Рішення

від 28.09.2015 по справі 903/1014/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 вересня 2015 р. Справа № 903/1014/15

за позовом відкритого акціонерного товариства "Оснастка", м. Нововолинськ, Волинська область

до асоціації об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Містечко", м. Нововолинськ, Волинська область

про стягнення 14540,57 грн.

Суддя Вороняк А. С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Волочай Л.В., довіреність №10/373 від 19.08.2015р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Оснастка" звернулось до асоціації об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Містечко" про стягнення 16439,73 грн., з них 12240,62 грн. - основний борг, 3993,92 грн. - пеня, 205,19 грн. - 3 % річних та судових витрат по справі.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір №10-108/11 від 01.08.2011р., договір №10-09/15 від 04.05.2015р. про реструктуризацію заборгованості, рахунки-фактури на поставлену електричну енергію, претензію №10/212 від 12.05.2015р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.09.2015р. справу призначено до розгляду на 23.09.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

18.09.2015р. на адресу суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2015р. надійшли: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача(станом на 15.09.2015р.), докази часткових проплат відповідача(платіжні доручення), додатковий деталізований розрахунок основного боргу, додатковий розрахунок нарахованих 3% річних та пені, письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні 23.09.2015р. представник позивача надала суду заяву про уточнення позовних вимог в якій зазначено, що позивачем було проведено перерахунок пені та 3% річних, просять стягнути з відповідача 14540,57 грн., з них 12240,62 грн. - основна заборгованість, 2132,37 грн. - пеня, 167,58 грн. - 3% річних.

Згідно п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Суд розглянувши в судовому засіданні 23.09.2015р. заяву позивача про уточнення позовних вимог, розцінює її як зменшення позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України приймає її, а отже справа вирішується з нової ціни позову у сумі 14540,57 грн., з них 12240,62 грн. - основна заборгованість, 2132,37 грн. - пеня, 167,58 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 23.09.2015р. представник позивача, із врахуванням поданих зменшень, позов підтримала, вимоги просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання 23.09.2015р. не з'явився, компетентного представника не направив, вимог ухвали господарського суду Волинської області від 07.09.2015р. не виконав, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4540301589149 від 14.09.2015р..

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

01.08.2011р. між відкритим акціонерним товариством "Оснастка"(далі - Замовник) та асоціацією об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Містечко"(далі - Виконавець) був укладений договір №10-108/11(далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору, Замовник зобов'язується протягом визначеного цим Договором строку надавати послуги з постачання електричної електроенергії гуртожитку, який розташований за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 26, а Виконавець дотримуватися встановленого режиму споживання електричної електроенергії та своєчасно сплачувати за використану електричну електроенергію.

Згідно п.2.3 Договору, Виконавець зобов'язаний здійснювати розрахунки за використану мешканцями гуртожитку електричну електроенергію з Замовником згідно показів загального лічильника.

Згідно п.3.2 Договору, розрахунок по платежах Виконавець зобов'язаний здійснювати кожний місяць, наступний за розрахунковим протягом 3 днів після отримання рахунку.

Даний Договір підписано сторонами, підписи скріплені печатками Замовника та Виконавця.

04.03.2015р. між сторонами було укладено договір №10-09/15 про реструктуризацію заборгованості(далі - Договір про реструктуризацію).

Згідно п.1.1 Договору про реструктуризацію, ВАТ "Оснастка" надає ОСББ "Містечко" розстрочку у погашені заборгованості із сплати боргу за договором №10-108/11 від 01.08.2011р., що утворилась станом на 01.03.2015р., на суму 15240,62 грн. на термін 3 місяці.

Згідно п.1.2 Договору про реструктуризацію, сторони погодили встановити наступний порядок погашення боргу ОСББ "Містечко" перед ВАТ "Оснастка":

- 5000 грн. до 04.04.2015р.;

- 5000 грн. до 04.05.2015р.;

- 5240,62 грн. до 05.05.2015р.

Згідно п.4.1 Договору про реструктуризацію, останній набирає чинності з моменту укладення і діє до 29 лютого 2016р..

Даний Договір про реструктуризацію підписано сторонами, підписи скріплені печатками.

Уклавши Договір про реструктуризацію, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги з постачання електричної електроенергії гуртожитку, які надавались відповідно до Договору №10-108/11 від 01.08.2011р..Також уклавши Договір про реструктуризацію відповідач фактично визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 15240,62 грн., що утворилась станом на 01.03.2015р..

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом України у постановах від 30.09.2014р. у справі № 3-114гс14 та від 09.09.2014р. у справі №3-101гс14.

Після укладення Договору про реструктуризацію відповідач провів часткову оплату за надані послуги в сумі 3000 грн., що стверджується платіжними дорученнями №29 від 27.05.2015р. на суму 2000 грн. та №57 від 24.07.2015р. на суму 1000 грн..

13.05.2015р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №10/212 від 12.05.2015р. про погашення заборгованості. Дана претензія отримана відповідачем 16.05.2015р., проте була залишена останнім без відповіді та виконання.

Отже на час розгляду спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 12240,62 грн.(15240,62 грн. - 3000 грн.).Вказана заборгованість відповідачем не заперечене та не сплачена. Контррозрахунку заборгованості не подано.

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку, відносини між позивачем та відповідачем носять договірний характер, укладені між останніми Договори №10-108/11 від 01.08.2011р. предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2132,37 грн., слід зазначити таке.

Згідно п.3.1 Договору про реструктуризацію, у разі несвоєчасного внесення плати за договором про реструктуризацію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки від суми що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, та 3% річних від суми боргу.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем допущено помилку при нарахуванні пені, оскільки:

Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Також, згідно п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Таким чином позивачу слід було нараховувати пеню з 07.04.2015р.(04.04.2015р. та 05.04.2015р. - вихідні дні, останній день строку оплати 06.04.2015р.) по 04.05.2015р. на суму заборгованості 5000 грн., з 05.05.2015р. по 26.05.2015р.(27.05.2015р. дата оплати 2000 грн. згідно платіжного доручення №29 від 27.05.2015р.) на суму заборгованості 10000 грн., з 27.05.2015р. по 04.06.2015р. на суму заборгованості 8000 грн., з 05.06.2015р. по 23.07.2015р.(24.07.2015р. дата оплати 1000 грн. згідно платіжного доручення №57 від 24.07.2015р.) на суму заборгованості 13240,62 грн., з 24.07.2015р. по 31.08.2015р. на суму заборгованості 12240,62 грн..

Суд провівши перерахунок пені в розмірі 2132,37 грн., за вказані вище періоди прострочення оплати та суми заборгованості встановив, що арифметично вірним розрахунком останньої є сума в розмірі 2553,33 грн.. Відтак вимога про стягнення пені в розмірі 2132,37 грн. підлягає задоволенню, оскільки суд, при прийняті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 167,58 грн. 3 % річних, слід зазначити наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд провівши перерахунок 3% річних в розмірі 167,58 грн., за період прострочення оплати та на суми заборгованості що зазначені при обрахунку пені, дійшов висновку, що стягнення 3% річних підставне в розмірі 128,08 грн., в решті частини стягнення 3% річних в розмірі 39,50 грн. слід відмовити.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14540,57 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 14501,07 грн., з них 12240,62 грн. - основна заборгованість, 2132,37 грн. - пеня, 128,08 грн. - 3% річних, в частині стягнення 39,50 грн. 3% річних - відмовити.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1822,03 грн. судового збору, в іншій частині (4,97 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з асоціації об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Містечко"(45400, Волинська область, м. Нововолинськ, 5 МІКРОРАЙОН, буд.26, код ЄДРПОУ 35432384) на користь відкритого акціонерного товариства "Оснастка"(45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 05797977) 14501,07 (чотирнадцять тисяч п'ятсот одну гривню сім копійок) грн., з них 12240,62 грн. - основна заборгованість, 2132,37 грн. - пеня, 128,08 грн. - 3% річних та 1822,03 (одну тисячу вісімсот двадцять дві гривні три копійки) грн. сплаченого позивачем судового збору.

3. У позовних вимогах відкритого акціонерного товариства "Оснастка" до асоціації об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Містечко" в частині стягнення 39,50 грн. 3% річних - відмовити.

Повний текст рішення складено

28.09.2015

Суддя А. С. Вороняк