Рішення

від 21.09.2015 по справі 904/6825/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.15р. Справа № 904/6825/15

За позовом Приватного підприємства "ОСОБА_1 Плюс", с. Широке, Криворізький р-н, Дніпропетровська область

до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської Ради м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення коштів у сумі 94 821, 92 грн. за договором на проведення капітального ремонту

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник - дов. б/н від 01.07.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_3А представник - дов. № 3/2-955 від 06.05.2015р

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ОСОБА_1 Плюс" звернулося до господарського суду з позовом до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської Ради м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості у сумі 94 821,92 грн., з яких: 86 380,41 грн. - інфляційні втрати, 8 441,51 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 215 від 30.07.2015р. на проведення капітального ремонту системи опалення, що становить складову частину житлового будинку по вул. Бр. Трофімових, 56, бл. 1, 2 (м. Дніпропетровськ) в частині своєчасної оплати за виконані роботи.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що кошти на оплату робіт за договором були виділені йому з міського бюджету, втім Управляння житлового господарства було позбавлено можливості оплатити виконані роботи у строк, визначений договором, з причин, незалежних від нього. До кінця 2013р. управління державної казначейської служби не здійснювало платежі за платіжними дорученнями розпорядників бюджетних коштів з технічних причин. У 2014р. на виконання постанови КМУ від 01.03.2014р. № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" державною фінансовою інспекцією проводилися контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів державного бюджету з оплати товарів і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель". Також відповідач зазначає, що оплата за договором не могла бути здійснена до закінчення перевірки Державної фінансової інспекції. ОСОБА_1 перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2013р. по 01.03.2014р. № 05-19/03 був складений лише 25.12.2014р. ОСОБА_4 фінансовою інспекцією був складений лише 25.12.2014р., а 31.12.2014р. кошти, виділені відповідачу з місцевого бюджету на проведення капітального ремонту житлового фонду у 2014р., як не використане фінансування, повернулися до місцевого бюджету. Фінансування відповідача у 2015р. на оплату робіт з капітального ремонту житлового фонду відбулося 23.02.2015р., у зв'язку з чим оплата за виконані роботи була проведена після надходження бюджетних коштів у 2015р., а саме 02.04.2015р.

Розгляд справи відкладався з 18.08.2015р. на 21.09.2015р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 21.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2013 року між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач, замовник) та Приватним підприємством "ОСОБА_1 Плюс" (далі - позивач, учасник) було укладено договір № 215 на проведення капітального ремонту системи опалення, що становить складову частину житлового будинку по вул. Бр. Трофімових, 56, бл. 1, 2 (м. Дніпропетровськ) (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору учасник зобов'язується у 2013 році виконати роботи з капітального ремонту системи опалення, що становить складову частину житлового будинку по вул. Бр. Трофімових, 56, бл. 1,2 /м. Дніпропетровськ/, а замовник - прийняти і сплатити за виконані роботи з капітального ремонту системи опалення, що становить складову частину житлового будинку по вул. Бр. Трофімових, 56, бл. 1,2 /м. Дніпропетровськ/.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, найменування робіт: Капітальний ремонт системи опалення, що становить складову частину житлового будинку за адресою: вул. Бр. Трофімових, 56, бл. 1,2 /Дніпропетровськ/.

Відповідно до п. 2.1. Договору учасник повинен виконати замовнику передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам чинного законодавства, нормативно-технічним актам та санітарним нормам протягом 3 років з моменту підписання акту прийняття об'єкту в експлуатацію.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна договору становить 181 094,40 грн., у тому числі ПДВ - 30 182,40 грн.

Розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт безпосередньо після надходження коштів відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок замовника (п. 4.1. Договору).

У відповідності до п. 4.2. Договору, при наявності коштів замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% ціни по кожному виду робіт за цим договором згідно із календарним графіком виконання робіт для придбання підрядником необхідних для виконання кожного виду робіт матеріалів, конструкцій, виробів у порядку передбаченому постановами КМУ від 27.12.01р. № 1764 "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" та від 09.10.06р. № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Погашення авансу підрядник зобов'язується використати протягом 3-х календарних місяців.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, та закінчується в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 10.1. Договору).

Позивач у позовній заяві зазначає, що 05.08.2013 року сторонами був підписаний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень на суму 181 094,40 грн. (а.с. 22-28.) та 25.12.2014 року підписаний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень згідно якого сума боргу відповідача перед позивачем склала 170 041,54 грн. (а.с. 29-30)

Всупереч умовам договору відповідачем оплата була проведена 02.04.2015р., згідно платіжного доручення № 240 на суму 170 041,54 грн. (а.с. 31).

Оскільки відповідачем було перераховані грошові кошти несвоєчасно, то позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача за період з 06.08.2013р. по 01.04.2015р. інфляційні втрати у сумі 86 380,41 грн. та 3% річних у сумі 8 441,51 грн., що і стало причиною спору.

Позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення. реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт. пов'язаних з будівництвом об'єктів.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Згідно п. 5.1 Договору у випадку порушення Договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 112 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, у разі порушення зобов'язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Згідно з ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки надані позивачем, судом встановлено, що 3 % річних за період з 06.08.2013р. по 01.04.2015р. становить 8 441,51 грн. та підлягає до стягнення.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується ОСОБА_4 службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою ОСОБА_4 службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період вересень 2013р. - березень 2015 р. становлять 88 188,02 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума інфляційних втрат заявлена позивачем 66 380,41 грн.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо відсутності фінансування, як підставу для відмови в задоволені позову, з наступних підстав.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що отримання бюджетного фінансування не можна розглядати як подію, яка неминуче настане, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за спірним Договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Державного казначейства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, у постанові Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012р. вказано, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2015р., відсутність коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення за порушення зобов'язання.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати виконаних за договором робіт.

Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ.

Враховуючи доведеність вимог позивачем та не спростування їх відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 3% річних - 8 441,51 грн., інфляційних втрат - 86 380,41грн.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.173, 175, 193, 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 16; ідентифікаційний код 38114671) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_1 Плюс" (50000, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Широке, вул. Первомайська, 1-г; ідентифікаційний код 35168614) 3% річних - 8 441,51грн. (вісім тисяч чотириста сорок одна грн. 51 коп.), інфляційних втрат - 86 380,41 грн. (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят грн. 41 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 1 896,44 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто шість грн. 44 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 25.09.2015р.

Суддя ОСОБА_5