Рішення

від 21.09.2015 по справі 904/6709/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.15р. Справа № 904/6709/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремел", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська оббласть

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Електросервіс", м. Нікополь,

Дніпропетровська область

про стягнення 62 223, 71 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: Закалюжний С.В. представник - дов. б/н від 13.07.2015р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремел" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Електросервіс" (з врахуванням уточнень) суму боргу у розмірі 29 768,54 грн., пеню - 3 836,02 грн., інфляційні втрати - 22 864,74 грн., 3% річних - 1 347,69 грн. за договором поставки № РЕМ5 від 05.02.2014р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за укладеним між Позивачем та Відповідачем договором поставки № РЕМ5 від 05.02.2014р. щодо оплати вартості поставленого товару.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у друге судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи (т. 1 а.с. 24-25).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 27, 60).

18.08.2015р. у судовому засіданні розгляд справи відкладався до 21.09.2015р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Враховуючи, що строк розгляду справи обмежений двох місячним терміном, встановленим ст. 69 ГПК України, у судовому засіданні 21.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремел" (далі - Постачальник, Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Цент Електросервіс" (далі - Покупець, Відповідач) уклали між собою договір поставки № РЕМ5 (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на вищевказаних умова підшипники, паси, ущільнення, мастила, інструменти прилади надалі по тексту «товар», в кількості та по цінам, вказаним у відповідних рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1. Договору).

У відповідності до п. 2.2. Договору загальна сума даного договору буде визначатися сукупністю рахунків-фактур до даного договору, у гривні.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати, на поточний рахунок постачальника відповідно до рахунку-фактури на оплату.

Фактом поставки товару вважається підписання покупцем видаткової накладної (п. 2.4. Договору).

Даний договір вступає в силу з моменту (дати) підписання його сторонами та діє до 31.12.2014р., а по грошовим зобов'язанням до їх повного виконання. У випадку якщо ні одна зі сторін, за 30 календарних днів до моменту закінчення терміну дії даного договору не виступить з ініціативою щодо його розірвання та/або зміни, договір стає пролонгованим на один наступний календарний рік (п. 6.6. Договору).

У зв'язку з тим, що Позивач здійснив поставку товару без 100% передоплати вартості товару, він вчинив конклюдентні дії спрямовані на виконання умов договору без передоплати, тим самим виконав взяті на себе зобов'язання за Договором № РЕМ5 від 05.02.2014р. в повному обсязі, в період з січня 2013р. по червень 2014р. позивачем здійснено поставку на загальну суму 200 594,27 грн., що підтверджується видатковими накладними (т. 1 а.с. 14, 16, 18, 67-131), товар по видатковим накладним отриманий повноважним представником Відповідача, що підтверджується підписом та відтиском печатки підприємства Відповідача.

Позивачем відповідачеві виставлені рахунки на оплату (т.1 а.с. 15, 17, 19, 173-193).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 170 825,73 грн., що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с. 194-248, т.2 а.с. 1-8), на підставі чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем у сумі 29 768,54грн.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення спору на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З врахуванням викладеного, вимоги Позивача в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та не спростовані Відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 29 768,54 грн.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 3 836,02 грн. за період з 08.04.2014р. по 05.12.2014р., 3 % річних у сумі 1 347,69 грн. за період з 08.04.2015р. по 15.08.2015р., інфляційні втрати у сумі 22 864,74 грн. з квітня 2014р. по червень 2015р.

Згідно п. 3.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

За прострочення строків оплати за товар покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язання, за кожен день прострочення платежу (п. 3.4. Договору).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що пеня у сумі 3 836,02 грн. за період 08.04.2014р. по 05.12.2014р. нарахована вірно та підлягає стягненню.

Згідно з ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3 % річних за період з 08.04.2015р. по 15.08.2015р. судом встановлено, що їх сума становить 1 346,00 грн. та підлягає до стягнення.

В частині стягнення 3% річних у сумі 1,69 грн. слід відмовити.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період травень 2014р. - червень 2015 р. становлять 22 147,97 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 716,77 грн. слід відмовити.

Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу у розмірі 29 768,54 грн., пені - 3 836,02 грн., 3% річних - 1 346 грн., інфляційних втрат - 22 147,97 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Електросервіс" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Димитрова, буд. 15, код ЄДРПОУ 37419297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМЕЛ" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 15А, приміщення 91, код ЄДРПОУ 37214960) 29 768,54 грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят вісім грн. 54 коп.) - основного боргу, 3 836,02 грн. (три тисячі вісімсот тридцять шість грн. 02 коп.) -пені, 22 147,97 грн. (двадцять дві тисячі сто сорок сім грн. 97 коп.) - інфляційних втрат, 1 346,00 грн. (одна тисяча триста сорок шість грн. 00 коп.) - 3% річних та 1 804,30 грн. (одна тисяча вісімсот чотири грн. 30 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 25.09.2015р.

Суддя Н.Г. Назаренко