Постанова

від 17.09.2015 по справі 804/8523/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 р. Справа № 804/8523/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.А.

при секретарі Гелетій М.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192204 від 27.01.2015 року, яким Позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81 271,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Дніпроліт». ОСОБА_2 №3851/04-61-22-4/25008030 від 08.12.2014 року, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2015 року №0000192204 вважає необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню. ОСОБА_2 зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З клопотанням про перенесення розгляду справи не звертався.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень - був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у ній доказами відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

На підставі наказу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.11.2014 року №1047 податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дніпроліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Акцент-медіа» (код за ЄДРПОУ 36495555) та ПП «Гудвін Лімітед» (код за ЄДРПОУ 38359412) за період з 01.01.2011 року по 25.07.2014 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено ОСОБА_2 № 3851/04-61-22-4/25008030 від 08.12.2014 року, яким зафіксовано порушення ТОВ «Дніпроліт» по взаємовідносинам з ТОВ «Акцент-Медіа» п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на суму 23 452 грн. та порушення ТОВ «Дніпроліт» по взаємовідносинам з ПП «Гудвін Лімітед» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на суму 41 565 грн.

15 січня 2015 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було подано заперечення на акт №3851/04-61-22-4/25018030 від 08.12.2014 року.

22 січня 2015 року Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надала відповідь на вищезазначене заперечення, якою залишила висновки акту № 3851/04-61-22-4/25018030 від 08.12.2014 року без змін.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.01.2015 року, яким ТОВ «Дніпроліт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 65 017 грн. за основним платежем та 16 254,25 грн. за штрафними санкціями.

Правомірність дій податкового органу при формуванні висновків акту перевірки та правомірність податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

У відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, податковий орган зокрема визначив непідтвердженість факту придбання продукції у ТОВ «Акцент-медіа» та ПП «Гудвін Лімітед» з огляду на відсутність належним чином оформлених паперових носіїв, та як наслідок непідтвердженість факту здійснення господарських операцій стосовно її подальшої реалізації покупцям та правомірність визначення суми податкового зобов'язання від такої реалізації.

Отже, податковий орган дійшов висновку, що оскільки не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій ТОВ «Акцент-медіа» та ПП «Гудвін Лімітед» з позивачем, у останнього не виникає податкових зобов'язань та відсутнє право на податковий кредит.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 01.06.2012 року позивачем ТОВ «Дніпроліт» (Покупець) було укладено договір з ТОВ «Акцент-медіа» (Постачальник) за №0106/12 та специфікації №№1,2,3 до договору.

Відповідно зазначеного договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар згідно специфікацій, доданих до договору, що складають його невід'ємну частину.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаного договору, укладеного позивачем з вищезазначеним контрагентом. Факт укладення такого договору і його виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договору.

На виконання умов договору №0106/12 від 01.06.2012 року підписано рахунки на оплату, видаткові накладні та виписані податкові накладні.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 15.11.2012 року позивачем ТОВ «Дніпроліт» (Покупець) було укладено договір з ПП «Гудвін Лімітед» (Постачальник) за №1115 та специфікації до договору.

Відповідно зазначеного договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар згідно специфікацій, доданих до договору, що складають його невід'ємну частину.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаного договору, укладеного позивачем з вищезазначеним контрагентом. Факт укладення такого договору і його виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договору.

На виконання умов договору №1115 від 15.11.2012 року підписано рахунки на оплату, видаткові накладні та виписані податкові накладні.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, відображена в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ.

Розрахунки відбувались в безготівковій формі та підтверджуються наданими банківськими виписками.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на поставку товарів (надання робіт/послуг) від контрагента, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

Підставою для висновку податкового органу про те, що операції між ТОВ «Дніпроліт» та ТОВ «Акцент-медіа», ПП «Гудвін Лімітед» не мають реального характеру стали акти про неможливість проведення перевірки на підприємствах-контрагентах позивача.

Суд не погоджується з висновками відповідача стосовно того, що акт про неможливість проведення перевірки контрагента позивача є безперечним доказом нереальності операцій, оскільки перевірці підлягала діяльність зазначеного товариства і його контрагентів, а не діяльність безпосередньо ТОВ «Дніпроліт», реальність укладених правочинів якого, підлягає встановленню передусім на підставі наявних у нього первинних документів.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, щодо непідтвердженості реальності проведених господарських відносин між ТОВ «Дніпроліт» та ТОВ «Акцент-медіа», ПП «Гудвін Лімітед» та як наслідок завищення податкового кредиту в сумі 65 017 грн.

З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції ТОВ «Дніпроліт» та ТОВ «Акцент-медіа», ПП «Гудвін Лімітед» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ТОВ «Дніпроліт» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ «Дніпроліт». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає вимогам законодавства, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «Дніпроліт» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192204 від 27.01.2015 року, яким ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81 271,25 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_3