Постанова

від 05.10.2010 по справі 2-4810/10

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, 69035, (061) 234-31-10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона є «дитиною війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За позовом просить визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, що призвела до порушення її права на підвищення пенсії, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 2006 року по день винесення рішення згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом розмірі.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, просить розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у судове засідання не з’явився, просить розглянути справу за його відсутності. Крім того, відповідачем подано до суду заперечення, згідно до яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову, заявивши також про те, що позивач пропустила строк звернення до суду,

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась у 1942 році та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.

Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" N 3367-ІУ від 19.01.2006, який набрав чинності з 02.04.2006, пункт 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було виключено, статтю 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було викладено в наступній редакції: "Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01.01.2006, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі. у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету". При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.

Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то суд приходить до висновку, що вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.

Законом України № 489-V від 19.12.2006 "Про Державний бюджет України на 2007 рік" , зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рн/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни. Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, 2009 році, 2010 році оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни. Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На час звернення позивача до суду з зазначеним позовом Кодексом адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову, зокрема, з підстави пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 26 липня 2009 року, у зв’язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Відносно вимог по виплатам за 2009, 2010 роки, суд виходить з наступного.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Підстави для підвищення пенсії за період з 01 січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.

Оскільки ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з перерахунком надбавки до пенсії дитині війни, суд не може здійснювати розрахунок суми надбавки до пенсії позивачу, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, а лише має право зобов'язати його вчинити дії щодо перерахунку допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині визнання дій ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - протиправними та зобов'язання перерахувати та виплатити позивачу підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 26 липня 2009 року по 05 жовтня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

У відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 26 липня 2009 року по 05 жовтня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 26 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 05 жовтня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі, протягом 10 днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Ю.В.Геєць