок орендованих у TOB В«Кінний завод ВінниччинаВ» (код ЄДРПОУ 32652553) Вінницька область, Оратівський район, с. Човновиця, на підставі договору суборенди №б/н від 14.03.2009 року, термін дії договору два роки, державна реєстрація якого не проведена.

Крім того у господарській діяльності TOB «³нницький кінний заводВ» використовував 2626 га земельних ділянок на підставі договору суборенди №б/н від 14.04.2010р., укладеного з TOB "Кінний завод "Вінничина", термін дії якого до 14.01.2011 року. Державна реєстрація даного договору не проведена.

Таким чином, перевіряючими зроблено висновок, що оскільки на порушення ст. 8, ст. 18, ст. 20 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року (із змінами та доповненнями) та ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (із змінами та доповненнями) TOB «³нницький кінний заводВ» використовував не зареєстровані належним чином договори суборенди, та не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства, а отже на порушення ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» та п.301.1 ст. 301 Податкового кодексу України безпідставно перебував на період 2010-2011 року платником сільськогосподарського податку. Відтак, при використанні у господарській діяльності земельних ділянок, які не пройшли державної реєстрації, TOB «³нницький кінний заводВ» втрачає право бути платником фіксованого сільськогосподарського податку в 2010 та 2011 р.р., оскільки продукція вирощена не на власних або орендованих потужностях.

Отже, Актом перевірки встановлено порушення TOB «³нницький кінний заводВ» :

1. пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.8.3, п.8.6 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11., п.16.4 ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1233690 грн., в тому числі:

- за 3 квартал 2010 року заниження у сумі 504101грн.;

- за 4 квартал 2010 року заниження в сумі 606533 грн.;

- за 1 квартал 2011 року заниження в сумі123056грн.

- п.11.1 ст. 11, п.16.4 ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), пп. "б" пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, суб'єктом господарювання не подано до податкового органу Декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року, за 1 півріччя 2010 року, за 3 квартал 2010 року, за 2010 рік, та 1 квартал 2011року.

2. п.4.1.ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7, пп.81 6 ст.81 Закону України Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (з змінами та доповненнями) та ст.187, ст.188, ст.198, ст.199, ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1552573грн., в т.ч.:

- за червень 2010 року в сумі 9230грн.;

- за серпень 2010 року в сумі 327849грн.;

- за вересень 2010 року в сумі 97941 грн.;

- за жовтень 2010 року в сумі 167802грн.;

- за листопад 2010 року в сумі 379099грн.;

- за грудень 2010 року в сумі 442069грн.;

- за березень 2010 року в сумі 128583грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 13310грн.

3. п.81 6 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (з змінами та доповненнями ), ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що залишається в розпорядженні підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів (ряд 18.1 з 01.03.2011р. ряд 14) в сумі 15776656, та занижено суму ПДВ, яка включається до валових витрат платника (ряд.18.2 з 01.03.2011р. ряд 15) всього на суму 11682грн.

4. п.812, п.81.6, п.81.11 ст.81 Закону України „Про податок на додану вартість", ст. 209 Податкового кодексу України, встановлено неправомірне застосування пільги по податку на додану вартість всього у сумі 15776656грн.

пп."б" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не подано податковий розрахунок за 2009рік.

пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003р. та згідно ст.16 Закону України "Про порядок погашенні зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб нарахована 356,04 грн. пеня з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного Банку України, чинної на день виникнення податкового боргу або на день погашення, залежно від того, яка з таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення у його сплаті.

ст.2, ст.3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» №320-ХІУ від 17.12.1998 року (з змінами та доповненнями), завищено суму фіксованого сільськогосподарського податку на суму 2863грн.; за січень-березень 2011 року в сумі 58,38грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.11.2011 року №0000202320, яким позивачу збільшено податок на прибуток підприємств на суму 1233690грн., від 03.11.2011 року №0000202220, яким позивачу збільшено податок на додану вартість на суму 1552573грн., від 03.11.2011 року №0000202120, яким позивачу зменшено за березень 2011 року розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 13310грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 10 Закону України В«Про державну податкову службу в УкраїніВ» , (із змінами, внесеними згідно із Законом №2756-VI від 02.12.2010), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють зокрема: контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до п.20.1.4. ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (далі ПКУ), проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що спірні правовідносини щодо 2009-2010р.р. регулювались Законом України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» від 17.12.1998 р. №320-XIV, який діяв на момент виникнення правовідносин (закон втратив чинність на підставі Кодексу №2755-VІ (2755-17) від 02.12.2010 року), та ПКУ, який діяв на момент виникнення правовідносин щодо 2011 року.

В преамбулі Закону України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» зазначено, що саме цей закон визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП), що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі. Даний закон зазначає умови, при виконанні яких підприємству надається статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, підстави для зняття з податкової реєстрації у якості платника ФСП, об'єкт оподаткування, ставки ФСП, порядок нарахування та строки сплати податку.

Відповідно до статті 1 Закону України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на прибуток підприємств;

- плати (податку) за землю;

- комунального податку;

- збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

- збору за спеціальне водокористування.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 2 Закону України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Закон України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» не містить визначення понять: сільськогосподарське підприємство, сільськогосподарська продукція, сільськогосподарська продукція власного виробництва та продукти її переробки тощо.

Поняття сільськогосподарської продукції визначено Законом України В«Про державну підтримку сільського господарства УкраїниВ» від 24.06.2004 р. №1877-IV. Згідно з частиною 1 статті 1 даного Закону він визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.

Згідно статті 2 зазначеного Закону сільськогосподарська продукція - товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України В«Про Митний тариф УкраїниВ» , якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, перероблюються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Визначення понять сільського господарства (сільськогосподарське виробництво), сільськогосподарського товаровиробника і сільськогосподарського підприємства надані Законом України В«Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 роківВ» від 18.01.2001 рр. №2238-III. Згідно з преамбулою даного Закону він визначає основні засади державної політики на період реформування сільського господарства протягом 2001 - 2004 років як пріоритетної галузі народного господарства. Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити, що на час розгляду даної справи зазначений Закон не скасовано, не припинено його дію та не визнано неконституційним, у зв'язку з чим даний Закон є діючим та його норми підлягають застосуванню, враховуючи, що Законом України В«Про державну підтримку сільського господарства УкраїниВ» та будь-яким іншим законом зазначені поняття не визначені та їх зміст не суперечить нормам зазначеного Закону України В«Про державну підтримку сільського господарства УкраїниВ» .

Згідно зі статтею 2 Закону України В«Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 роківВ» :

сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі;

сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією;

сільськогосподарське підприємство (включаючи селянське (фермерське), рибальське та рибницьке господарства) - юридична особа, основним видом діяльності якої є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 50 відсотків загальної суми виручки.

В матеріалах справи наявний Статут ТОВ "Вінницький кінний завод" (а.с. 63-73), що затверджений зборами учасників ТОВ "Вінницький кінний завод" від 18.02.2009 року (протокол №1) згідно якого основними видами діяльності є зокрема: вирощування, виробництво, закупівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції, оптова, роздрібна та ринкова торгівля сільськогосподарською продукцією.

ТОВ "Вінницький кінний завод" зареєстровано 27.02.2009р. в Оратівській районній державній адміністрації Вінницької області, свідоцтво про державну реєстрацію від 27.02.2009 №1161145000, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 30802530. Згідно з довідкою з ЄДРПОУ основним видом діяльності ТОВ "Вінницький кінний завод" є вирощування зернових та технічних культур (КВЕД 01.11.0). В 2009 році підприємство перебувало на загальній системі оподаткування. З 01.01.2010р. по 31.03.2011р. товариство було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

ТОВ "Вінницький кінний завод" на виконання вимог податкового законодавства, було подано до податкового органу податковий розрахунок ФСП на 2010 рік. Позивачем також було подано до податкового органу заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, при цьому вказано, що підприємство бажає перейти до застосування спеціального режиму оподаткування з 01.01.2010 року.

Іллінецькою МДПІ видано свідоцтво №100284053, серія НБ №028194, про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб"єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 74), дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування 01.01.2009 року, дата початку дії свідоцтва - 01.06.2009 року, перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства відповідно до КВЕД: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 - надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, розведення коней, кіз, овець.

Особливості спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства встановлені статтею 8-1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» . Згідно з пунктом 8-1.1 зазначеної статті резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 8-1.6 статті 8 зазначеного Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (пункт 8-1.7 статті 8 Закону України В«Про ПДВВ» ).

Порядок видачі свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування встановлений пунктом 8-1.10 зазначеної статті, згідно з яким для його отримання сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Законом України В«Про податок на додану вартістьВ» визначено поняття діяльності у сфері сільського господарства (підпункт 8-1.15.2 пункту 8-1.15 статті 8 зазначеного Закону). Такою діяльністю є, зокрема: виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, їх обробка, переробка та/або консервація; а також виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; їх обробка, переробка та/або консервація.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач є сільськогосподарським підприємством, та продукція, що ним виробляється (вирощується), є сільськогосподарською продукцією.

Згідно розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за весь період, що перевірявся становить біля 90%.

У відповідності до п.301.1 ст. 300 Податкового кодексу України, платниками сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених п.301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Дані норми діючого законодавства не визначають, як пріоритетом для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку наявність у власності або користуванні земельних ділянок.

Таким чином, в умовах дії даних нормативних актів для переходу на сплату сільськогосподарського фіксованого податку підприємству необхідно: 1) бути юридичною особою, основним видом діяльності якої є сільськогосподарське виробництво; 2) мати у наявності об'єкт оподаткування - площі сільгоспугідь, що підтверджується довідкою органів земельних ресурсів; 3) дотримуватись критерію, відповідно до якого сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній період перевищує 75% загальної суми валового доходу підприємства.

Податковою інспекцією не заперечується того факту, що продукція вирощена саме TOB «Вінницький кінний завод», яке є юридичною особою і сільськогосподарським підприємством у відповідності до його статутних документів. Згідно до податкових декларацій, поданих до податкового органу частка сільськогосподарського виробництва у валовому доході підприємства складає більш як 90 відсотків.

Крім того, в матеріалах справи містяться довідки Державного комітету України земельних ресурсів у Оратівському відділі Держкомзему Вінницької області від 27.01.2010 року №57 про те, що станом на 01.01.2010 року за ТОВ "Вінницький кінний завод" рахується 450 га. орендовані земельні ділянки.

Акт перевірки також містить дані відомості, а саме як зазначено перевіряючими, згідно податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку №186 28.01.2010 року та довідки відділу Держкомзему у Оратівському районі від 27.01.2010р. №57 «³нницький кінний заводВ» використовував 450га орендованих земельних ділянок.

Аналогічного змісту довідка, що видана виконавчим комітетом Човновицької сільської ради, яка містить в матеріалах справи, від 27.01.2010 року, підтверджує, що про те, що станом на 01.01.2010 року ТОВ "Вінницький кінний завод" має в оренді земельні ділянки загальною площею - 450 га.

Статтею 3 Закону України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» встановлено, що об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

З метою проведення діяльності у сфері сільського господарства, ТОВ "Вінницький кінний завод" в березні 2009 року взяло в суборенду земельні ділянки загальною кількістю 450 га, що підтверджується довідкою виконавчим комітетом Човновицької сільської ради, яка містить в матеріалах справи, від 27.01.2010 року. Дані земельні ділянки позивач взяв в суборенду у ТОВ Кінний завод «Вінниччина» строком на 2 роки, що підтверджується договором суборенди від 14.03.2009 року.

Крім того у господарській діяльності TOB «³нницький кінний заводВ» використовував 2626 га земельних ділянок на підставі договору суборенди №б/н від 14.04.2010р., укладеного з TOB "Кінний завод "Вінничина", термін дії якого до 14.01.2011 року. Державна реєстрація даного договору не проведена.

Як зазначено представником позивача, вказані договори не зареєстровані в базі даних структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру не з вини позивача, оскільки вони були передані для реєстрації у відповідні органи вчасно.

Зважаючи на викладене позивач зазначає, що згідно листа ДПА України №22231/7/15-0717 від 12.10.09р., податкова адміністрація України дозволила у випадках, коли правовстановлюючі документи проходять процедуру оформлення і ще не зареєстровані в базі даних структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру, використовувати в якості підтвердження наявності в користуванні земельних ділянок довідки відділів Держкомзему у районах. Така довідка Іллінецькій МДПІ надавалась під час подання документів про реєстрацію платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Наведене свідчить про наявність у використані (на праві суборенди) у ТО «³нницький кінний заводВ» площ сільськогосподарських угідь, що є ще однією із дотриманих позивачем умов переходу на сплату ФСП.

Державна податкова адміністрація України листом від 06.12.2005 р. №11924/6/15-0616 надала роз'яснення щодо питань оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком, в якому зокрема, зазначено, що платниками ФСП не можуть бути господарства, які не мають об'єкту оподаткування, визначеного статтею 3 Закону України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» , але відповідають вимогам абзацу першого статті 2 цього ж Закону.

Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити, що зазначеним Законом не передбачено інших вимог до підприємства для того, щоб набути статус платника ФСП, окрім того, що юридична особа повинна бути сільськогосподарським підприємством, у якого в наявності є сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду - об'єкт обкладення ФСП - та у якого сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75% загальної суми валового доходу підприємства.

З викладеного слідує, що аргументація викладена податковим органом у Акті перевірки стосовно того, що позивачем не дотримано умов, які є достатніми правовими підставами переходу на сплату ФСП не знайшла свого підтвердження.

На підставні наданих сторонами документів судом встановлено, що ТО «³нницький кінний заводВ» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності позивача було виробництво та продаж сільськогосподарської продукції, у позивача в користуванні є сільськогосподарські угіддя - об'єкт обкладення ФСП, та сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75% загальної суми валового доходу, і позивач мав право реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку. Позивачем виконані всі вимоги, які визначає Закон України В«Про фіксований сільськогосподарський податокВ» для того, щоб бути зареєстрованим як платники ФСП у 2010-2011 р.р.

Отже, викладені в Акті перевірки порушення вимог законодавства України не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та не знайшли свого підтвердження при розгляді адміністративної справи, у зв'язку з чим податковий орган не мав законних підстав нараховувати суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, застосовувати штрафні (фінансові) санкції до ТОВ В« Вінницький кінний завод В» , а тому податкові повідомлення-рішення від 03.11.2011 року №0000202320, №0000202220, №0000202120 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції від 03.11.2011 року №№0000202320, НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький кінний завод" судовий збір у розмірі 28.23грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя./підпис/. ОСОБА_5

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: