Постанова

від 11.09.2015 по справі 820/8976/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"11" вересня 2015 р. Справа № 820/8976/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Таврида" ЛТД про стягнення податкового боргу ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Таврида" ЛТД , в якому просить суд стягнути податковий борг в розмірі 26852,46 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Таврида" ЛТД.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ. У зв'язку з несплатою у повному обсязі податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб грн. утворився податковий борг 25415,43 грн., який з урахуванням нарахованої пені - 1437,03 грн., склав 26852,46 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання ДПІ було сформовано податкову вимогу, яка є узгодженою та не є оскарженою .

Позивач в судове засідання не з'явились про місце, день та час розгляду справи повідомлені належним чином, надав до суду заяву про можливість розгляду справи за відсутності уповноваженої особи ( а.с. 33) .

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення документів поштою за юридичною адресою відповідача (а.с. 36-41), але конверт з копіями ухвал про відкриття провадження в адміністративній справі, про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, інформацією про процесуальні права та обов'язки, а також судовою повісткою було повернуто поштовим відділенням зв'язку із вказанням причини невручення - за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ Фірма "Таврида" ЛТД зареєстроване як юридична особа 06.10.1994 року та знаходиться на податковому обліку в ДПІ з 24.10.1994 року, що вбачається з інформаційних даних (а.с. 17).

Відповідач має заборгованість з орендної плати юридичних осіб, що виникла у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих сум по декларації № НОМЕР_1 від 03.02.2014 року та по декларації № НОМЕР_2 від 17.02.2015 року.

На теперішній час, у зв'язку з частковою сплатою у розмірі 7905,54 грн., залишок несплаченої, узгодженої суми заборгованості з орендної плати юридичних осіб становить 25415,43 грн.

Плата за землю приписами ст.8 Податкового кодексу України визначена як загальнодержавний податок. Відповідно до ст. 269 та ст. 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базовим податковим (звітним) періодом за приписами ст. 285 Податкового кодексу України для плати за землю є календарний рік. Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, за приписами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, а визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, згідно п. 287.4 ст. 287 цього ж кодексу - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України, в органах ДПС за місцезнаходженням земельних ділянок юридична особа (фізична особа - підприємець) повинна перебувати на обліку як платник плати за землю, подавати до органу ДПС податкову звітність та своєчасно сплачувати зазначені в такій звітності нарахування.

Суд зазначає, що згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначену суму податкового зобов'язання по декларації з податку на прибуток в граничний строк сплачено відповідачем сплачено не було.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення ( п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання на суму податкового боргу ДПІ було сформовано податкову вимогу від 23.01.2015 року № 4192/25, яка є узгодженою.

Крім того, сума боргу підтверджується розрахунком суми боргу (а.с. 6) та картками обліку особового рахунку відповідача (а.с. 7-12).

Пунктом 129.1.1. ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Позивачем нараховано пеню в розмірі 1437,03 грн.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Таврида" ЛТД про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Таврида" ЛТД (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 9, код ЄДРПОУ 37189615) податковий борг в сумі 26852,46 (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят дві гривні 46 копійок ) з рахункових рахунків відкритих у банках на користь місцевого бюджету.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.