Постанова

від 01.12.2014 по справі 814/3309/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2014 р. Справа № 814/3309/14

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду О.Ф. Середа розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, м. Миколаїв

до відповідача: Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, м. Миколаїв

Суть спору: зобов»язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (надалі - відповідач) з вимогами про:

- скасувати постанову заступника начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 07.10.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- визнати незаконними дії державного виконавця - заступника начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_1 при винесені постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконачим листом від 16.09.2014 року про повне зупинення роботи об»єкта;

- зобов»язати Корабельний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції прийняти виконавчий лист від 16.09.2014 року до виконання та відкрити виконавче провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова була прийнята з порушенням норм чинного законодавства, є безпідставною і необгрунтованою, та такою, що порушує право стягувача на примусове виконання судового рішення, а у діях державного виконавця вбачається свідоме порушення Закону України «Про виконавче провадження».

Корабельний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Відповідно до наданих клопотань та підставі частини 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

12 серпня 2014 року Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв постанову у справі № 814/1979/14 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (надалі - Стягувач) до ТОВ «Імені Ольшанського» (надалі - Боржник) про зупинення роботи об'єкта.

На підставі зазначеного рішення судом 16.09.2014 видано виконавчий лист для виконання рішення суду в примусовому порядку.

07.10.2014 року відповідачем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилається на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон), в обґрунтування якого вказує на відсутність у виконавчому документі заходів примусового виконання рішення, що виключає здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону виконавчі листи, що видаються судами, є виконавчими документами, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Вимоги до виконавчого документа передбачені ст. 18 Закону, якою встановлено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування або ім'я стягувана і боржника. їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, інші дані, які ідентифікують стягувана та боржника;

4) резолютивна частина рішення:

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У виконавчому листі від 16.09.2014 у відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено резолютивну частину рішення суду.

Як прямо передбачено частиною 2 статті 11 Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Тобто, законодавець визначив, що порядок та спосіб виконання рішення встановлюється Законом та самим виконавчим документом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходи, передбачені судовим рішенням, є заходами його примусового виконання. При цьому, в резолютивних частинах як постанови суду так і виконавчого листа зазначено: «Повністю зупинити роботу об'єкта ТОВ «Ім. Ольшанського», який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Коллонтай, 1-а/1, код 00466891».

Також, посилаючись в постанові від 07.10.2014 (ВП № 45004934) на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону - наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, державний виконавець не вказав, яким законом передбачені такі «інші» обставини, оскільки дана правова норма передбачає наявність саме передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Тобто, у виконавчому листі визначено захід примусового виконання судового рішення - «зупинення роботи об'єкта».

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження стало те, що зі змісту резолютивної частини рішення неможливо встановити заходи, які повинен вжити державний виконавець, що виключає можливість здійснення виконавчого провадження.

Хоча, стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» надає право державному виконавцю в разі, якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є не зрозумілою, звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення, встановлення порядку його виконання.

Також судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена з порушенням строків.

Відповідн до частини 2 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням, що підлягає негайному виконанню, державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

В матеріалах справи міститься заява позивача від 26 вересня 2014 року про прийняття виконавчого листа до виконання, яка отримана відповідачем 03 жовтня 2014 року відповідно до штампу вхідної кореспонденції. Так як, 03.10.2014 це п»ятниця - останній робочий день тижня, то першим робочим днем після подання заяви про прийняття виконавчого документу до виконання є 06 жовтня 2014 року, а оскаржувана постанова винесена відповідачем 07.10.2014 року.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, але підлягають задоволенню частково.

Суд не може своїм рішенням підміняти державний орган на який покладено право проводити певні дії відповідно до встановленої законом процедури по прийняттю виконавчого листа та відкриттю виконавчого провадження, оскільки відсутні повноваження, а на відповідача відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» покладено обов»язок зазначеної процедури.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 137, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області - задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 07.10.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Визнати незаконними дії державного виконавця - заступника начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_1 при винесені постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконачим листом від 16.09.2014 року про повне зупинення роботи об»єкта.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції прийняти виконавчий лист від 16.09.2014 року до виконання та відкрити виконавче провадження - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (54003, м. Миколаїв, вул. Володарського, 1, код ЄДРПОУ 38524996) судовий збір у сумі 52, 20 грн.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О. Ф. Середа