Постанова

від 13.05.2015 по справі 804/4023/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р. Справа № 804/4023/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Транзит-2» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Транзит-2» (далі - ТОВ «Інтер-Транзит-2», позивач) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська), у якому просить скасувати рішення відповідача від 29.09.2014 року №0030421705 про застосування до ТОВ «Інтер-Транзит-2» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування на загальну суму 14 185,16грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно із Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» встановлено особливий порядок податкового обліку, звітності, справляння податків та інших обов'язкових платежів для осіб, які здійснювали свою господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або здійснили з початку тимчасової окупації зміну свого місцезнаходження на вільну територію України, згідно з яким, позивач звільняється від обов'язку обчислення, подання та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зазначених умовах, а тому, на думку позивача, оскаржене рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач направив на адресу суду заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування якого зазначено, що розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників, тому на підставі ІС «Податковий блок» платнику було сформовано оскаржуване рішення. ДПФІ звідки вибув платник Генічеська ОДПІ (ВЕЗ Крим, Нахимівський р-н м.Севастополь) Має особливий тип режиму ВЕЗ «Крим». Дата початку застосування режиму 01.03.14р., дата завершення застосування режиму 05.05.14р. Оскаржене рішення відповідачем прийнято до отримання роз'яснень Державної фіскальної служби України згідно листа від 27.10.2014 року щодо змін у законодавстві.

У судовому засіданні представник позивача просив суд позов задовольнити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження наявності поважних причин неприбуття відповідача у судове засідання, та визначені законодавством терміни для розгляду адміністративних справ.

З урахуванням неявки у судове засідання представника відповідача, та згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач - ТОВ «Інтер-Транзит-2» згідно Витягу з ЄДР Серії АВ № 838123 станом на 22.01.2014р., ідентифікаційний код юридичної особи 24506655, місцезнаходження юридичної особи: 99016, м. Севастополь, Нахімовський район, вул. Приморська, буд 2.

29.04.2014р. здійснена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників. Місцезнаходження юридичної особи: 49027, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, провулок Урицького, буд.13, вказане підтверджено Витягом з ЄДР станом на 13.03.2015р. № 20257539.

«Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за березень 2014 року подано позивачем 15.04.2014 року. Згідно Звіту сума єдиного внеску, який підлягає сплаті, складає 160 488,90 грн. Станом на 22.04.2014 року заборгованість зі сплати єдиного внеску складала 124 431,23 грн. Погашено заборгованість зі сплати єдиного внеску 06.05.2014 року у розмірі 101 779,45 грн. Вказане сторонами не заперечується.

Станом на час прийняття оскаржуваного рішення перебувало на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.

ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська 29.09.2014 року прийнято рішення №00030421705 про застосування до ТОВ «Інтер-Транзит-2» штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 14 185,16 грн., з них штраф - 12 443,13 грн., пеня - 1742,03 грн.

Рішення отримано позивачем 12.05.2015 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ «Інтер-Транзит-2» оскаржило його в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та до Державної фіскальної служби України.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 09.02.2015 року №1095/10/04-36-10-08-09 Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та рішенням про результати розгляду скарги від 03.03.2015 року №4388/6/99-99-10-01-07-15 Державної фіскальної служби України скарги ТОВ «Інтер-Транзит-2» залишені без розгляду через пропуск строку на оскарження рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з такого.

У відповідності до п.1, 4 ч.2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач як платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону позивач повинен сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяц, до 20 числа наступного місяця.

Згідно ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальнувідповідальність згідно із законом.

Суд звертає увагу відповідача, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України встановлено особливий порядок податкового обліку, звітності, справляння податків та інших обовязкових платежів для осіб, які здійснювали свою господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або здійснили з моменту окупації зміну свого місцезнаходження на вільну територію України.

Згідно п.12.3 ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ «Крим» діють з урахуванням того, що, зокрема, єдиний внесок, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов'язків сплати єдиного внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час провадження їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України.

Такі особи мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом з питань Криму.

Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов'язку подання до контролюючих органів декларацій (крім митних декларацій), звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано п.12.3 ст.12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», та те що позивач здійснював свою діяльність за місцем реєстрації: Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, вул.Приморська, 2. , а 29.04.2014 року змінив своє місцезнаходження на: м.Дніпропетровськ, вул.Урицького, 13, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та з 06.05.2014 перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.

З огляду на зазначене, відповідачем оскаржене рішення прийнято безпідставно та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Транзит-2» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів від 29.09.2014 року №00030421705 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Транзит-2» штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1