Постанова

від 28.09.2015 по справі 806/3876/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року Житомир справа № 806/3876/15

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до підприємства споживчої кооперації автотранспортного підприємства Коростенської райспоживспілки про стягнення 6608,78 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з підприємства споживчої кооперації автотранспортного підприємства Коростенської райспоживспілки податковий борг в розмірі 6608,78 грн. В обґрунтування позову зазначає, що борг виник з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року відкрито скорочене провадження у справі. Копію ухвали відповідач отримав 09 вересня 2015 року. Письмових заперечень на адресу суду не надіслав.

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності із ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.

Суддя за результатами розгляду справи у порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем обставини вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.

Встановлено, що підприємство споживчої кооперації автотранспортного підприємства Коростенської райспоживспілки зареєстровано як юридична особа та як платник податків і зборів знаходиться на обліку в Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до пп.. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).

Згідно зі пп. 14.1.39, 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 6608,78 грн, з яких: борг по орендній платі з юридичних осіб складає 6608,78 грн (основний платіж - 6386,34 грн, штрафна санкція - 222,44 грн).

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, які були самостійно визначені ним у поданій до позивача податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме від 20.02.15 № НОМЕР_1, в якій здійснено нарахування орендної плати на 2015 рік.

Податковим органом було сформовано податкове повідомлення - рішення №0004351502 від 05.06.2015, яким визначено штраф у сумі 222,44 грн. у зв'язку з погашенням грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб із затримкою (а.с. 10). Зазначене податкове повідомлення - рішення отримане відповідачем.

Згідно зі підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у загальній сумі 6608,78 грн вважається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

30 квітня 2014 року контролюючим органом сформовано і виставлено платнику податкову вимогу № 384-25 на суму узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 1019,46 грн. Вимога отримана відповідачем 30.04.2014, що підтверджено відміткою на ній.

Між тим, пункт 59. 5 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Доказів погашення заборгованості в сумі 6608,78 грн, оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень чи письмових заперечень проти позовної заяви відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з підприємства споживчої кооперації автотранспортного підприємства Коростенської райспоживспілки (код ЄДРПОУ 01736766) на користь Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податковий борг в сумі 6608,78 грн.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.Е.Черняхович