Рішення

від 24.09.2015 по справі 904/7960/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.15р. Справа № 904/7960/13

За позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОКУПНОЇ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ "ТЕПЛОТРАНС" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОВОДОКАНАЛ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 041 344,18 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 2 від 05.01.2015 року;

ОСОБА_3 - довіреність № 1485 від 29.10.14;

від відповідача: ОСОБА_4 - довіреність № 80/28-06 від 08.06.2015 року.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" про стягнення 2 041 344,18грн. Ухвалою суду від 17.10.13 порушено провадження у справі та призначено її розгляд.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №ДГ-5 від 31.12.04 відшкодовування втрат з електроенергії.

Ухвалою суду від 26.11.13 порушено провадження у цій справі

Ухвалою суду від 09.12.13 зупинено провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 12.02.14 поновлено провадження у цій справі та призначено її розгляд на 18.03.14.

У судовому засіданні від 18.03.14 оголошено перерву до 27.03.14.

Ухвалою господарського суду від 27.03.14 у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, до якої направлено матеріали цієї справи, провадження у справі зупинено.

31.07.14 справа повернута до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 18.08.14 поновлено провадження у цій справі та призначено її розгляд на 14.10.14.

У судовому засіданні від 14.10.14 оголошено перерву до 21.10.14.

Ухвалою господарського суду від 21.10.14 у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, до якої направлено матеріали цієї справи, провадження у справі зупинено.

Після проведення судово-економічної експертизи справа № 904/7960/13 була повернута до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 28.08.15 розгляд справи поновлено та призначено на 15.09.15.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечує, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 15.09.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між дочірнім підприємством обласного Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго», правонаступником якого є позивач, та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідного-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого є відповідач, укладений договір №1-В/Т від 05.08.03 (договір-1). Відповідно до умов цього договору відповідач відшкодовує витрати, які понесені позивачем в результаті експлуатації підкачующих насосних станцій, насосних агрегатів холодної води, пожежних насосів, які розташовані в його теплорозповсюджувальних пунктах, котельних та інших приміщеннях. Договір вступає в законну силу з дня його підписання з 05.08.03 та діє по 31.12.03, та вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не з'явиться заява однієї із сторін про його розірвання (п.5.1). Відповідно до п. 2.1. цього договору позивач зобов'язався здійснювати експлуатацію, поточний та капітальний ремонт насосних агрегатів підкачки холодної води, що знаходяться у виробничих приміщеннях позивача відповідно до переліку, а відповідач відшкодовує витрати, понесені позивачем в результаті експлуатації підкачуючих насосних станцій, насосних агрегатів холодної води, пожарних насосів, розташованих в теплорозподільчих пунктах, котельнях та інших приміщеннях позивача (п. 1.1 договору). Згідно п. 3. 4 загальна сума договору складає 284 375, 60 грн. з ПДВ на рік. Умовами п. 3.1. договору передбачено, що Водоканал зобов'язаний щомісячно до 15-го числа проводити перерахунок на р/рахунок Теплотрансу або здійснювати взаємозалік на встановлену суму за обслуговування підкачки (рівними долями), тобто по експлуатаційним затратам.

Матеріали справи не містять доказів про відмову від договору №1-В/Т від 05.08.03р., сторонами зміни в договір не внесені, отже, позивач в період з 01.10.10 по 01.11.12 продовжував надавати послуги з підкачки води, що передбачені цим договором, а відповідач -споживав ці послуги та не відмовився від їх отримання.

Аналізуючи правову природу правових відносин сторін у справі, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір з приводу отримання відповідачем (надання позивачем) послуг з утримання та експлуатації підкачующих насосних станцій, насосних агрегатів холодної води, пожежних насосів, які розташовані в теплорозповсюджувальних пунктах, котельних та інших приміщеннях позивача.

Спір фактично виник з приводу вартості (розміру) втрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем. Позивач вважає, що відшкодуванню підлягають витрати у розмірі фактичних витрат, а відповідач вважає, що відшкодуванню підлягають витрати в розмірі передбаченому в договорі №1-В/Т від 05.08.03.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України проголошена свобода договору та визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, яка поширюється на регулювання спірних договірних відносин сторін, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відшкодування відповідних витрат передбачено Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, що затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008р. за №190, згідно п. 6.1 яких у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання для постачання водою верхніх поверхів будинків за проектом, узгодженим з виробником, передбачається встановлення насосів для підвищення тиску води, а при постійному надмірному тиску понад 1 кг/кв.см - регуляторів тиску "після себе". Окремо розміщені насосні станції для підкачування холодної води перебувають на балансі виробника і ним експлуатуються. Насосне обладнання для підкачування холодної води та регулятори тиску, встановлені в котельнях, ТП і прибудовах до них, які перебувають на балансі юридичних осіб, експлуатуються ними відповідно до умов договорів, укладених з виробником. Насосні станції підкачування холодної води та регулятори тиску, розміщені в житлових будинках або прибудовах до них, перебувають на балансі споживачів і обслуговуються ними. На кожній насосній станції, розташованій у приміщеннях котелень, ТП або прибудовах до них та призначеній для підкачування води в мережі холодного водопостачання, має бути організований облік подачі води і витрат електроенергії. Виробник відшкодовує теплопостачальним організаціям витрати на експлуатацію насосних агрегатів.

Суд не погоджується з доводами позивача, оскільки його доводи суперечать рішенням господарського суду від 24.12.2009 у справі №35/189-08 та постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 38/300-10, де приймали участь ті ж самі сторони з приводу тих самих правовідносин але за інші періоди часу, та які мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи.

Предметом спору у справі №35/189-08 було стягнення на користь позивача 3 182 894,64 грн. витрат на експлуатацію підкачуючих насосних станцій та насосних агрегатів холодної води на підставі того ж договору №1-В/Т від 05.08.2003р. за попередній період надання послуг з 01.01.2006р. по 31.10.2008р.

Предметом спору у справі № 38/300-10 було стягнення на користь позивача 2 475 953,21 грн. витрат на експлуатацію підкачуючих насосних станцій та насосних агрегатів холодної води на підставі того ж договору №1-В/Т від 05.08.2003р. за попередній період надання послуг з 01.11.08р. по 01.10.10.

Вказаним рішенням господарського суду із загальної суми витрат у розмірі, підтверджених судовою експертизою, були відшкодовані витрати у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до ст. ст. 180,189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Так, у п.3.4. договору сторони визначили, що загальна сума договору складає 284 375,60 грн. з ПДВ на рік та визначили коефіцієнти розподілу холодної та гарячої води -К= 0,6, крім об'єктів, які здійснюють 100% підкачку холодної води. Наведене не суперечить чинному законодавству, оскільки сторони вільні у визначенні вказаних цін.

В подальшому сторонами не вносилися зміни в договір щодо ціни на послуги та коефіцієнтів розподілу.

Відтак витрати підлягають відшкодуванню в розмірі, визначеному сторонами в договорі, оскільки договірна ціна не перевищує фактичні витрати, що підтверджені висновком експерта, а саме: 284 375,60 грн. на рік / 12 місяців =23 697,9666 грн. на місяць х 23 місяці (з 01.11.08р. по 01.10.10р.) = 545 053,23 грн.

Особливістю цієї справи є те, що сторони своїми діями погодили, що розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за січень 2012 р., складає суму 111 254,18 грн. (див Акт а.с-48 т. 1).

Таким чином вартість витрат, які понесені позивачем в результаті експлуатації підкачующих насосних станцій, насосних агрегатів холодної води, пожежних насосів, які розташовані в його теплорозповсюджувальних пунктах, котельних та інших приміщеннях за період з 01.10.10 по 01.11.12, слід розраховувати наступних чином. Загальна кількість місяців за спірний період складає 25 місяців. Відповідно до п. 3.4 Договору, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачеві витрати в розмірі 284 375,60 грн. на рік / 12 місяців =23 697,9666 грн. на місяць (окрім січня 2012). В січні, розмір витрат, які підлягають відшкодуванню складають суму 111 254,18 грн.

Таким чином, загальна сума витрат за період з 01.10.10 по 01.11.12 складає: 23697,9666х24+111 254,18= 680 005,38 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими в розмірі 680 005,38 грн. В іншій частині позву - слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 611,612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" (49101, м. Дніпропетровськ,, вул. Червона,21а, код 03341305) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОКУПНОЇ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ "ТЕПЛОТРАНС" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_1 (49089, м.Дніпропетровськ, вул. Макарова,32, код 32530611) витрати на експлуатацію підкачуючих насосних станцій та насосних агрегатів холодної води в розмірі 680 005,38 грн. та 13 601,06 грн. витрат по оплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 18.09.15.

Суддя М.О.Ніколенко