Ухвала

від 17.07.2006 по справі 32/105-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/105-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17.07.06 р.          № 32/105-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              Решоткіній Т.О.

 За участю представників:

 від позивача -Опришко Л.В. (дов. від 02.03.06 № 02);

відповідача: Писанка А.М. (дов. від 10.03.06 №04-01/419),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської митниці

 на постанову Господарського суду м.Києва від 04.04.2006

 у справі № 32/105-А  (Хрипун О.О.)

 за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Інт Вест Дистрибушн"

 до           Бориспільської митниці

 про          визнання актів нечинними,

 В судовому засіданні 17.07.06 відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

 Постановою Господарського суду міста Києва від 04.04.06 у справі        № 32/105-А позов задоволено частково.

          Визнано нечинним податкове повідомлення Бориспільської митниці від 23.01.2006 № 4 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інт Вест Дистрибушн" податкового зобов'язання у сумі 1983,60 грн.

        Визнано нечинним податкове повідомлення Бориспільської митниці від 23.01.2006 № 5 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інт Вест Дистрибушн" податкового зобов'язання у сумі 94628,50 грн.

          Визнано нечинним податкове повідомлення Бориспільської митниці від 23.01.2006 № 6 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інт Вест Дистрибушн" податкового зобов'язання у сумі 217377,30 грн.

          Визнано неправомірним нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Інт Вест Дистрибушн" штрафу в розмірі 15 699,47 грн.

В інший частині позову відмовлено.

           Бориспільська митниця, не погоджуючись з постановою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

          Скарга мотивована тим, що під час декларування фільмокопій позивач всупереч п.4 ч.2 ст.267 МКУ не додав до їх митної вартості ліцензійні платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, враховуючи те, що визначення митної вартості здійснювалось за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Оскільки до митного оформлення ліцензійні угоди не подавались, Бориспільською митницею на підставі наданих документів була визнана митна вартість, визначена декларантом-позивачем. В результаті документальної перевірки дотримання ТОВ "Інт Вест Дистрибушн" законодавства України з питань митної справи за період з 07.11.02 по 07.11.05, проведеної Департаментом аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України (далі - ДАРА ДМСУ), було виявлено, що внаслідок неподання ТОВ "Інт Вест Дистрибушн" до митного оформлення угод, за якими останньму за винагороду передавались ліцензійні права на демонстрування фільмів на території України та які були надані для перевірки на вимогу ДАРА ДМСУ, в порушення п.4 ч.2. ст. 267 МКУ декларантом до митної вартості імпортованих фільмокопій не були включені ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності в сумі 991693,00 грн., що призвело до заниження бази оподаткування та спричинило несплату ввізного мита в сумі 84 019,30 грн. та податку на додану вартість в сумі 215 142,50 грн.

Крім того, заявник зазначає, що позивач не міг імпортувати фільмокопії без відповідного дозволу автора і вважає, що такий дозвіл повинні були надати саме WТ.F. Distribution та VIA FILM (UK) LIMITED.  Факт придбання фільмокопій без отримання ліцензій на такий спосіб використання відтворених у них аудіовізуальних творів, як публічний показ, не дає права позивачу на кінотеатральну демонстрацію фільмів. Тому сплата ліцензійних платежів за використання фільмів ( а саме - їх публічну демонстрацію) є умовою їх ввезення (імпорту) та використання на території України.

Також, при вирішенні питання про визначення митної вартості товару господарському суду слід було керуватись положенням частини 1 ст.16 Закону України ,Про Єдиний митний тариф".

У запереченнях на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інт Вест Дистрибушн" проти викладених в ній вимог заперечує, посилаючись на те, що постанова суду є обґрунтованою і відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21 грудня 2005 року Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України було складено акт перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ін Вест Дистрибушн" законодавства України з питань митної справи за період з 07.11.2002 по 07.11.2005,  яким встановлено про порушення позивачем п. 4 ст. 267 Митного кодексу України, заниження бази оподаткування та несплату ввізного мита в сумі 84019,3 грн. та ПДВ в сумі 215142,5 грн.

Висновком встановлено, що позивач не включив до митної вартості імпортованих фільмокопій ліцензійних та інших платежів за використання об'єктів права інтелектуальної власності в сумі 991693 грн. У зв'язку з цим відповідач здійснив перерахунок митної вартості ввезених позивачем фільмокопій за вантажними митними деклараціями № 12200105/5/002650 від 24.02.2005, № 122000105/5/002975 від 01.03.2005, 12200105/5/004647 від 28.03.2005, 12200105/5/006597 від 25.04.2005, 12200105/5/008987 від 02.06.2005, 12200105/5/010693 від 29.06.2005., 12200105/5/016034 від 19.09.2005, 12200105/5/017143 від 04.10.2005, 12200105/5/019216 від 31.10.2005, 12200105/5/018516 від 21.10.2005.

          На підставі зазначеного акту 23.01.2006 Бориспільською митницею були видані податкові повідомлення: № 4, яким згідно з п.п. "в" п.п.4.2.2 п.4.2   ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами позивачу визначено суму податкового зобов”язання  за платежем: "митні збори" у сумі 1983,60 грн.; № 5, яким згідно з п.п. "в" п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими   фондами"  позивачу  визначено суму  податкового зобов'язання за платежем: "мито" у сумі 94628,50 грн.; № 6, яким згідно з п.п. "в" п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами" позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 217377,30 грн. (в редакції податкового повідомлення з урахуванням внесених до нього змін листом від 27.03.2006 №17-03/546).

          Також, на адресу позивача Бориспільською митницею був надісланий лист від 02.02.2006 №17-03/166, відповідно до якого ТОВ "Ін Вест Дистрибушн" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 5% від суми донарахованого податкового зобов'язання у сумі 15699,47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня по жовтень 2005 року позивач ввіз на митну територію України фільмокопії 10 художніх фільмів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіз" (Російська Федерація):

-"Гроші на двох" (підстава отримання фільмокопії - контракт №  10/05     від 10.10.2005 та доповнення до нього №    1 від 10,10.2005, проформа-інвойс від 18.10.2005,   вантажна   митна  декларація   12200105/5/018516   від   21.10.2005 із заявленою митною вартістю 47638,8 грн.);

-"Потомство Чакі" (підстава отримання фільмокопії - контракт № 06/05 від 19.05.05 та доповнення до нього № 1 від 19.05.2005, проформа-інвойс від 23.05.2005, вантажна митна декларація №  12200105/5/008987 від 02.06.2005 із заявленою митною вартістю 28947,28 грн.);

-"Набережна Орфевр, 36" (підстава отримання фільмокопії - контракт № 05/05 від 15.03.2005 та доповнення до нього № 1 від 15.03.2005, проформа-інвойс від 14.04.2005,   вантажна  митна  декларація   12200105/5/006597   від  25.04.2005   із заявленою митною вартістю 26233,84 грн.);

-"Дім літаючих кінжалів" (підстава отримання фільмокопії - контракт № 02/05 від 21.01.2005 та доповнення до нього № 1 від 21.01.2005, проформа-інвойс від 11.02.2005, вантажна митна декларація 12200105/5/002650 від 24.02.2005 із заявленою митною вартістю 76160 грн.);

-"Хроніки  Хуаду"  (підстава  отримання  фільмокопії  -  контракт №  08/05  від 15.08.2005 та доповнення до нього № 1  від 15.08.2005, проформа-інвойс від 09.09.2005,   вантажна  митна  декларація   12200105/5/016034   від   19.09.2005   із заявленою митною вартістю 25693,92 грн.);

-   "Авіатор"(підстава отримання фільмокопії - контракт № 03/05 від 01.02.2005 та доповнення до нього № 1 від 01.02.2005, проформа-інвойс від 18.02.2005, вантажна митна декларація № 12200105/5/002975 від 01.03.2005 із заявленою митною вартістю 191290 грн.);

-"Револьвер" (підстава отримання фільмокопії - контракт № 09/05 від 15.09.2005 та доповнення до нього № 1 від 15.09.2005, проформа-інвойс від 29.09.2005, вантажна митна декларація №   12200105/5/017143  від 04.10.2005  із заявленою митною вартістю 101658,24 грн.);

-"Незавершене життя" (підстава отримання фільмокопії - контракт № 09-1/05 від 23.09.2005 та доповнення до нього    № 1 від 23.09.2005, проформа-інвойс від 17.10.2005,  вантажна  митна декларація   12200105/5/0192216  від  31.10.2005   із заявленою митною вартістю 15989,4 грн.);

-"Ізноугуд або каліф на час" (підстава отримання фільмокопії - контракт № 07/05 від 20.05.2005 та доповнення до нього № 1 від 20.05.2005, проформа-інвойс від 20.06.2005, вантажна митна декларація 12200105/5/010693 від 29.06.2005 із заявленою митною вартістю 12690,72 грн.);

-"Крута  компанія"  (підстава  отримання  фільмокопії -  контракт №  04/05  від 01.03.2005 та доповнення до нього №  1  від 01.03.2005, проформа-інвойс від 22.03.2005,   вантажна   митна  декларація   12200105/5/004647   від   28.03.2005 із заявленою митною вартістю 27443,52 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що умовами вказаних контрактів не було передбачено в якості умов відчуження вказаних фільмокопій передачу авторських прав на втілені в них зазначені  художні фільми.   

 Крім того,  в контрактах не передбачалась сплата ліцензійних чи інших аналогічних платежів за використання об'єктів права інтелектуальної власності - втілених в них художніх фільмів.

Авторські права на публічну демонстрацію (публічний показ) вищезазначених  художніх фільмів позивач придбав на підставі окремих ліцензійних угод, укладених позивачем з компаніями WТ.F. Distribution та VIA FILM (UK) LIMITED, а саме:

- "Гроші на двох" - ліцензійна угода від 11.10.2005 та доповнення до неї № 1 від 11.10.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 10000 доларів США.;

- "Потомство Чакі" - ліцензійна угода від 05.06.2003 та доповнення до неї № 43 від 06.05.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 10000 доларів США;  

- "Набережна Орфевр, 36" - ліцензійна угода від 05.06.2003 та доповнення до неї № 42 від 29.05.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 10000 доларів США;

- "Дім літаючих кінжалів" - ліцензійна угода   від 05.06.2003 та доповнення до неї №33 від 01.02.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 20000 доларів США;

-          "Хроніки Хуаду" - ліцензійна угода від 05.06.2003 та доповнення до неї № 49 від 01.09.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 5000 доларів США;

-     "Авіатор - ліцензійна угода від 05.06.2003 та доповнення до неї № 33 від 01.02.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 100000 доларів США;

-          "Револьвер" - ліцензійна угода    від 05.06.2003 та доповнення до неї №49 від 01.09.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 5000 доларів США;

 - "Незавершене життя" - ліцензійна угода від 11.10.2005 та доповнення до неї № 4 від 11.10.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 10000 доларів США;

- "Ізноугуд або каліф на час" - ліцензійна угода від 05.06.2003 та доповнення до неї № 46 від 01.09.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 10000 доларів США;

-  "Крута компанія" - ліцензійна угода від 05.06.2003 та доповнення до неї №38 від 28.03.2005. Розмір ліцензійної винагороди складає 10000 доларів США.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені в статті 15 вказаного Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Таким чином, автор твору може як повністю передати авторські права на твір одній особі, так і передавати їх різним особам.

Як вбачається з ліцензійних угод та додатків до них (пункт 4 додатків), укладених між позивачем та WТ.F. Distribution, та між позивачем та VIA FILM (UK) LIMITED за вказаними угодами позивач набував не всі авторські права на використання вказаних в них аудіовізуальних творів (художніх фільмів), а лише право на їх публічний показ - демонстрацію в кінотеатрах (кінотеатральні права).

У відповідності до умов контрактів на поставку фільмокопій (пункт 4.2 вказаних угод), укладених між позивачем та ТОВ «Дистрибуційна кінокомпанія «Парадиз» (м. Москва), саме остання, як постачальник гарантувала, що вона має всі необхідні права на поставку всіх фільмокопій і що її дії по наданню позивачу вказаних фільмокопій не порушують прав третьої сторони.

У відповідності до пункту 2.4 вказаних контрактів ТОВ «Дистрибуційна кінокомпанія «Парадиз» самостійно здійснює оформлення та відправляє фільмокопії через митницю на умовах СІР Київ (аеропорт «Бориспіль»).

Вищезазначене  свідчить про  наявність у вказаного постачальника фільмокопій самостійних авторських прав на відповідне використання художніх фільмів, фільмокопії яких поставлялись позивачу.

Враховуючи викладене, посилання заявника про те, що для ввезення фільмокопій позивач повинен був отримати згоду  WТ.F. Distribution та VIA FILM (UK) LIMITED не приймаються колегією суддів до уваги..

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992 №2097-ХП зі змінами і доповненнями нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Пунктом 2 Прикінцевих положень Митного кодексу України визначено, що до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України редакції, чинній на момент здійснення позивачем імпортних операцій, про які зазначено в акті перевірки, встановлювалось, що митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті, але не менше, ніж мінімальна митна вартість, якщо вона встановлена Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених законодавством, за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Для визначення митної вартості товарів до ціни угоди при цьому додаються, якщо вони не були раніше до неї включені, зокрема, і вартість ліцензійних та інших платежів за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен сплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються.

Таке ж положення міститься і у п.п. "а" п.9 типової форми декларації митної вартості форми ДМВ-1, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку декларування митної власності товарів, що переміщуються через митній кордон України" від 28.08.2003 № 1375 з наступними змінами та доповненнями, де передбачено, що ліцензійні платежі включаються до митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України, якщо це ліцензійні або аналогічні платежі, які покупець безпосередньо чи опосередковано вносить продавцеві, як умову продажу товару.

Отже, імпортер зобов'язаний включати до митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України, лише ті ліцензійні платежі, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен сплатити як умову продажу (відчуження) товарів - певних матеріальних об'єктів за визначенням Митного кодексу України. А тому включення вказаних платежів до митної вартості товару, що переміщується через митний кордон, якщо умовами договору про їх відчуження сплата вказаних ліцензійних платежів не передбачена, є неправомірним. Крім того, незаконно включати вказані ліцензійні платежі до митної вартості товару, якщо вони були передбачені ліцензійною угодою, укладеною через деякий час після перетину товаром, в якому втілено відповідний художній твір, митного кордону України, оскільки Митний кодекс України зобов'язує визначати митну вартість товару на момент перетину митного кордону України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і мотивовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання нечинними податкових повідомлень відповідача від 23.01.2006 №4, №5 та №6 (з урахуванням змін, внесених у податкове повідомлення №6 листом від 27.03.2006 №17-03/546) та  визнання неправомірним нарахування позивачу штрафу в розмірі 15699,47 грн..

Посилання заявника на те, що сплата ліцензійних платежів за використання фільмів ( а саме - їх публічну демонстрацію) є умовою їх ввезення (імпорту) та використання на території України колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки:

частиною 1 ст. 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.

У відповідності до пункту 39 статті 1 Митного кодексу України товари – це будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспорті засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Таким чином, Митний кодекс України під товарами розуміє лише предмети матеріального світу і не відносить до них нематеріальні блага - результати інтелектуальної та творчої діяльності (ст.. 199 ЦК України).

В даному випадку товаром в значенні, що використовується Митним кодексом України є лише фільмокопії. Авторські права на художні фільми, що втілені у вказаних фільмокопіях, під вищезгадане визначення товару не підпадають.

Продажу фільмокопій визначений в контрактах на їх поставку, що укладені між позивачем та ТОВ «Дистрибуційна кінокомпанія «Парадіз». Умови вказаних договорів не передбачають таких умов відчуження вказаного товару, як виплата ліцензійних чи інших аналогічних платежів на користь продавця.

Авторські права на художні фільми не мають ознак товару і не переміщуються через митний кордон України. Тому, незважаючи на те, що вони можуть передаватись повністю або частково від однієї особи іншій, вони не підлягають обкладенню митом як товар.

Саме тому в своєму листі від 23.11.1999 року Державна митна служба України роз'яснила, що «законодавством України не передбачено декларування митним органам робіт, послуг та об'єктів інтелектуальної власності», в зв'язку з чим «програмні продукти, які передаються каналами Інтернету, митному оформленню не підлягають»

Отже, передача авторських прав без передачі матеріального носія, в якому втілено художній твір (художній фільм) не передбачає сплату мита та інших платежів, передбачених законодавством України за ввезення товарів на митну територію України.

Крім того, відчуження авторських прав на художній твір може відбуватись на підставі одних угод - ліцензійних, а відчуження матеріальних носіїв, в яких втілено художній твір - на підставі інших самостійних угод.

Виплата ліцензійних платежів є умовою саме ліцензійних договорів - договорів про передачу авторських прав і не є обов'язковою умовою договору про відчуження матеріальних об'єктів, в яких втілено відповідний художній твір.

Умови ввезення товару, в якому втілено об'єкт авторського права, не залежать від можливості його наступного використання за призначенням, а сплата ліцензійних платежів не є умовою ввезення вказаного товару на територію України.

За таких обставин постанова Господарського суду міста Києва від 04.04.06 у справі № 32/105-А відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.

          Керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

 1. Постанову Господарського суду міста Києва від 04.04.06 у справі  № 32/105-А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 32/105-А повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя          Григорович О.М.

 Судді

           Гольцова  Л.А.

          Студенець  В.І.