Постанова

від 17.01.2012 по справі 2а-3051/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р. Справа №2а-3051/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурді М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпротект»

про стягнення податкового боргу в сумі 2742,47 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2011 року державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпротект» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 2742,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідача як юридичну особу 12.03.2008 року зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 2742,47 грн., в т.ч. пеня, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 96,22 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2010 року та січень 2011 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. На адресу суду направив клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (а.с.39).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався.

Відповідно до вимог ч.4 статті 128 КАС України, неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 12.03.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпротект» зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, та зареєстровано у ДПІ в м.Івано-Франківську платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, 09.02.2011 року подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, відповідно до яких позивач зобов'язаний в терміни, визначені законом, сплатити до бюджету суми податку в розмірі 2646,25 грн. Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами по даній справі) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, подаються платником податку протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 1.2. ст. 1 вказаного Закону податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Приписами пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 даного Закону визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. При цьому, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону).

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п. 5.4 ст.5 даного Закону).

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковий борг відповідача станом на момент подання позову становить 2742,47 грн. основного боргу по сплаті податку на додану вартість та 96,22 грн. пені. (а.с.6 ).

Приписами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI прийнятий Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. Даний Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Положеннями статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст.95 Кодексу).

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідачем не надано підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 2742,47 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок готівки та з розрахункових рахунків в банках обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпротект» (ід.код 35765420, бульвар Південний, 42/20, м.Івано-Франківськ) в дохід держави податковий борг в розмірі 2742 (дві тисячі сімсот сорок дві гривні) 47 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 23.01.2012 року.