Постанова

від 15.09.2015 по справі 804/10642/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р. Справа № 804/10642/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, ОДПІ) до ПП «Тес-Тер» (далі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Тес-Тер» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 62 579,73 грн. На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 60 808,27 грн. та з податку на прибуток в розмірі 1 771,46 грн., які набули статус узгоджених. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі ОДПІ.

Відповідач, ПП «Тес-Тер», правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечення проти позову не надав, причини неявку не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - 08.09.15, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 35577338, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ОДПІ.

За матеріалами справи спірна сума податкового боргу структурно складається з:

- суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 60 808,27 грн., з яких: 1 135,80 грн. - сума грошових зобов'язань за податковим повідомлення-рішенням від 25.08.09 №0006101502 - 625,80 грн. та за податковим повідомленням-рішення від 19.10.09 №0007651502 - 510 грн.; 59 672,47 грн. - пеня, нарахована на боргу минулих років відповідно до пп.129.1 ст.129 ПКУ;

- суми податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 1 771,46 грн., з яких 1 630,90 грн. - сума грошових зобов'язань за податковими повідомленнями -рішенням від 02.04.19 №0002931501 в розмірі 440,90 грн., від 04.10.13 №003372204 в розмірі 1020 грн., від 03.10.13 №0003172204 в розмірі 170 грн.; 140,56 грн. - пеня, нарахована на боргу минулих років відповідно до пп.129.1 ст.129 ПКУ.

Як зазначено позивачем в позові та визначено контролюючим органом в інформаційній довідці про час виникнення заборгованості (а.с.5), а також письмових поясненнях до позову, дата виникнення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 60 783,27 грн. - 24.08.11, а в розмірі 25 грн. - 21.02.13, дата виникнення суми податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 581,45 грн. - 24.08.11, а в розмірі 1 190 грн. - 14.10.13.

Суд зазначає, що за приписами ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Тобто, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним приписами ст.99 КАС України.

Приписами спеціального законодавчого акту - Податкового кодексу України, що регулює спірні правовідносини, а саме ст.102 визначені строки давності та їх застосування. Так, положеннями п. 102.2 ст. 102 ПКУ передбачений вичерпний перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті. Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 ст. 102 ПКУ свідчить про те, що застосування строків давності, визначених ст.102 ПКУ, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку.

Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Наведене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в Інформаційному листі від 10.02.2011 №203/11/13-11.

Як зазначено вище, податковий борг відповідача з податку на додану вартість в розмірі 60 783,27 грн. виник 24.08.11, а з податку на прибуток в розмірі 581,45 грн. - 24.08.11, втім позов про стягнення коштів в рахунок погашення таких сум податкового боргу поданий контролюючим органом 18.08.15, тобто після 1095 днів.

Суд окремо зауважує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України, іншими спеціальними законами певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Приписами ст.100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними; позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Оскільки судом не встановлені поважні причини пропуску позивачем строків, встановлених ст.102 ПКУ, позивачем про такі причини не зазначено та їх наявність не доведена суду, суд доходить до висновку, що позов в означеній частині (61 367,72 грн.) підлягає залишенню без розгляду.

З приводу позовних в частині стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ в частині пені в розмірі 25 грн., нарахованої, як зазначено позивачем, на підставі пп.129.1.1 п.1291 ст.129 ПКУ, суд зазначає таке.

Відповідно до пп.129.1.1. п.129.1 ст.129 ПКУ після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Враховую наведені законодавчі приписи, суд зазначає про відсутності підстав для стягнення коштів в рахунок погашення пені з ПДВ в розмірі 25 грн., оскільки контролюючим органом - ОДПІ не надано обґрунтування розрахунку пені, а тому позовні вимоги у вказаній частині є необґрунтованими.

Стосовно стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 1 190 грн. суд зазначає таке. Грошові зобов'язання в означеній суми визначені податковим повідомленим-рішенням від 04.10.13 №003372204 в розмірі 1020 грн. та податковим повідомленням-рішенням від 03.10.13 №0003172204 в розмірі 170 грн., прийнятими на підставі акту перевірки від 03.10.13 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток у зв'язку із неподанням декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012р., та на підставі акту перевірки від 02.10.13 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток у зв'язку із неподанням декларації з податку на прибуток за 4 кв. 2011р.

Вказані рішення направленні позивачем платнику податків засобами поштового зв'язку листом з повідомленням про вручення (а.с.11,14).

Суд зауважує, що за змістом пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, положення якого надають визначення поняттю «грошове зобов'язання платника податків», штрафні (фінансові) санкції є грошовим зобов'язанням. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПКУ).

Відповідно до п.58.3 ПКУ податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення; у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень до суду не надано, а судом на виконання приписів ст.11 КАС України таких доказів не виявлено. Отже з огляду на положення ст.56 ПКУ сума в розмірі 1020 грн. та 170 грн. набула статусу узгодженої.

Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, сума в розмірі 1020 грн. та 170 грн. набула статусу податкового боргу.

Суд відмічає, що у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ).

Матеріалами справи підтверджено, що ОДПІ на адресу відповідача листом з повідомленням про вручення направлена податкові вимоги від 23.01.09 та від 05.03.09.

Відповідно до пункту 59.5 ст. 59 ПК у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми податкового боргу з податку на прибуток в розмірах 1020 грн. та 170 грн., а визначені законом строки оплати такої суми грошових зобов'язань спливли, доказів її оплати або доказів відсутності у відповідача такого обов'язку останнім до суду не подано, а судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості з податку на прибуток в розмірі 1 190 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 100, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Тес-Тер» (код ЄДРПОУ 35577338) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ПП «Тес-Тер», на суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 1190 грн. (одна тисяча сто дев'яносто гривень).

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення коштів рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 25 грн. - відмовити.

В іншій частині адміністративний позов залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1